Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
5 ле скор Microsoft Word (3).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
08.09.2019
Размер:
2.21 Mб
Скачать

Лекція №8

Тема: Вплив попиту і пропозиції на формування ринкових цін.

План:

1.Співвідношення попиту і пропозиції. Еластичність попиту.

3.Чиники,які впливають на еластичність попиту.

1. Співвідношення попиту і пропозиції. Еластичність попиту. У ринковій економіці механізм формування цін значною мі­рою залежить від співвідношення попиту і пропозиції. Попит показує кількість продукту, яку споживач готовий і здатний купити за деякою ціною протягом визначеного часу. По­пит та ціна перебувають, як правило, у зворотній залежності між собою, тобто чим ціна нижча, тим попит буде більшим і навпаки. Цей зворотний зв'язок між попитом і ціною називається законом попиту. Пропозиція — це кількість продукту, яку продавець бажає і здатний запропонувати до продажу на ринку за конкретною ці­ною протягом певного періоду. Пропозиція звичайно розгляда­ється з точки зору вигідності ціни для продавця (виробника). Ін­шими словами, пропозиція вказує ту кількість продукту, яку ви­робники згодні пропонувати за різними можливими цінами. Про­позиція показує прямий зв'язок між ціною і кількістю запропоно­ваного продукту. З підвищенням ціни величина пропозиції зрос­тає, а зі зниженням ціни – пропозиція скорочується. Такий зв'я­зок називається законом пропозиції. Для того, щоб з'ясувати, як взаємодія рішення споживача про купівлю продукту і рішення виробників про його продаж визна­чає ціну і кількість продукту, що реально купується і продається на ринку, необхідно звести і зобразити графічно поняття попиту та пропо­зиції (рис. 1).

Рис. 1. Графік попиту і пропозиції.

З графіка видно, що лінія попиту (Д) і лінія пропозиції (S) пе­ретинаються в точці Р, якій відповідає ціна Ц1. Це означає, що тільки за такою ціною кількість виробленого і запропонованого до ринку продукту, дорівнює тій його кількості, яку споживач бажає і в змозі купити. При такій ціні не буде ні надлишку, ні де­фіциту товару.

Економісти називають цю ціну ціною ринкового клірингу, або ціною рівноваги. При ціні вищій за рівноважну, величина пропо­зиції стане більше величини попиту. Цей надлишок спричинить конкурентне зменшення ціни продавцями, які будуть прагнути звільнитися від нього. Зниження ціни скоротить пропозицію продукції і одночасно спонукатиме покупців купувати її в більшій кількості. Кожна ціна, яка нижча за ціну рівноваги, потягне за собою ви­никнення дефіциту, тобто при цьому величина попиту буде біль­ша за величину пропозиції, що знову приведе до зростання ціни. Таким чином, унаслідок впливу на ціну попиту і пропозиції вона буде весь час змінюватись у той чи інший бік від ціни рівноваги, збігаючись із нею на деякий час. Як було сказано вище, при зниженні ціни споживачі, згідно з законом попиту, купуватимуть більшу кількість товару. Однак ступінь реакції споживачів на зміну ціни може значно варіювати­ся від продукту до продукту. Більше того, реакція споживачів відносно однієї й тієї ж продукції суттєво змінюється при зміні цін у різних межах.

Ступінь такої чутливості споживачів до зміни ціни продукції називається ціновою еластичністю. Для попиту на деякі продукти характерна відносно висока чутливість споживачів до зміни цін, тобто невеликі зміни в ціні призводять до значних змін у кількос­ті продукції, що купується. Попит на такі продукти прийнято на­зивати «еластичним». Стосовно зміни цін на інші продукти спо­живачі відносно нечутливі, тобто навіть значна зміна в ціні при­веде лише до невеликої зміни в кількості придбаної продукції. У таких випадках попит називають «нееластичним» (рис. 2 і рис. 3).

Рис. 2. Графік еластичного попиту

Рис. 3. Графік нееластичного попиту

Ступінь цінової еластичності або нееластичності вимірюється за допомогою коефіцієнта еластичності (Це) за формулою:

Ц1-Ц2

Ц1+Ц2


Це = ВП1-ВП2

ВП1+ВП2 ׃

де ВП1 і ВП2 — величина попиту (обсяг продажу) відповідно за старою (Ц1) і новою (Ц2) ціною.

У зв'язку з тим, що крива попиту демонструє зворотний зв'я­зок між ціною і кількістю продукції, що купується, коефіцієнт еластичності має від’ємне значення. Для спрощення розрахунків від’ємний знак ігнорується і еластичність найчастіше виражаєть­ся в додатних числах. Цінова еластичність показує реакцію попиту у відповідь на змі­ну ціни і визначає, на скільки відсотків зміниться величина попи­ту при зміні ціни на 1 %. Якщо абсолютна величина цінової елас­тичності > 1, то попит вважається еластичним, а якщо Це < 1, — то нееластичним. У випадку абсолютної нееластичності, коли Це = 0, крива по­питу має вигляд лінії, вертикальної відносно осі цін. За умов аб­солютної нееластичності, коли Це →∞, крива попиту паралельна горизонтальній осі обсягу продажу і свідчить про те, що ніяка зміна ціни не впливає на величину попиту.

