1. Підвищення уваги науковців до розгляду питань розвитку та діяльності інформаційних агентств зумовлене, насамперед, змінами в системі засобів масової інформації, викликаними глобалізацією інформаційних процесів.

Трансформація ролі інформаційних агентств від елементу інфраструктури системи ЗМІ до самостійного засобу масової інформації зумовлює актуальність осмислення зростаючої ролі інформаційних агентств у глобальних інформаційних процесах, дослідження історії становлення, розвитку та особливостей функціонування інформаційних агентств у вітчизняному та світовому інформаційному просторі. Українська школа журналістики схиляється до визнання інформаційних агентств самостійними засобами масової інформації . Формуванню саме такого переконання сприяло те, що із розвитком інформаційно-комунікативних технологій інформаційні агентства дістали змогу самостійно, без посередницької участі інших ЗМІ, поширювати інформацію, збільшити кількість та різноманітність пропонованих ними інформаційних продуктів, наблизити власну інформаційну продукцію до споживача, а також всебічно збільшити масштаби своєї діяльності.

Дослідник виходить з того, що сучасний розвиток світового комунікативного простору характеризується кардинальними змінами у відносинах між учасниками світових інформаційних потоків та співвідношенні сил на глобальних інформаційних ринках. Розвиток інформаційних технологій, політичні трансформації в багатьох країнах світу, процеси концентрації власності істотно вплинули і на діяльність світових інформаційних агентств. Вони сьогодні відіграють провідну роль у функціонуванні глобальних комунікативних потоків. О. Є. Пантелеймонов вважає, що вивчення найбільш потужних акторів на світовому ринку збирання і поширення міжнародних новин позитивно вплине не подальшу політику України, спрямовану на збереження власної ідентичності в умовах глобалізації інформаційних потоків, а також сприятиме входженню країни в світовий інформаційний простір.

Зважаючи на зростання ролі інформаційних агентств на інформаційних ринках світу, сьогодні спостерігається тенденція збільшення наукового інтересу до розгляду питань діяльності інформаційних агентств. Свідченням цього є поява дисертаційних досліджень, пов'язаних саме з вивченням Четверта група джерел – це документи та матеріали, що регламентують діяльність інформаційних агентств, а також інформація самих інформаційних агентств: їхні сайти, інформаційні продукти, методичні рекомендації для журналістів тощо.

2. Важливою комунікаційною інновацією стала поява інформаційних агентств. Перше в світі інформаційне агентство з'явилося в 1835 р. в Парижі. Його засновником став Шарль Луї Гавас, що почав свою діяльність з "бюро перекладів Гаваса", в завдання якого входило оперативне забезпечення перекладів іноземної преси для потреб місцевої періодики. Надалі інформаційне агентство Гаваса отримувало новини із зарубіжних газет, а також від широкої мережі власних кореспондентів, продаючи отриману інформацію в паризькі газети, потім провінційні, а потім і зарубіжні видання. Для швидкого здобуття інформації в період, коли залізниці були ще украй повільним засобом повідомлення, а телеграф лише став входити в газетну і інформаційну практику, агентство Гаваса з успіхом застосовувало голубину пошту. Офіс Гаваса розташовувався на одній вулиці з головним паризьким поштамтом, що прискорювало можливість швидкої відправки пошти. У "Монографії про паризьку пресу" Бальзак згадує пана Гаваса, який "забезпечує всіх одними і тими ж новинами, зберігаючи право першої ночі за тими, хто платить більше".

У агентстві Гаваса отримали перші навики роботи майбутні засновники власних інформаційних агентств – Бернхард Вольф і Пітер Юліус Ройтер. Протягом 1848 р. три найвідоміших в Європі "інформаційника" працювали разом. В кінці 1848 р. Вольф відкрив власне агентство, отримавши посаду виконавчого директора берлінської газети "National Zeitung". Він підключив до редакції телеграф і став поміщати в газеті короткі повідомлення з Лондона і Франкфурту, отримані по новому засобу зв'язки. Ціна на послуги телеграфного зв'язку була високою, а тому Вольф уклав договір з видавцями інших газет і приватними особами про продаж ним біржових новин, отриманих з Парижа, Лондона, Штеттіна, Гамбурга і Франкфурту-на-Майне. Так виникло "Telegrafisches Korrespondenzbuero (Ст Wolff)" ("Телеграфне кореспондентське бюро (Б. Вольф)").

