22. Особливості використання цитат у повідомленнях інформаційних агентств.

Цитування необхідне, якщо в основі замітки лежать висловлювання, документ, рішення тощо. Використовуються такі види цитування:

1. Повні цитати. Оформлюються як пряма мова. Використовуються для дослівної передачі важливого висловлювання, думки, рішення, рідше — якщо потрібно підкреслити форму висловлювання. Цитувати слід лише найважливіше.

2. Часткові цитати. Оформлюється як непряма мова, при цьому деякі звороти висловлювання наводяться дослівно.

3. Переказ, або умовне цитування. До переказу вдаються, якщо потрібно відкинути зайві деталі висловлювання, особливо коли думка висловлена нечітко.

23. Способи вираження позиції інформаційних агентств.

24. Інформаційні продукти та жанри журналістики.

Основними видами продукції інформаційних агентств є: електронна, друкована, фото-, кіно-, аудіо- та відеопродукція.

Інформаційні агентства мають право на випуск продукції, яка передбачена їх статутними документами, та іншої інформаційної продукції, не забороненої чинним законодавством України.

Жанри журналістики:

Жанр – це усталений тип твору, який склався історично і відзначається особливим способом освоєння життєвого матеріалу, характеризується чіткими ознаками структури.

За Першиною.

1. Інформаційна група – замітка, звіт, репортаж, інтерв’ю.

2. Аналітична група – кореспонденція, стаття, рецензія, огляд.

3. Художньо-публіцистична група – замальовка, нарис, есе, памфлет.

33. Способи досягнення ефекту присутності.

«Ефект присутності» в репортажі або у будь-якому іншому інформаційному матеріалі можна здобути трьома шляхами:

• деталізація (необхідно описати ті деталі, які може помітити репортер, але про які не може знати ніхто, не побувавши на місці);

• передача активної дії журналіста (необхідно уточнювати присутність журналіста його активністю. Наприклад, «я запитав, а він нервово закурив» - цей приклад був на занятті);

• діалоги, пряма мова (це можуть бути будь-які діалоги, котрі журналіст чує під час виконання репортажу. Це можуть бути діалоги самого репортери чи навіть незнайомих йому людей, котрі стояли поруч і обговорювали потрібну репортеру тему).

34. Інтерв’ю як жанр журналістики й метод збирання інформації.

Інтерв'ю - це бесіда, вибудувана за певним планом через безпосередній контакт інтерв'юера з респондентом з обов'язковою фіксацією відповідей. В соціології використовується як один з основних методів збору первинної соціологічної інформації. В журналістиці є самостійним жанром, що представляє суспільно вагому новину у вигляді відповідей особи на запитання журналіста.

Інтерв’ю — це різновид опитування, яке проходить за певним планом та має в основі безпосередній контакт спеціально навченого реципієнта з респондентом. Інтерв’ю - це цілеспрямована бесіда, з’ясування важливої інформації, нових даних. Воно не може протікати стихійно. Слід зазначити, що в інтерв’ю чітко закріплені і нормовані ролі співрозмовників; завданням соціологічного дослідження встановлені і задані цілі. Стосовно суб’єктного складу, то тут можна говорити про двох дійових осіб, дві сторони процесу інтерв’ювання: респондент і інтерв’юер. Респондент (англ. respond – відповідати) – особа, джерело, комунікатор соціальної інформації під час опитування. Інтерв’юер - той, хто веде інтерв’ю; людина, яка перебуває в безпосередній взаємодії з респондентом, щоб одержати від нього інформацію.