Площини для визначення кутів різця

Різальна частина різця має форму клина, загостреного з певними кутами. Для визначення кутів різця використовують певні площини (рис. 1.7).

Основна площина – це площина, яка проходить паралельно поздовжній (паралельно до осі заготовки) і поперечній (перпен-дикулярно до осі заготовки) подачам різця. Для токарних різців за основну площину можна прийняти опорну поверхню різця.

Площина різання (П_р) – це площина, що проходить через різальну кромку різця перпендикулярно до основної площини.

Рис. 1.3. Кути токарного різця

Головна січна площина (А – А) – це площина, яка проходить перпендикулярно до основної площини та площини різання.

Допоміжна січна площина (Б – Б) – це площина, що прохо-дить перпендикулярно до проекції допоміжної різальної кромки на основну площину.

Кути токарного різця

К ути різця, які вимірюються в головній січній площині, називаються головними. До них відносяться: передній кут γ, головний задній кут α, кут загострення різця β і кут різання δ (рис.1.3).

Передній кут γ знаходиться між

передньою поверхнею різця і площи-

ною, що проходить через точку різаль-

ної кромки паралельно основній пло-

щині. Якщо передня поверхня криво-

лінійна, то використовується площина,

дотична до передньої поверхні різця

біля різальної кромки. Передній кут

може бути додатнім (+ γ), коли перед-

ня поверхня опускається від різаль-

ної кромки (рис. 1.4 а); може дорівню-

вати нулю (γ = 0^○), коли передня по-

верхня різця паралельна основній пло-

щині; може бути від’ємним (– γ), коли Рис. 1.4.

передня поверхня піднімається від рі- Різці з додатнім (а)

зальної кромки (рис. 1.4 б). та від’ємним (б)

Головний задній кут α знаходить- переднім кутом γ

ся між головною задньою поверхнею

різця і площиною різання.

Кут загострення різця β знаходиться між головною задньою і передньою поверхнями різця.

Кут різання δ знаходиться між передньою поверхнею різця і площиною різання.

Між головними кутами різця існує залежність:

α + β + γ = 90^○; α + β = δ; δ + γ = 90^○

Крім головних кутів різець характеризується допоміжним заднім кутом α₁, кутами в плані φ і φ₁ (рис. 1.3.) та кутом нахилу головної різальної кромки λ (рис. 1.5 ).

Допоміжний задній кут α₁ знаходиться між допоміжною задньою поверхнею різця і площиною, що проходить через допо-міжну різальну кромку перпендикулярно до основної площини.

Головний кут в плані φ знаходиться між проекцією головної різальної кромки на основну площину і напрямом подачі різця.

Допоміжний кут в плані φ₁ знаходиться між проекцією допоміжної різальної кромки на основну площину і напрямом подачі різця.

Кут біля вершини різця ε знаходиться між проекціями головної і допоміжної різальних кромок на основну площину.

Кути різця в плані зв’язані між собою залежністю:

φ + ε + φ₁ = 180^○

Кут нахилу головної різальної кромки λ вимірюється в площині різання, знаходиться між головною різальною кромкою різця і лінією, яка проходить через вершину різця паралельно до основної площини (рис. 1.5.).

Рис. 1.5. Кут нахилу різальної кромки і напрям сходу стружки