Спочатку передаваємі новини були лише біржовими, але незабаром стали доповнюватися і новинами політичними. Коли був налагоджений телеграфний зв'язок між німецькими містами і Віднем, то Вольф підсилив бюро новин службою внутрішньополітичній інформації.

У тому ж 1848 р., коли Бернхард Вольф приступив до створення свого інформаційного агентства, в "вільне плавання" в світі інформаційного бізнесу відправився і уродженець німецького міста Касселя Пітер Юліус Ройтер. На початку 1849 р. Ройтер, користуючись відсутністю в Парижі податку на друк, заснував газетний листок, що представляв збори всякого роду новин, – від світської хроніки до біржових зведень. Дружина Ройтера перекладала інформацію з французької мови на німецьку, і газета розсилалася підписчикам до Німеччини. Ідея була хороша, але у фінансовому відношенні програшна. Газета була закрита за борги, але ця обставина не бентежила Ройтера.

Він перебрався до Німеччини в місто Аахен, яке через своє географічне положення було найважливішим "комунікаційним перехрестям" між Бельгією, Нідерландами і Німеччиною. У цьому місті Ройтер відкрив свою першу інформаційну контору, використовуючи новини, що проходять по телеграфних лініях "Берлін-Аахен" і "Паріж-Аахен". Телеграфна лінія між Брюсселем і Аахеном ще не була прокладена, і ліквідовувати комунікаційну відстань довжиною в 90 кілометрів взялася контора Ройтера. Згодилися навики, придбані в бюро Гаваса, – Ройтер використовував голубину пошту, яка була набагато швидша за передачу інформації за допомогою залізниці. Незабаром на здобуття інформації від контори Ройтера підписалися крупні німецькі і бельгійські газети, і це була перша перемога нового інформаційного агентства.

Великі перспективи в розвитку інформаційного ринку Ройтер бачив в Англії, але домовитися з головним редактором газети "The Times", який бачив в німцеві єврейського походження агента іноземної розвідки, не удалося. До того ж "The Times" мала свою мережу кореспондентів практично по всій Європі, в США, Китаї, Індії і на Близькому Сході. Та все ж літом 1851 р. Пітер Юліус Ройтер переїхав до Англії, аби стати Джуліусом Рейтером і заснувати 4 жовтня того ж року компанію під назвою "Підводний телеграф".

Багато дослідників вважають цю дату датою заснування агентства Рейтер. До цього часу в Рейтера було досить засобів, а головне – у нього були багаточисельні зв'язки в головних європейських центрах. Офіс нової компанії Рейтера розташувався в одній з будівель Лондонської фондової біржі. Рейтер підписав з нею контракт на доступ інформації самої біржі і на постачання даних з європейських бірж. Агентство Рейтера, користуючись послугами телеграфного кабелю, прокладеного через протоку Па-де-кале, двічі в день забезпечувала біржовиків і торговців найсвіжішою інформацією про ціни і котирування. Навіть фінансова імперія Ротшильдов вважала за краще підписати контракт з Рейтером.

У 1853 р. Рейтер змінив назву своєї компанії на "The Continental Telegraph" ("Континентальний телеграф") і спробував вийти за межі чистий біржовій інформації. Довгий час йому не удавалося вийти на газетний ринок, багато в чому із-за протидії впливової "The Times". Але коли "The Continental Telegraph" випередила "The Times" в повідомленні про падіння Севастополя, то відбувся прорив в світ політичних новин. Англійські газети одна за одною стали укладати договори з агентством Рейтера. А в 1858 р. здалася і "The Times", яка з відміною гербового збору в 1855 р. втратила своє монопольне положення в англійській пресі і була вимушена публікувати телеграми не лише від власних кореспондентів, але і від агентства "The Continental Telegraph". На початок 1860-х рр. Джуліус Рейтер придбав такий величезний вплив, що Карл Маркс в листі до Фрідріха Енгельса від 12 квітня 1860 р. був вимушений задаватися питанням: "Як ти думаєш, хто стоїть за цим неписьменним євреєм Ройтером?" І так же, як і лондонська "The Times", приходив до думки про розвідувальну діяльність, але чомусь з боку Росії.