2.Чинники, які впливають на еластичність попиту. На цінову еластичність впливає багато чинників. По-перше, елас­тичність залежить від наявності товарів-замінників (аналогів). Чим більше таких товарів існує на ринку, чим ближчі їхні ос­новні властивості, тим еластичніший попит на них. Так, попит на хліб менш еластичний, ніж попит на макарони, а попит на сіль нееластичний, тому що вона не має замінників. По-друге, еластичність залежить від питомої ваги товару в доході споживача. Чим більша питома вага витрат на придбан­ня товару в бюджеті споживача, тим вище буде еластичність попиту на нього. Так, 50% підвищення цін на канцелярські скріп­ки викличе мінімальну реакцію покупців на споживання дано­го товару. Але таке ж саме зростання цін, наприклад, на м’ясо, зумовить значне скорочення кількості придбання цієї продукції. Слушно згадати тут і про сіль, нееластичність попиту на яку - пояснюється також її незначною часткою у витратах сімейного бюджету. Важливим чинником, який впливає на еластичність попиту є соціальна значущість товару. Попит на товари першої необхідності звичайно нееластичний, а на предмети розкоші – еластичний. Так, підвищення цін на воду, електроенергію, хліб, які є предме­тами першої необхідності, не викличе значного скорочення їх­нього споживання. На еластичність попиту впливає також чинник часу. Попит на товар буде тим еластичнішим, чим більше часу для прийняття рі­шення має споживач. Це пояснюється тим, що за цей період може бути освоєне виробництво товарів-замінників, або знайдені мож­ливості для безболісного скорочення споживання даного товару. Проведені американськими вченими дослідження показали, що рівень цінової еластичності попиту в короткостроковому і довгостроковому періодах, має істотні розбіжності. Так, коефіці­єнт еластичності попиту на канцелярські товари в короткостро­ковому періоді становить 0,47, а в довгостроковому — 0,56, на побутове споживання електроенергії, відповідно, 0,13 і 1,89, на міжнародні залізничні перевезення — 1,4 і 3,19, а на послуги кі­нотеатрів — 0,87 і 3,67. Наведені дані свідчать, що в довгостро­ковому періоді по всім товарам та послугам еластичність вища, ніж у короткостроковому. При цьому попит на канцелярські то­вари практично не змінюється в часі і залишається нееластичним. До чинників, які впливають на цінову еластичність, можна віднести ототожнення споживачами високої ціни товару з його високою якістю, а також небажання покупців змінювати свої звич­ки і шукати дешевші товари. Концепція цінової еластичності також може бути застосована щодо пропозиції. Якщо виробники чутливі до зміни цін, то про­позиція еластична, і навпаки. Еластичність пропозиції також за­лежить від цілого ряду чинників.

У першу чергу до них належить вартість виробничих ресурсів. Зміна їхньої вартості впливає на витрати виробництва, а отже, і на обсяг виробленої продукції. Так, при зменшенні плати за ви­робничі ресурси, що відповідно знизить витрати на виробництво продукції, обсяг пропозиції збільшиться і навпаки. Наступний чинник — це рівень технології виробництва. Удо­сконалення технологічних процесів створює можливості для зни­ження витрат на виробництво продукції і веде до збільшення її пропозиції за будь-якою ціною. На еластичність пропозиції впли­вають також ціни на товари, що виробляються конкурентами. Так, якщо товари є абсолютними аналогами (шини для автомобілів, копіювальний папір), то зміна пропозиції одного з товарів-конку­рентів перебуває в прямій залежності від зміни ціни іншого товару. Безпосередньо впливають на пропозицію податки і субсидії, які розглядаються виробниками як підприємницькі витрати. З підвищенням податків збільшуються витрати виробництва, що веде до зростання цін і відповідно до скорочення пропозиції. Змен­шення розмірів товарних податків, як і надання державних дотацій, зумовлює зниження витрат, що через нижчу ціну веде до збіль­шення пропозиції. Одним з найважливіших чинників, що впливає на еластичність пропозиції, є час, який має виробник у своєму розпорядженні, щоб відреагувати на зміну ціни продукту. Для аналізу впливу чинника часу на еластичність пропозиції виділяють три ринкові періоди: найкоротший, короткостроковий і довгостроковий. Найкоротший ринковий період характеризується настільки ма­лим часом, що виробники не встигають відреагувати на зміну цін і попиту. Як наслідок— пропозиція нееластична. У межах короткострокового періоду виробничі потужності окре­мих виробників і всієї галузі залишаються незмінними, але під­приємство має достатньо часу, щоб використовувати ці потужно­сті більш чи менш інтенсивно. Еластичність пропозиції зростає. Довгостроковий період достатній для того, щоб підприєм­ство встигло вжити всі бажані заходи для пристосування своїх ресурсів до вимог ринкової ситуації, що змінюється. Пропози­ція еластична.

Визначення еластичності попиту і пропозиції має велике зна­чення для вироблення цінової стратегії підприємства. Так, якщо попит на товар еластичний, то виробник (продавець) повинен у своїх діях ураховувати ефект зниження ціни. Зменшена ціна мо­же принести йому більший прибуток за рахунок збільшення об­сягів продажу.

Контрольні питання:

1.Як формується попит?

2.В чому полягає економічна суть пропозиції?

3.Яким чином проявляється еластичність попиту?

4.Які ви знаєте чинники, що впливають на еластичність попиту?

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Хмельницький торговельно-економічний коледж

Спеціальність 5.03050702 Комерційна діяльність.

Дисципліна Ціноутворення

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]