Лекція №17

Тема: Встановлення цін на експортно-імпортну продукцію.

План:

1.Формування експортних цін.

2.Формування імпортних цін.

3.Методи розрахунку ціни.

1.Формування експортних цін. Ціни, що обслуговують зовнішньоторговельний оборот, можна також поділити на експортні та імпортні. Експортними називаються ціни, за якими виробники або зовнішньоторговельні організації продають національні товари на світовому ринку. Імпортні — це ціни, за якими вітчизняні підприємці купують товари за кордоном. Основою визначення експортних цін насамперед є власні витрати плюс нормативний прибуток виробника. До них додаються витрати, що пов’язані з доставкою товару до пункту, обумовленого контрактом, а також збори за митне оформлення товару. При цьому відповідно до чинного законодавства України вітчизняні експортери звільняються від сплати непрямих податків. Тобто на відміну від цін на продукцію, що призначена для реалізації на внутрішньому ринку, в ціни експортних товарів не включаються податок на додану вартість та акцизний збір. Щодо експортного мита, то з метою підвищення конкурентоспроможності продукції на зовнішньому ринку, уряди країн, як правило, експортні товари митом не обкладають. Вивізне (експортне) мито застосовують лише окремі країни переважно до товарів традиційного експорту. Наприклад, в Україні експортне мито встановлюється тільки на живу худобу та на деякі види олійних культур. Так, на перше січня 2001 р. ставка експортного мита на велику рогату худобу вагою не більше як 350 кг становила 75 %, а на насіння соняшнику — 23 % до їхньої митної вартості. В окремих випадках при визначенні експортних цін суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України повинні спиратися на індикативні ціни. Під індикативними розуміються ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися на аналогічну продукцію на момент здійснення експортної (а інколи імпортної) операції. Такі ціни можуть запроваджуватись на товари, щодо експорту яких застосовано антидемпінгові заходи, встановлено режим квотування, ліцензування або спеціальні режими. Індикативні ціни розробляє Міністерство економіки України на підставі інформації, одержаної від митних, фінансових, статистичних державних органів, банківських та інших установ і організацій. При цьому враховуються визнані у світовій практиці стандарти якості, умови поставки і розрахунків, стан кон’юнктури зовнішніх та внутрішніх ринків, прогнози можливих цінових коливань та інша інформація кон’юнктурно-цінового характеру. Мінекономіки також затверджує перелік та рішення щодо запровадження індикативних цін і публікує їх не рідше як раз на місяць. Запроваджені індикативні ціни повинні обов’язково використовувати підприємці всіх форм власності при укладанні зовнішньоторговельних угод. Свою специфіку має також формування імпортної ціни, яка складається з ціни країни-постачальника, і тих елементів, які в неї включає країна-покупець. Основою встановлення ціни на продукцію, що імпортується в Україну, є митна (закупівельна) вартість товару з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів. Митна вартість та митні платежі визначаються відповідно до Закону України «Про єдиний митний тариф». У митну вартість входить указана в рахунку-фактурі контрактна (договірна) ціна товару, а також фактичні витрати, які не ввійшли в таку ціну. До них належать витрати на транспортування, навантаження, розвантаження та страхування товару від пункту постачальника (продавця) до пункту перетину митного кордону України. Для визначення митної вартості іноземна валюта перераховується в гривні за курсом Національного банку, який діє на день подання митної декларації. Ввізне мито, як податок на товари, що ввозяться до країни, обчислюється за ставками, які поділяються на три види: адвалерні, специфічні та комбіновані. Адвалерні ставки встановлюються у відсотках до митної вартості товарів, специфічні — у грошовій формі на одиницю товару, а комбіновані поєднують ці обидва види митного обкладання (наприклад, 30 % вартості, але не менш як 8 євро за штуку). Сума митної вартості та мита є базою визначення в ціні акцизного збору (з підакцизних товарів) та ПДВ. При встановлені в ціні акцизного збору застосовуються такі ж самі ставки, що діють і на вітчизняну продукцію. Але при визначенні акцизного збору в ціні імпортних товарів на основі відсоткової ставки, існує своя особливість. Якщо на вітчизняну продукцію відсоткова ставка акцизного збору встановлена до ціни, що включає в себе цей податок, та на імпортні товари ставка встановлена безпосередньо до суми митної вартості та мита:

де МВ — митна вартість, грн;

М — мито, грн.