Так або інакше, три ведучих інформаційних агентства не могли не вступити в конкурентну боротьбу. У 1864 р. Рейтер відкрив філію в німецькому місті Ганновері і спробував витіснити Вольфа, який через посередників звернувся до Вільгельма I з проханням про допомогу. У результаті в травні 1865 р. Бернхард Вольф продав своє бюро за узгодженням з урядом континентальної телеграфної компанії, яка зберегла його назву "Wolf’ sches Telegrafenbuero (W.Т.В.)". Аби конкурентна боротьба не виходила за цивілізовані рамки, в 1870 р. всі три агентства підписали Картельний договір, розподіливши сфери впливу. Згідно з цією угодою Рейтер поширював свою інформацію у Великобританії і Східній Азії, Гавас – у франкомовних країнах, а Вольф – в Північній і Східній Європі, в Німецькій імперії і її колоніях. Технологічні новини у видавничому процесі, в інформаційних технологіях і введення в європейських країнах в широких масштабах початкової освіти стимулювали появу "масових", недорогих періодичних видань, розрахованих на смаки малоосвіченої, але великої читацької аудиторії.

Лідером французької "Penny press" був Еміль де Жірарден – один з найцікавіших журналістів і редакторів Франції XIX ст, що уловило тенденції розвитку сучасною йому журнальної політики. Він починав з випуску журналу мод "La Mode" (1829–1854). Журнал "La Mode" спочатку виходив як чисто великосвітський журнал. Незабаром Жірарден додав йому риси політичного видання, але зберіг розділ мод з картинками з життя вищого світу, враховуючи інтереси круга читачів, що склався. Найуспішніший видавничий проект Жірардена – підстава ним в 1836 р. нової політичної газети "La Presse" ("Преса"), підписна ціна якої (40 франків) була удвічі нижча за всі інші подібні видання. Жірарден вірно розрахував, що "газета робиться не редакторами, а підписчиками" – при великому числі підписчиків оголошення друкуватимуться саме в його газеті, а плата за них покриє низьку підписну ціну. У рік створення в газети Жірардена було 10000 підписчиків, а реклама приносила газеті до 200000 франків в рік. Нова газета Жірардена залучила читачів не лише низькою підписною ціною, але і блискучими журналістськими іменами (наприклад, Теофіля Готье, що вів розділ художньо-критичного фейлетону).

"Масова" преса швидко освоїла і прийоми ілюстрованих видань, доповнивши сенсаційність відповідним відеорядом. Той же Жірарден на початку 1870-х практично скупив всі паризькі ілюстровані видання, аби створити першу у Франції щоденну ілюстровану газету з накладом, що наближався до мільйона екземплярів. Для порівняння – перша щоденна ілюстрована газета в Англії "Daily Graphic" з'явилася лише в 1890 р. У Германії перша по-справжньому ілюстрована газета з'явилася в 1843 р. зусиллями Іоганна Вебера в Лейпцігу. "Leipziger lllustrierte Zeitung" ("Лейпцігська ілюстрована газета") позиціювала видавцем-редактором як "газета загального інтересу", що виходила раз на тиждень. Вона швидко завоювала популярність, і до 1873 р. наклад газети досяг 18000 екземплярів.

3. Розвиток міжнародної діяльності інформаційних агентств, зокрема, шляхом становлення їх кореспондентських мереж і розширення міжнародного співробітництва, здатні підвищити інтегрованість України до світового інформаційного простору і створити достатні інформаційні можливості для формування правильного, не викривленого уявлення світового співтовариства про нашу державу, її внутрішню та зовнішню політику.

Джерелом значної частини міжнародних новин для українських споживачів є світові та вітчизняні інформаційні агентства Саме вони йдуть в авангарді взаємопроникнення світового та українського інформаційного просторів.

Співробітництво українських та зарубіжних мас-медіа відбувається в кількох напрямах:

- ЗМІ розповідають про життя в Україні за кордоном;

- ЗМІ виступають джерелом міжнародної інформації;

- ЗМІ налагоджують партнерські стосунки із зарубіжними мас-медіа (спільні інформаційні проекти, взаємне розповсюдження матеріалів і використання інформації, тощо.)

