41. Найхарактерніші помилки в ліді

42. Написання ліду в нечіткій формі.

43. Перевищення обсягу ліду ( не більше 35 слів)

44. Не має завершенності, через що, і не може використовуватися самостійно, як частина важливої новини.

45. В кінці не має джерела повідомлення (ньюзмейкера)

46. Не виконує свою найважливішу функцію: орієнтування читача в змісті матеріалу

47. Не написаний простіше за звичайний журналістський текст(не складається з простих речень, не використовується загальнозрозуміла лексика і т.д.)

48. Розтановка акцентів у заголовку та в ліді

49. Заголовок — назва твору. Повинен містити в собі тему (головну ідею) і рему (те, що є новим, причина написання)

50. головне в творі правильно поставити акцент на тому, що є головним.

51. Розглянемо на прикладі:

52. Президент Росії В. Путін прибув в Україну (тема — Путін, рема — прибув)

53. В Україну прибув президент Росії В Путін ( тут все навпаки, тема — в Україну прибув, рема — Путін)

54. в залежності від того, що є головним для тієї чи іншої газети, на те вони і ставлять акценти

55. (сорі, біьше нічого не знаю, запізнилася. Якщо хтось знає більше, доповніть будь ласка)

56. Соціально значущі події, висловлювання, данні

57. основним завданням журналіста розбирати з великого потоку інформації найголовніше та найцікавіше для читача/глядача/слухача

• значущі події бувають:

• нові данні, тенденції

• події за участі великої к-сті людей

• події в яких беруть учать участь ньзмейкери( політики, спортсмени, зірки і т.д.)

• події за участю політичних організацій, підприємств, партій.

• Публічне раегування на особу, подію, явище

• зміни на ринках

• кримінал, суди, гучні розбірки

• «цікава» інформація (тварини, НЛО, унікальні події, екстрасенси і т.д.)

• 44.Деталь у репортажі

• Репортаж — інформаційний жанр журналістики, передметом якого є цікаві для громадськості події. Автор повинен бути очевидцем, а ще краще, учасником події про яку він пише. Контактивність найкраще передається саме в репортажі

• Головне в репортажі — ефект присутності:

• деталь, яку можна помітити тільки якщо побувати на місці події

• передається активність журналіста, використовуючи синтаксичні конструкції (я його запитала, він нервово закурив... і все в такому дусі)

• включає в себе діалоги, монологи, мовлення народу загалом.

• Авторські відступи і коментарі

• мальовничі описи окремих елементів події

• характеристики герої події

• пейзажні картини

• (перші три — лекція, наступні взяла з підручника)

45.Передача висловлювань і діалогів у репортажі. Репортаж – оперативний жанр преси, радіо, телебачення, в якому динамічно та з документальною точністю, яскраво й емоційно відтворюються картини дійсності у їх розвитку через безпосереднє сприйняття автора. Однією з характерних рис репортажу є передача діалогів, монологів, мовлення. Це сприяє зануренню читача в атмосферу, яку намагаються передати в репортажі. Репортаж може містити цитату, невеликий діалог, висловлювання. Репортаж неможливо написати зі слів очевидців, реконструкція події – це прерогатива нарису або замальовки. Журналіст може навести слова інших свідків події, але то будуть лише декілька цитат у тексті, де головну роль відіграє автор. Автор при цьому – не обов’язково дійова особа події, але завжди – активний спостерігач і коментатор. Тож однією з важливих типологічних ознак репортажу є наочність – створення образної картинки за допомогою предметного опису деталей, наведення подробиць, відтворення вчинків і реплік дійових осіб.

46.Особливості стилістичних конструкцій у репортажі. Я тут не дуже зрозуміла, але якщо мається на увазі складові (конструкції), що додають виразністі репортажу, створюють «ефект присутності», то:

1. Деталь, яку можна помітити, лише побувавши на події

2. Передача активної дії журналіста.

3. Передача діалогів, монологів, мовлення.

47.Посилання на джерело в заголовку замітки. В заголовку замітки може міститися посилання на джерело, якщо це джерело дуже важливе(ньюзмейкер), принципово його вказати в заголовку. Також посилання на джерело може бути в заголовку, при умові, коли треба підкреслити правдивість інформації (коли вона дуже важлива, про яку всі знали, але не були певні: прикладом, Президент СПРОСТУВАВ або ПІДТВЕРДИВ).

48. Замітка-коментар. Як метод коментар застосовується у всіх формах публікацій: у замітці - у вигляді цитованих виразів чужої думки або різних приміток; в кореспонденції, статті, нарисі, огляді, рецензії - у формах авторської інтерпретації предмета відображення, у вигляді заключній думки, висновки. Замітка, на відміну від хроніки, може містити авторський коментар. Однак і коментар повинен бути коротким, лаконічним. Коментар (дійсно цінний, важливий, даний експертом, ньюзмейкером) може слугувати і основою замітки. Прикладом, відбулася певна подія і будь-яка впливова відома людина її прокоментувала, оцінила, прояснила певним чином.