Податок на додану вартість в ціні імпортної продукції визначається за ставкою 20 % до бази оподаткування. Такою базою є митна вартість товарів з урахуванням мита, а якщо товар підакцизний, то й акцизного збору:

Якщо митна вартість менша ніж контрактна (договірна) ціна, то для визначення ПДВ застосовується остання.

Митні збори справляються за митне оформлення товарів, що ввозяться до країни. Величина цих платежів визначається на підставі «Класифікатора видів та ставок митних зборів» залежно від митної вартості товарів (без урахування мита). Згідно з класифікатором при митній вартості товарів до 100 доларів США митні збори не справляються, від 100 до 1000 доларів вони дорівнюють 5 доларам, а при митній вартості більш як 1000 доларів митні збори становлять 0,2 % митної вартості товарів, але не більше еквівалента 1000 доларів США. Митні збори не враховуються при визначенні в ціні придбання товарних податків. Вони входять до складу валових витрат і враховуються при обчисленні в ціні кінцевої реалізації податку на додану вартість. Сума мита і митних зборів сплачується одночасно зі сплатою акцизного збору і ПДВ.

Отже, ціна придбання товару, що ввозиться в країну, складається з таких елементів:

де МЗ — митні збори, грн.

По суті така ціна для підприємства-імпортера являє собою суму економічних витрат і показує нижню межу імпортної ціни. Верхньою межею ціни імпортної продукції є ціна її фактичної реалізації на внутрішньому ринку. Різницею між фактичною ціною продажу та ціною придбання є надбавка, яка містить у собі витрати обігу імпортера з реалізації товару на внутрішньому ринку, прибуток та ПДВ. Тому повний склад кінцевої ціни реалізації імпортної продукції (ЦіР) можна записати таким чином:

На продукцію, що ввозиться в Україну, можуть бути запрова-джені індикативні ціни, але тільки у випадках, коли до товару за-стосовуються спеціальні імпортні процедури. До них належать застосування процедури міжнародних торгів або режим попередніх імпортних депозитів, що вносяться в банки.

2.Формування імпортних цін. Формування імпортних цін також має свою специфіку і відрізняється від практики формування експортних цін. Ціна імпорту складається насамперед з ціни держави-постачальника та тих елементів, які до неї включає держава - отримувач. Держава - отримувач до ціни імпорту з вивізним митом додає ще свої складові, утому числі ввізне мито та ін. У зв'язку з цим на імпортну продукцію існує такий склад ціни: митна вартість товару, митні збори, мито, акцизний збір (для підакцизних видів продукції), податок на додану вартість, збір на обов'язкове державне пенсійне забезпечення, єдиний збір. Митна вартість товару визначається відповідно до Закону України "Про Митний тариф", а також до Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів при переміщенні через митний кордон України [491- Ставки митних зборів та мита також визначаються згідно з цим законом і є різними для різних видів продукції, що буде розглянуто нижче. Зараз же зупинимось на особливостях розрахунку інших складових імпортної ціни. В Інструкції про порядок стягнення акцизного збору при ввезенні товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України передбачені дві формули для розрахунку сум акцизного збору: якщо ставка акцизного збору встановлена у відсотках до митної вартості товару, сума акцизу розраховується за формулою:

якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, сума акцизу розраховується за формулою:

Декретом КМУ "Про акцизний збір" встановлено, що від сплати акцизного збору звільняються лише операції з імпорту призначених для власного використання органами розвідки України техніки, обладнання, майна та матеріалів. Також акцизний збір не стягується з предметів, які не є об'єктами купівлі-продажу або обміну і які ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення (крім легкових транспортних засобів, що ввозяться фізичними та юридичними особами-резидентами), майна, яке ввозиться згідно з договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

Крім того, сьогодні існує декілька міжнародних угод, у відповідності з положеннями яких при ввезенні підакцизних товарів акцизний збір не стягується^*3.