Почнемо з державного інформаційного агентства України ДІНАУ-Укрінформ. Кореспонденти цього агентства сьогодні працюють у Бельгії, ФРН, Італії, Греції, Угорщині, Польщі, Румунії, Ізраїлі, Росії, Узбекистані, Туркменистані, Молдові, у країнах Балтії. Серед одержувачів інформації Укрінформу є й зарубіжні споживачі. Інформаційними стрічками агентства відповідно до угод користуються ІТАР-ТАРС, Рейтер, МТІ, БТА, Сіньхуа, БелТА, СТА, КАБАР, зарубіжні посольства в Україні, передплатники в США, Канаді, ФРН, Болгарії, Польщі, Австралії.

Пострадянські республіки користуються фото-сервісом агентства. Інформація Укрінформу з жовтня 1998 року доступна в мережі Інтернет. На WWW-серверах знаходяться випуски "Укрінформ-новини" (http//:news.ukrinform.com.ua), Укрінформ-інфо" (http//:info.ukrinform.com.ua), Укрінформ-фо-то" (http//:foto.ukrinform.com.ua).

Перешкодою на шляху достатнього та ефективного сприйняття різнопланової інформації агентства зарубіжними споживачами є недостатній рівень дублювання і розповсюдження інформації англійською мовою.

Серед численних українських недержавних інформаційних агентств (тільки протягом 2002 року Державний комітет телебачення та радіомовлення України зареєстрував 19 інформаційних агентств) одним із лідерів є УНІАН. Воно було створене в 1991 році згідно з Постановою Президії Верховної Ради України. Агентство призначалося для забезпечення зарубіжних (розрядка наша Ю. Н.) засобів масової інформації, а також інших зарубіжних закладів, організацій, окремих громадян об'єктивною інформацією про життя України та її народу, а серед головних завдань було організаційне забезпечення програм перебування в Україні зарубіжних журналістів та зарубіжних телевізійних груп, організація та сприяння проведенню міжнародних громадських, миротворчих, наукових, культурних, інших соціально-значущих заходів.

Нині УНІАН розширило свої завдання та спектр послуг, не обмежуючи себе орієнтацією тільки на зарубіжного споживача. Воно стало джерелом оперативної і достовірної інформації про життя за кордоном для українських громадян. Такого плану інформація розміщується в спеціальній рубриці "За кордоном". Крім того, зарубіжна інформація посідає чільне місце і в стрічках основних новин, у рубриках "Суспільство", "Актуальна тема" та ін. Це свідчить про інтерес споживачів інформації до зарубіжних новин, а також про достатні можливості агентства задовольняти цей попит. Інформацію УНІАН використовують майже 500 друкованих та електронних засобів масової інформації, в тому числі, Рейтер, ІТАР-ТАРС, ВВС, радіо "Свобода", "Голос Америки", посольства, зарубіжні представництва тощо.

Досить широко інформація представлена англійською мовою. Наприклад, спеціальні випуски "Уніан -Новини Оn-lіnе", які виходять раз на тиждень обсягом до 100 120 повідомлень,знайомлять читачів з оперативними політичними та економічними новинами в режимі реального часу. Англомовний варіант мають також випуски "УНІАН День", "УНІАН- Бізнес-Оn-linе", "УНІАН Бізнес-новини", "УНІАН-ВПК".

Щоденно агентство готує випуск "UNIAN-News, який розповсюджується тільки англійською мовою і призначений перш за все для зарубіжних споживачів В інформаційному просторі України тривалий час працює і представник транснаціональної компанії інформаційне агентство "Інтер-факс -Україна", яке є частиною міжнародної інформаційної групи "Interfax Іnformation Services". Витоки дільності агентства відносяться до початку 90-х років минулого століття. У вересні 1992 року агентство було створене в Харкові, а з серпня 1993 року воно почало функціонувати в Києві. Зараз агентство випускає 26 інформаційних продуктів на політичну й економічну тематику, кожен з яких має варіант англійською мовою. Це, звичайно ж, збільшує цитованість повідомлень агентства світовими ЗМІ. Показовим є той факт, що повідомлення про перепродаж українського автомобільного підприємства "АвтоЗАЗДеу" світові ЗМІ, зокрема, корейські, цитували саме за новинною стрічкою "Інтерфаксу".