49. Відстеження подій та особливості формулювання ліду.

По-перше, інформація, яка подається в замітці, має бути соціально значущою. А в потоці соціально значущої інформації важливо побачити власне новину, інакше кажучи — інформаційний привід. Формулювання новини і має бути відповіддю на запитання, про що йдеться в замітці. Як правило, коротко сформульована новина є початком, або лідом замітки. У ліді має бути коротко й чітко передано суть інформації, названі її суб’єкти, вказані часові та просторові або інші ідентифікаційні орієнтири.

Лід – має починатися із вихідних відомостей (дати, місця, часу, посилання на автора та агентство), містити основне, найголовніше у новині, передавати суть інформації, мати не більше 5-7 рядків і становити перший абзац повідомлення. Лід має бути готовим повідомленням, яке майже завжди закінчується посиланням на джерело інформації і цитатою. У крайньому разі, якщо лід виходить надто довгим джерело інформації зазначається у другому абзаці. Новини без зазначення джерела інформації взагалі не ставляться на стрічку. Сам журналіст може бути джерелом інформації лише тоді, коли він був очевидцем події.

Ліди бувають двох типів – «жорсткий» і «мякий». Жорсткий одразу повідомляє що, де і коли відбулося, а також звідки це стало відомо. Мякий прагне викласти новину без жорсткої прив’язки до часового елемента.

Важливою навичкою при написанні ліду є визначення найсуттєвішого в новині та правильно зачину для викладу інформації. Лід містить відповіді на запитання що, де, коли сталось і хто до цього причетний. Журналіст може загострювати відповідь на одному з цих елементів.

Агентство забороняє починати виклад новини з підрядного речення. Такий лід одвертає увагу читача від головної думки, збиває його з пантелику. Взагалі підрядні речення треба якомога рідше використовувати в тексті повідомлення. А ще співробітники агентства уникають починати виклад із чисел, написаних цифрами, офіційних титулів або повних найменувань установ.

У ліді забороняється давати цитати відокремлено, тут вони наводяться лише повністю і часто повторюють зміст заголовка.

Зазвичай лід складається з 3 елементів: новини, посилання на джерело інформації та цитати.

50. Категорії осіб, що підлягають опитуванню для підготовки повідомлень та коментарів. (НАРОД, якщо хтось знайде нормальну інформації по цьому питанню скидайте, бо я нічого не знайшла)

Державні, політичні діячі, фахівці, експерти, учасники, свідки.

51. Прес-реліз і замітка.

Обов’язковим атрибутом прес-конференції є прес-реліз, який отримує перед її початком кожен журналіст.

Прес-реліз — це документ, в якому організація чи публічна особа подає інформацію про певну подію або захід до засобів масової інформації (ЗМІ). Метою написання прес-релізу є ознайомлення ЗМІ з подією, актуальним способом вирішення суспільної проблеми, новинкою.

1. анонс (про полію, яка відбудеться)

2. новинний (після проведення події)

У документі, розміром на один аркуш, структуровано, зі застосуванням різних шрифтів, зазначаються:

- тема зустрічі;

- прізвища і посади доповідачів;

- основні тези заявленої теми

- контакти доповідачів або прес-служби.

Замітка – одна з основних форм цілеспрямованого оперативного повідомлення про факти, відображення подій соціального життя в її русі, і, таким чином, ефективна форма показу динаміки подій. Замітка є головною формою подачі інформації в роботі інформагентства. В основі замітки лежить соціально значуща інформація, тобто така, що цікавить достатньо велику кількість людей.

52. Заголовок замітки в газеті та в інформаційних продуктах агентства новин.

Відомо, що заголовок віддзеркалює суть матеріалу, анонсує його зміст.

Кращі газетні заголовки повинні мати такі властивості:

— максимальну інформативність;

— об'єктивне відображення тематичного змісту тексту;

— самобутність і оригінальність;

— публіцистичну гостроту і експресивність, виразність почуттів, думок;

— структурну завершеність та інтонаційну виразність;

— точність термінів.

Призначення газетного заголовка:

— зацікавити читача, бо найперше, що впадає в око читачеві, це заголовки;

— стисло й виразно донести до читача головну ідею публікації (повідомити основний зміст);

• привернути увагу читача до газетного матеріалу (тобто спонукати його прочитати надруковане під заголовком).

Заголовок інформаційного продукту новин має одразу ж повідомляти новину. У заголовок виноситься головна думка інформаційної замітки. Як правило, він повторює лід, але в спрощеному вигляді. Усі заголовки інформаційного продукту новин пишуться реченнями у дійсному стані.