5. У фв студентів спеціального навчального відділення (снв використовуються всі, за невеликим винятком засоби, методи, організаційні форми відомі у фв.
Основними засобами ФВ студентів СНВ є природні фактори, раціональний режим і систематичні заняття фізичними вправами.
Природні фактори формують резистентність організму до негативних впливів зовнішнього середовища; не вимагають свідомих зусиль і виникають підсвідомо, що дозволяє поєднувати їх використання з фізичними вправами; можливість отримати енергію зовні. Ранкова гігієнічна, ввідна гімнастика, фізкультпаузи, фізкульхвилинки, домашні завдання з фізичного виховання є обов’язковими елементами раціонального режиму.
Специфічність ФВ студентів СНВ полягає в використанні специфічних, спеціальних вправ з ЛФК і полегшеним співвідношенням звичайних впливів. В практиці ФВ студентів спеціального навчального відділення використовують вправи для усіх м’язових груп. Необхідність спеціального посилення впливу на одну чи кілька м’язових груп викликане наслідком перенесеного захворення чи порушення.
Динамічні вправи, вправи циклічного характеру більш широко використовуються в практиці ФВ, оскільки вони сприяють розвитку серцево-судинної та дихальної системи. Не рекомендується використання анаеробних вправ, локальних фізичних вправ (за винятком необхідності відновлення працездатності м’язів після перелому).
Досвід накопичений практикою ФВ молоді свідчить про необхідність комплексного розвитку фізичних якостей в процесі ФВ студентів СНВ. Основу навчального процесу складають вправи на витривалість. Вправи на силу і бистроту рекомендовано включати в навчальний процес спочатку в якості рухових переключень. Лише з адаптацією до фізичних навантажень здійснювати поступове тренування цих якостей. Вправи на спритність не мають ніяких обмежень.
Спеціальні фізичні вправи здійснюють вплив на певну функцію чи окрему ланку систем організму (рухливість в суглобах, функція дихання).
На початковому періоді занять використовують фізичні вправи малої інтенсивності, яка збільшує ЧСС до 25-30% від вихідного рівня. Поступово включають дозовано фізичні навантаження середньої інтенсивності, які підвищують ЧСС до 40-50% від вихідної. До кінця занять у спеціальному навчальному відділенні використовують фізичні вправ, які збільшують ЧСС до 70% від вихідного рівня. Область субмаксимальних та максимальних навантажень у заняттях зі студентами СНВ не використовують.
Фізичні вправи, що використовуються в навчальних заняттях:
Активні вправи 2-го періоду реабілітації зі збільшенням навантаження за рахунок темпу, амплітуди, кількості повторень.
Вправи з предметами, блоками.
Вправи з обтяженням.
Вправи на координацію.
Загальнорозвиваючі вправи.
Вправи тренувального характеру.
Елементи видів спорту (ігри, лижі, плавання).
Студентів СНВ для занять ФВ групують в три групи А, Б, В залежно від діагнозу. До групи А відносять студентів з захворюванням ССС і дихальної системи, групи Б з порушенням кишково-шлункового таркту та обміну речовин, групи В - опорно-рухового апарату.
Особливості методики занять зі студентами групи А.
При захворюваннях дихальної системи потрібно особливо ретельно стежити за чистотою повітря і комфортністю температури.
Розсіювання навантаження - фізичні вправи застосовують по черзі для різних м’язових груп, після важких вправ виконуються більш легкі.
На початку курсу необхідно застосовувати вправи прості за координацією. Поступово відбувається ускладнення вправ.
Спеціальні дихальні вправи: для дренажу бронхів, гімнастики грудної клітки, масажу обличчя, гімнастика Стрельнікової та Бутейко. Дихальна гімнастика (з подовженим видихом) в положенні лежачи і сидячи.
Засоби ігрового та змагального характеру загрожують зростанню АТ і тому вимагають суворого контролю навантаження при заняттях зі студентами з СС захворюваннями.
Вправи повинні виконуватися з повною амплітудою, вільно, без напруження. Необхідно уникати швидких рухів з нахилами і підйомами тулуба, із затримкою дихання й натужування.
Масаж сприяє покращенню кровообігу, чинить сприятливий вплив на ЦНС.
Вправи з довільним розслабленням м’язів сприяють зніманню збудження судинно-рухового центру, зниження тонусу м’язів і судин, що призводить до зниження АТ.
Значний лікувальний ефект приносять гімнастика у воді та плавання. У воді утворюються умови для послаблення м’язів, полегшується функція кровообігу. Занурення у воду створює навантаження на дихальні м’язи.
Вправи тонізуючого характеру, які викликають стан бадьорості.
Вправи для вестибулярного апарату.
Дієта зі зниженим вмістом солі в їжі.
Невисока щільність занять.
Тренуюче навантаження при гіпотонічній хворобі.