Мережа представництв інформаційної групи "Interfax Information Serveces" у всьому світі дає можливість агентству "Інтeр-факс-Україна" оперативно отримувати часто-густо ексклюзивну міжнародну інформацію. Котра високо котується на інформаційному ринку України. Цікавою з точки зору міжнародної масово-інформаційнї діяльності українських ЗМІ та в контексті інтеграції України до світового інформаційного простору є діяльність англомовного агентства новин "Іntelnews" (http:// www.brama.com/intelnews). Агентство забезпечує споживачів широким спектром інформації про життя в Україні. Зокрема, детально знайомить із структурою державної влади та законодавчим полем України, з політичними партіями та організаціями (включаючи персонали політичних діячів), з виборчою системою держави та результатами виборчих кампаній. На сторінках агентства можна знайти інформацію про посольства та представництва України за кордоном, а також про зарубіжні організації в Україні.

4.Співробітництво українських та зарубіжних мас-медіа відбувається в кількох напрямах:

- ЗМІ розповідають про життя в Україні за кордоном;

- ЗМІ виступають джерелом міжнародної інформації;

- ЗМІ налагоджують партнерські стосунки із зарубіжними мас-медіа (спільні інформаційні проекти, взаємне розповсюдження матеріалів і використання інформації, тощо.)

Державне інформаційне агентство України ДІНАУ-Укрінформ. Кореспонденти цього агентства сьогодні працюють у Бельгії, ФРН, Італії, Греції, Угорщині, Польщі, Румунії, Ізраїлі, Росії, Узбекистані, Туркменистані, Молдові, у країнах Балтії. Серед одержувачів інформації Укрінформу є й зарубіжні споживачі. Інформаційними стрічками агентства відповідно до угод користуються ІТАР-ТАРС, Рейтер, МТІ, БТА, Сіньхуа, БелТА, СТА, КАБАР, зарубіжні посольства в Україні, передплатники в США, Канаді, ФРН, Болгарії, Польщі, Австралії.

Пострадянські республіки користуються фото-сервісом агентства. Інформація Укрінформу з жовтня 1998 року доступна в мережі Інтернет. На WWW-серверах знаходяться випуски "Укрінформ-новини" (http//:news.ukrinform.com.ua), Укрінформ-інфо" (http//:info.ukrinform.com.ua), Укрінформ-фо-то" (http//:foto.ukrinform.com.ua).

Перешкодою на шляху достатнього та ефективного сприйняття різнопланової інформації агентства зарубіжними споживачами є недостатній рівень дублювання і розповсюдження інформації англійською мовою.

Серед численних українських недержавних інформаційних агентств (тільки протягом 2002 року Державний комітет телебачення та радіомовлення України зареєстрував 19 інформаційних агентств) одним із лідерів є УНІАН. Воно було створене в 1991 році згідно з Постановою Президії Верховної Ради України. Агентство призначалося для забезпечення зарубіжних (розрядка наша Ю. Н.) засобів масової інформації, а також інших зарубіжних закладів, організацій, окремих громадян об'єктивною інформацією про життя України та її народу, а серед головних завдань було організаційне забезпечення програм перебування в Україні зарубіжних журналістів та зарубіжних телевізійних груп, організація та сприяння проведенню міжнародних громадських, миротворчих, наукових, культурних, інших соціально-значущих заходів.

Нині УНІАН розширило свої завдання та спектр послуг, не обмежуючи себе орієнтацією тільки на зарубіжного споживача. Воно стало джерелом оперативної і достовірної інформації про життя за кордоном для українських громадян. Такого плану інформація розміщується в спеціальній рубриці "За кордоном". Крім того, зарубіжна інформація посідає чільне місце і в стрічках основних новин, у рубриках "Суспільство", "Актуальна тема" та ін. Це свідчить про інтерес споживачів інформації до зарубіжних новин, а також про достатні можливості агентства задовольняти цей попит. Інформацію УНІАН використовують майже 500 друкованих та електронних засобів масової інформації, в тому числі, Рейтер, ІТАР-ТАРС, ВВС, радіо "Свобода", "Голос Америки", посольства, зарубіжні представництва тощо.

