1. Економічна сутність капіталу.

Існує багато підходів до визначення економічної сутності капіталу. Але на сьогоднішній день можна виокремити

Макроекономічний підхід ( народногосподарський погляд)

Мікроекономічний підхід ( погляд суб’єктів господарювання)

Відповідно до першого підходу під капіталом розуміють один із трьох факторів виробництва : земля, праця та виробничі засоби, які застосовуються для виробництва товарів, робіт, послуг.

Також досить часто застосовується монетарний підхід, згідно з яким капітал прирівнюється до грошових коштів, але лише тих, які використовуються для забезпечення зростання наявної вартості. Гроші стають капіталом переважно за умови їх нагромадження, зберігання та продажу на грошовому ринку, оскільки це дає додатковий дохід у вигляді процента.

Згідно з марксистською теорією капіталу єдиним товаром, здатним приносити додаткову вартість може бути робоча сила. Отже, перетворення грошей на капіталі саме його виникнення нерозривно пов’язане з перетворенням робочої сили на товар, предмет купівлі-продажу.

За трактуванням капіталу як категорії фінансів підприємств як правило розрізняють дві основні форми капіталу :

Конкретний капітал – вартість майнових об’єктів, які відображені в активі балансу підприємства. В активах заморожуються грошові кошти, інвестовані в підприємство. Ці кошти можуть бути вкладені в :

Необоротні активи ( основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції тощо)

Оборотні активи ( запаси, поточна дебіторська заборгованість тощо)

Абстрактний капітал. За версією німецького проф. Е. Шмаленбаха абстрактним капіталом є сукупність усіх позицій пасиву балансу.

Вітчизняний вчений В. Сопко вважає, що капітал – це власність відповідної фізичної або юридичної особи на активи : майно і об’єкти ( ресурси), які є на підприємстві. Пасивна сторона балансу містить інформацію про те, яку частину капіталу надано в розпорядження підприємства його власниками ( власний капітал) і яку – кредиторами ( позичковий капітал)

2. Фінансова діяльність підприємства в системі функціональних завдань фінансового менеджменту.

Фінансовий менеджмент — це цілеспрямоване управління всіма грошовими потоками на підприємстві, тобто процес управління формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів суб’єкта господарювання з метою досягнення фінансово-економічних цілей підприємства. Фінансово-економічною метою діяльності менеджменту є зростання вартості підприємства та доходів його власників. Базовими елементами фінансового менеджменту є планування, контроль та аналіз.

Основними цілями діяльності фінансового менеджменту є :

забезпечення стабільної ліквідності (платоспроможності);

максимізація рентабельності (як власного так і сукупного капіталу);

мінімізація ризиків.

До основних функцій фінансів підприємств належать : формування фінансових ресурсів, їх розподіл і використання; контроль за формуванням і використанням фінансових ресурсів. Виходячи з цього, можна виокремити три основні функціональні блоки фінансового менеджменту, а саме : фінансування; оптимізація вкладення коштів в інвестиційну та операційну діяльність (управління активами); фінансовий контролінг.

Функціональні блоки фінансового менеджменту тісно пов’язані між собою і складають цілісну систему функцій фінансового менеджменту. Пріоритетним для фінансового менеджера є функціональний блок завдань, пов’язаний з фінансуванням підприємства, оскільки за відсутності фінансових ресурсів неможливим є виконання інших функціональних завдань, зокрема пов’язаних із здійсненням операційної та інвестиційної діяльності.

В англосаксонській фінансовій літературі в контексті функціональних завдань фінансового менеджменту досить часто розрізняють два основні напрями діяльності: фінансовий контролінг та управління грошовими потоками (Cash- менеджмент).

Cash-менеджмент (Treasury Management) включає управління залученням і використанням фінансових ресурсів (відповідно фінансування та управління активами).

До основних завдань Cash-менеджменту належать такі:

-плануванняплатоспроможності та показників ліквідності; - прибуткове вкладення тимчасово вільних грошових коштів; - управління дебіторською та кредиторською заборгованістю; - управління фінансовими вкладеннями; - управління валютними ризиками. «Фінансовий контролінг» є ланкою між функціями залучення та використання фінансових ресурсів. З функціональним блоком завдань «фінансовий контролінг» пов’язані інструменти узгодження (координації) фінансових рішень, фінансове планування, контроль за ефективністю освоєння капіталу, управління ризиками.

На сьогоднішній день на практиці досить часто оперують поняттям «антикризовий фінансовий менеджмент».Антикризове управління фінансами — один із напрямів фінансового менеджменту, основним завданням якого є організація фінансової діяльності на підприємстві з урахуванням можливостей профілактики та подолання фінансової кризи. Антикризовий фінансовий менеджмент значною мірою повинен спиратися на функціональний та методологічний інструментарій контролінгу, а також враховувати вимоги законодавства про банкрутство.