28. Основні вимоги до менеджерів в інноваційній сфері.

Менеджер – це спеціаліст, що професійно займається управлінською діяльністю в конкретній сфері функціонування інноваційного процесу. Обіймає певну посаду і вповноважений приймати управлінські рішення.

До мен-в інновац.сфери належать: *керівники творчих груп виконавців, *кер-ки лабораторій, відділів і функціональних служб, *кер-ки виробничих підроз-в, *мен-ри різного рівня, які координують діяльність різних підрозділів інновац.діяльності та зовн.партнерів, *кер-ки інновац.підприємств, фірм у цілому.

В інновац.мен-ті розрізняють три категорії вимог до проф.компетенції менеджерів-інноваторів: 1)знання теорії та пратики у сфері управління, 2)комунікативність і вміння працювати з людьми, 3)компетентність у галузі спеціалізації інноваційного процесу чи інноваційного підприємства.

1)Перша категорія вимог передбачає наявність у мен-в спец.підготовки в галузі теорії управління, знань основ сучасної макро- і мікроекономіки, загал.теорії прийняття управл.рішень, уміння застосовувати економіко-математ.методи та моделі для оптимізації управл.рішень.

2)Вимоги до комунікабельності та вміння працювати з людьми потребують від мен-ра, адекватно ситуаціям, оптимально взаємодіяти з колегами. Підлеглими, вищими керівниками з метою досягнення цілей інновац.діяльності.

3)Вимоги, пов’язані з компетентністю мен-ра, передбачають наявність знань з питань технології інновац.процесів, теорет.і практичних аспектів здійснюваних інновацій, їхнього впливу на стан розвитку як фірми, так і сус-ва в цілому, екологію регіону.

Усе це потребує від інновац.менедж-в спец.знань теорет.і практ.аспектів здійснюваних інновац.процесів. Мен-ру необхідно вміти визначати сфери застосування ноук.-тех. ідей і розробок, оцінювати комерц.потенціал розробок та технологій інновац.проекту, визначати стратегію захисту інтелект.власності, тобто володіти низкою специфічних навиків управл.діяльності.

29. Основні якості, що повинні бути притаманні менеджерам в інновац.Сфері.

Менеджер – це спеціаліст, що професійно займається управлінською діяльністю в конкретній сфері функціонування інноваційного процесу. Обіймає певну посаду і вповноважений приймати управлінські рішення.

Інновац.мен-ри належать до креативних мен-в, тобто мен-в дослідницького типу. Їх особливість – посилена увага дослідницькому підходу до вирішення всіх проблем.

Виділяють такі загальні якості (риси) інновац.мен-в: 1)Проблемне бачення світу, здібність розпізнавати проблеми там, де для інших все зрозуміло. 2)Уміння заздалегідь ставити проблеми (коли вони тільки зароджуються). 3)Уміння сприймати, розуміти і використовувати погляди, які відрізняються від особистих або протилежних їм. 4)Експрезентність – здібність робити правильні висновки в умовах дефіциту інформації. 5)Розвинена психологічна саморегуляція, що визначає ставлення до проблем і їх оцінки. 6)Здібність до імітації функцій різних членів колективу. 7)Інноваційність і безінерційність мислення, здібність вийти за межі формального, традиційного, звичного. 8)Атрактивність – здібність притягувати людей до спільної діяльності, вдаючись до засобів адміністр.чи матер.примусу. 9)Здібність делегувати не тільки владу і відповідальність, а й свій авторитет лідера. 10)Здібність швидко психологічно адаптуватись до змін умов діяльності чи до вирішення принципово нових завдань. 11)Здібність до латентного (прихованого) керівництва, яке передбачає залучення людей до діяльності не на формальній субординаційній основі, а шляхом комунікаційної взаємодії.

Усі ці риси існують не кожна сама по собі і не в розрізненій хаотичній сукупності, а в систему взаємодії.