Досить широко інформація представлена англійською мовою. Наприклад, спеціальні випуски "Уніан -Новини Оn-lіnе", які виходять раз на тиждень обсягом до 100 120 повідомлень,знайомлять читачів з оперативними політичними та економічними новинами в режимі реального часу. Англомовний варіант мають також випуски "УНІАН День", "УНІАН- Бізнес-Оn-linе", "УНІАН Бізнес-новини", "УНІАН-ВПК".

Щоденно агентство готує випуск "UNIAN-News, який розповсюджується тільки англійською мовою і призначений перш за все для зарубіжних споживачів В інформаційному просторі України тривалий час працює і представник транснаціональної компанії інформаційне агентство "Інтер-факс -Україна", яке є частиною міжнародної інформаційної групи "Interfax Іnformation Services". Витоки дільності агентства відносяться до початку 90-х років минулого століття. У вересні 1992 року агентство було створене в Харкові, а з серпня 1993 року воно почало функціонувати в Києві. Зараз агентство випускає 26 інформаційних продуктів на політичну й економічну тематику, кожен з яких має варіант англійською мовою. Це, звичайно ж, збільшує цитованість повідомлень агентства світовими ЗМІ. Показовим є той факт, що повідомлення про перепродаж українського автомобільного підприємства "АвтоЗАЗДеу" світові ЗМІ, зокрема, корейські, цитували саме за новинною стрічкою "Інтерфаксу".

Наслідком досить високого рейтингу агентства стало його співробітництво з найбільшим світовим інформаційним агентством "Reuters", яке полягає в продажу англомовних інформаційних продуктів "Інтерфаксу" через термінали "Reuters". Інформаційні повідомлення "Інтерфаксу" складаються із новин загальної тематики, політичної, ділової, фінансової інформації, а також із новин енергетичного сектору Росії, країн СНД та країн Балтії. Характерною особливістю новин "Інтерфаксу" є доповнення їх глибоким аналітичним матеріалом експертів агентства, що робить їх ще цікавішими як для вітчизняного, так і для зарубіжного читача.

Мережа представництв інформаційної групи "Interfax Information Serveces" у всьому світі дає можливість агентству "Інтeр-факс-Україна" оперативно отримувати часто-густо ексклюзивну міжнародну інформацію. Котра високо котується на інформаційному ринку України. Цікавою з точки зору міжнародної масово-інформаційнї діяльності українських ЗМІ та в контексті інтеграції України до світового інформаційного простору є діяльність англомовного агентства новин "Іntelnews" (http:// www.brama.com/intelnews). Агентство забезпечує споживачів широким спектром інформації про життя в Україні. Зокрема, детально знайомить із структурою державної влади та законодавчим полем України, з політичними партіями та організаціями (включаючи персонали політичних діячів), з виборчою системою держави та результатами виборчих кампаній. На сторінках агентства можна знайти інформацію про посольства та представництва України за кордоном, а також про зарубіжні організації в Україні.

Якісна інформація такого плану дає можливість численним бізнесменам і політикам, які планують своїх відносини з Україною, отримати необхідні відомості та сформувати об'єктивне й неупереджене уявлення про Україну, необхідне для прийняття правильних виважених рішень. Отже, розвиток міжнародної діяльності інформаційних агентств, зокрема, шляхом становлення їх кореспондентських мереж і розширення міжнародного співробітництва, здатні підвищити інтегрованість України до світового інформаційного простору і створити достатні інформаційні можливості для формування правильного, не викривленого уявлення світового співтовариства про нашу державу, її внутрішню та зовнішню політику.

9. Сучасним трендом розвитку медіа став процес конвергенції – зближення різних технологій

подання інформації, їх об’єдання в одну платформу. О. Вартанова зазначає, що цей процес є

загальною властивістю сучасного інформаційного суспільства, у межах якого зростає рівень

взаємозалежності різних елементів системи. М. Луканіна вважає, що найбільш важливим результатом конвергенції є зміна самого

інформаційного продукту. Текст, графіка, аудіо та відео, створюючи нове інформаційне середовище,

інтегруються в єдиний інформаційний продукт, який прийнято визначати терміном мультимедіа

Інформаційний продукт — документована інформація, підготовлена відповідно до потреб користувачів і представлена у вигляді товару. Інформаційними продуктами є програмні продукти, бази і банки даних та інша інформація.

