1.Аргентина

Офіційна назва - Аргентинська Республіка .

Географічне положення - займає південно- східну частину Південної Америки.

Площа території - 2,8 млн. кв. км.

Населення - 40,9 млн. осіб ( 2010 р.).

Столиця - Буенос-Айрес - 3 млн. осіб

Адміністративний поділ: 22 провінції і один федеральний столичний округ

Офіційна мова - іспанська. В країні також використовуються німецька, французька та італійська.

Релігія - більшість аргентинців (93%) - католики. В країні проголошено повну свободу віросповідання.

Грошова одиниця - песо

Національне свято - 25 травня - річниця Травневої Революції (1810), 9 липня - День незалежності (1816 р.).

Членство у міжнародних організаціях - ООН, СОТ, МБРР, МВФ, МЕРКОСУР, МФКК, ОАД, ЛААІ (Латиноамериканська асоціація інтеграції), ЛАЕС (Латиноамериканська економічна система).

Економіка: в економічному відношенні Аргентина - одна з найбільш розвинутих країн Латинської Америки.

Однак держава продовжує зберігати міцні позиції в : атомній промисловості ; видобутку нафти, газу і вугілля; виробництві електроенергії; військовій промисловості ;виплавці чавуну і сталі; залізничному транспорті; морському судноплавстві.

Іноземний капітал майже повністю контролює: автомобільну, тракторну, нафтохімічну , хімічну, фармацевтичну, тютюнову промисловість, будівництво

У важкій індустрії виділяються машинобудування, нафтопереробка, чорна металургія. Є цементні, целюлозно-паперові підприємства. Розвинуті текстильна, шкіряно-взуттєва галузі. Провідна галузь - харчова.

Держ. устрій: Аргентинська Республіка - федеративна республіка.

Глава держави - президент. (Крістіна ФЕРНАНДЕС де КІРШНЕР)

Законодавча влада здійснюється Національним конгресом - парламентом , який складається з двох палат: Сенату і Палати депутатів

Виконавча влада здійснюється президентом та урядом.

2.Історія Аргентини

Людина з'явилася на території Аргентини приблизно у час від 50 до 11 тисячоліття до н. е. В давні часи територію Аргентини населяли численні індіанські племена, що зберігали общинно-родові відносини. Найбільш розвиненими були племена індіанців північного заходу, відомі під узагальненою назвою діагітів. Вони вели осіле життя, займалися землеробством, уміли виплавляти кольорові метали, знали ткацтво. На північному сході та в центрі жили гуарані, тапес та ін. В південній частині кочували араукани, патагонці.

У 1516 році сюди прибули перші європейці — експедиція іспанського мореплавця Хуана Діаса де Соліса. Проти колонізаторів не раз спалахували повстання індіанських племен (1580, 1630, 1657, 1710-11). У 1776 році було утворене залежне від іспанської корони Віце-королівство Ріо-де-ла-Плата, до складу якого увійшли території сучасних Парагваю, Аргентини, Уругваю і частини Болівії зі столицею у місті Буенос-Айресі.

Під час війни за незалежність іспанських колоній в Америці 1810-26 аргентинці під керівництвом Бельграно і Сан-Мартіна вели збройну боротьбу проти іспанських колонізаторів. У 1816 конгрес представників провінцій у м. Тукумані проголосив незалежність Об'єднаних провінцій Ла-Плати від Іспанії. В 1826 було створено Федеративну Республіку Аргентина. Протягом 19 ст. точилася боротьба між унітаріями (борці за автономію регіонів від панування Буенос-Айреса) і федералістами (прихильники сильного централізованого правління). З 1830-х років в Аргентині зміцнювалися економічна і політична позиції Великобританії, 1833 вона захопила Фолклендські (Мальвінські) острови.

Наприкінці 19 ст. Аргентина опиняється в залежному від великих держав політичному і економічному становищі, перетворюючись її на постачальника м'яса, зерна та іншої сировини. Період з 1930 по 1943 роки отримав назву Безславна декада і характеризувався авторитарною владою військовиків. В 1943 внаслідок військового перевороту до влади в Аргентині прийшла група офіцерів, один з керівників якої Хуан Перон (президент Аргентини 1946-55 і 1973-74) проводив політику соціального популізму, пізніше відому як перонізм. Переворот 1976 року привів до влади військову хунту, яка розпустила конгрес, заборонила діяльність політичних партій і профспілок. Хунта керувала країною доки поразка в Фолклендській війні з Великобританією не змусила генерала Гальтієрі піти у відставку в 1983 році, після чого в Аргентині було встановлено демократичне правління. У 2001 році Аргентина пережила економічну кризу, після якої у країні встановилася відносна стабільність розвитку.