ПРОДУКЦІЯ УНІАНУ

ПРОДУКЦІЯ

             Для редакцій газет, радіо, телебачення, для банкiв, підприємств, органів влади, іноземних представництв - тематичнi iнформацiйнi добiрки:

УНІАН-Новини-On-line - оперативні політичні та економічні новини у режимі реального часу. Виходять щоденно українською, російською та англійською мовами. Загальний обсяг -  до 200 повідомлень на день.    УНІАН-Новини - оперативні політичні та економічні новини про найважливіші події в столиці та регіонах України у фіксованих випуска з 11 години. Виходять шість разів на день: у суботу - чотири,  українською та російською мовами. У неділю - 1 випуск, о 14 годині, в середньому 8 сторінок. Загальний обсяг - від 60 сторінок на день.   УНІАН-День - дайджест політичних та економічних новин про найважливіші події у столиці та регіонах України. Виходить 6 разів на тиждень, в понеділок - за неділю, українською та російською мовами, обсяг - від 30 сторінок.   УНІАН-Анонс - анонси найважливіших подій, які відбуватимуться найближчими днями. Виходить двічі на день. У понеділок та четвер виходить основний випуск (з повідомленнями про події наступних 3-4 днів) українською та російською мовами (о 16 та о 19 годині), додаткові випуски (про події наступного дня). В п’ятницю і суботу - 1 раз на день о 18 годині. В неділю – не виходить.   УНІАН-Бізнес-On-line - оперативні економічні новини у режимі реального часу. Виходять 5 днів на тиждень російською мовою з 9.00 до 20.00. Загальний обсяг - від 150 до 200 повідомлень в день.

УНІАН-Бізнес-новини - найважливіші економічні новини дня. Виходить тричі на день о 13, 17 та 20 годині (крім суботи та неділі) російською мовою. Обсяг - від 25 сторінок кожний випуск.

Системами інформаційний продуктів ІА називають сукупність елементів продукції, котру пропонує певне ІА, впорядкованих за певними критеріями, спільними ознаками чи подібними технологічними факторами. До прикладу, інформаційні системи та інформаційні продукти з питань навколишнього середовища.

ІА «УНІАН» надає інтернет-читачам у вільному доступі інформацію до основних новин, зібраних оперативно, але основним доходом чи не кожного ІА є продаж редакціям, а також зацікавленим особам новин та фотографій, надання можливості зробити для певних організацій чи установ розслідування чи опитування.

Прайс-лист на продукти та послуги уніан

№	Продукти та послуги	Періодичність виходу	Обсяг	Мова	Вартість продукції в місяць	Вартість продукції в місяць для Інтернет- видань, грн.	Примітки
1	«УНІАН-Новини-On-line»	Шість разів на тиждень	Від 200 повідомлень в день	укр., рос., англ.	2242,50	4485,00	З ПДВ
2	«УНІАН-Новини»	Щодня –шість випусків	До 24 сторінок кожний випуск	укр., рос.	1467,00	2934,00	З ПДВ
3	«УНІАН-День»	Щодня (в понеділок - за неділю)	Від 30 сторінок кожний випуск	укр., рос.	630,00	1260,00	З ПДВ
4	«УНІАН-Бізнес-новини»	Кожного дня – три випуски	Від 25 сторінок кожний випуск	рос.	540,00	810,00	З ПДВ
5	«УНІАН-Анонс»	Шість разів на тиждень, два випуски на день	Від 4 сторінок	укр., рос.	350,00	354,00	З ПДВ
6	«УНІАН-Бізнес-On-line»	Кожного дня (крім суботи та неділі)	Від 200 повідомлень на день	рос.	965,60	1448,40	З ПДВ
7	«УНІАН-Прес-Анонс»	Щодня	Від 4 сторінок	укр.	570,00* 360,00** (для одного видання)	-	З ПДВ
8	«УНІАН-Теле-Анонс»	Щодня	Від 4 сторінок	укр.	570,00	-	З ПДВ
9	Ексклюзивні (тематичні) підбірки новин	За домовленістю					З ПДВ
10	Інші інформаційні послуги	За домовленістю					З ПДВ

* Для газет, які виходять частіше, ніж 1 раз на тиждень.

** Для щотижневиків і щомісячників.

10. УНІАН (Українське Незалежне Інформаційне Агентство Новин)  — інформаційне агентство, що працює на ринкуУкраїни з 1994 року; випускає продукцію трьома мовами (українською, російською та англійською).

На сьогодні агенція входить до медійної групи Приват.

Історія

Інформагентство, засноване в березні 1993 року як Українське Незалежне ІнформаційнеАгентство Новин (УНІАН), відтоді є одним з найбільших в Україні виробників і постачальників політичної, соціальної і ділової інформації. Серед засновників агентства — Національна спілка журналістів України і Союз юристів України.

Станом на 2008 рік УНІАН випускає 24 інформаційних продукти (в тому числі спецпроекти «УНІАН-Культура», «УНІАН-Здоров'я», «УНІАН-Фондовий ринок», регіональні проекти «УНІАН-Харків», «УНІАН-Крим» та інші). У травні 2008 року агентство запустило 2 нових проекти — «УНІАН-Євро-2012» і «УНІАН-Страхування».

Глибина інформаційної бази УНІАН — 12 років. Обсяг текстових даних в базі агентства — понад 5 Гб (1,5 мільйона інформаційних повідомлень), без урахування фото, аудіо- і відеопродукції. Середня кількість повідомлень, які заносяться в базу за рік — 200 тисяч.

З 1995 року в УНІАН працює відділ моніторингу, який охоплює центральну і регіональну пресу, провідні інтернет-видання і вечірній прайм-таймовий телеефір і готує ексклюзивні інформаційні підбірки для кожного клієнта. У 1999 році УНІАН створив одну з перших в Україні оперативних фотослужб новин, яка надає стрічку фотоновин про найважливіші в Україні події в режимі реального часу. На 2008 рік фотобаза і фотоархів УНІАН налічує понад 200 тисяч знімків.

УНІАН першим в Україні став проводити інтернет-прес-конференції, під час яких безпосередньо із залу агентства через інтернет походить пряма трансляція конференцій на Україну і весь світ у різних режимах, включаючи реал-відео (прямого репортажу або інтернет-телебачення). Особливою популярністю користуються прес-конференції, які транслює в прямому ефірі «5 канал». У лютому 2008 року УНІАН разом з каналом запустили проект «Re:Акция» — аналітичний щоденник, в якому події дня в прямому ефірі коментують vip-гості (політіки-ньюзмейкери), експерти і журналісти.

УНІАН істотно відновив свої сайти (україномовний, російськомовний і англомовний, фотосайт), і вони вже отримали репутацію одних з найпопулярніших інформаційних платформ в укрнеті. Веб-сайт УНІАН стабільно входить до першої п'ятірки найвідвідуваніших і найбільш авторитетних українських інтернет-видань.

У агентстві працює 127 штатних співробітників. У підготовці інформаційних матеріалів УНІАН бере участь близько 50 позаштатних авторів — журналістів і фотокореспондентів столиці і регіонів, а також декілька десятків експертів-фахівців.

Інформацію УНІАН отримують майже 500 друкованих і електронних засобів масової інформації, зокрема Reuters, ІТАР-ТАСС, Бі-Бі-Сі,Deutsche Welle, Associated Press, а також органи законодавчої і виконавчої влади, посольства, іноземні представництва, банки, комерційні структури тощо. Серед клієнтів агентства — Erstebank, телевізійні канали «1+1», «Інтер», газети «Факти і коментарі», «День», «Комсомольська правда» і інші.

Передбачається, що на базі УНІАН буде створено back-office, який продукуватиме новини не тільки в текстовому і фотоформаті, але і у візуальному — для телебачення. Також агентство працює над створенням мережі прес-залів в містах-мільйониках, розширенням кореспондентської мережі за кордоном (Москва, Вашингтон, Варшава, Мінськ тощо), розвитком мультимедійних сервісів і соціально орієнтованих проектів. Наразі агенція вже має корпункт у м.Брюссель.

28 липня 2010 року на супутнику Amos 2 (4 градуси західної довготи) почалося тестове мовлення телеканалу «УНІАН-ТБ»^[1].