*3: {Повний перелік законодавчих та нормативних актів, на підставі яких здійснюється звільнення від обкладання акцизним збором, наведений в додатку 9 до наказуДМСУ І №307 від 09.07.97 р. (в редакції наказу ДМСУ №207 від 18.04.2002 p.).}

Базою оподаткування ПДВ товарів які ввозяться на територію України, є договірна (контрактна) вартість імпортованих товарів, визначена за вільними або регульованими цінами, але не менша митної вартості, вказаної у вантажній товарній декларації з урахуванням витрат, які входять у ціну товарів, акцизного збору, ввізного мита та інших податків та зборів, що входять в ціну товару.

Не сплачується ПДВ при ввезенні на митну територію України товарів, вартість яких менша 100 доларів США. Крім того, сьогодні діє перелік російських товарів, ввезення яких в Україну з митної території Російської Федерації звільняється від сплати ПДВ. Це, зокрема, нафта сира, газовий конденсат природний, газ природний, неопромінені паливні елементи, стержні із вигоряючими поглиначами.

Слід також зазначити, що в Україні діє Угода про принципи стягнення непрямих податків при експорті та імпорті товарів (робіт, послуг) між державами-учасниками Співдружності Незалежних Держав, згідно з якою:

жодна зі сторін угоди не обкладає непрямими податками (акцизом, митом, ПДВ) товари (роботи, послуги), які експортуються на територію іншої сторони угоди;

товари, що імпортуються на митну територію однієї зі сторін угоди, експортовані з митної території іншої сторони угоди, обкладаються непрямими податками в країні-імпортері у відповідності з її національним законодавством.

Ця угода ратифікована (діє) у таких країнах СНД: Азербайджан, Киргизстан, Вірменія, Молдова, Білорусь, Таджикістан, Грузія, Україна [23].

Для обґрунтування ціни при імпорті товару розробляється конкурентний лист. Він допомагає правильно вибрати фірму, яка поставляє товар за найнижчими цінами та відповідними техніко-економічними показниками.

Розрахунки звичайно виконуються за одним з трьох варіантів.

1. Обґрунтування експортних (чи імпортних) цін здійснюється головним чином за наявності певних (прямих) конкурентних матеріалів, тобто відомостей про умови торгівлі аналогічним товаром на подібних комерційних умовах.

Розробляється конкурентний лист, де виконується розрахунок цін у формі таблиці. У цьому випадку необхідно вносити кілька поправок на зіставлення технічних характеристик та комерційних умов до двох і більше конкурентних матеріалів.

Виконуються складні розрахунки, якщо для виявлення загальної ціни угоди треба зробити багато попередніх розрахунків, наприклад, для визначення поправок на технічне зіставлення, транспортування, монтаж, технічне обслуговування тощо. В кінцевому розрахунку складається підсумкова таблиця, з якої виводиться ціна пропозиції. Українські зовнішньоторговельні об'єднання повинні застосовувати ціни конкурентів для експортних поставок відповідно до умов "ФОБ — український порт" для імпортних товарів — "ФОБ — порт держави-постачальника". Якщо робиться розрахунок експортної ціни, до ціни конкурентного матеріалу на умовах "ФОБ — іноземний порт" додається (або віднімається) різниця вартості фрахту та страхування. Якщо поставки на експорт здійснюються наземним транспортом, розрахунок ціни виконується на умовах "франко-кордон" відповідної держави. Для експортних операцій оптимальним рівнем ціни прийнято вважати середню величину з цін конкурентів. Якщо передбачається вихід у промислово розвинуті держави, то доцільно приймати не середню, а нижчу з цін, які наводяться. При обґрунтуванні ціни експорту та підготовці цінових документів слід враховувати такі умови: розрахунок ціни повинен бути зроблений на підставі не менше як трьох конкурентних пропозицій;

при визначенні ціни слід використовувати різні поправки у вигляді коригуючих коефіцієнтів, які враховують різницю між комерційними та техніко-економічними умовами поставок; використані цінові матеріали повинні бути достатньо показовими, з типовими для даного товару умовами продажу. Крім цих умов, в угодах на експортно-імпортні поставки обумовлюється характер цін, передбачених на майбутнє. Йдеться про встановлення твердої фіксованої або плаваючої ціни. При вирішенні цих питань слід враховувати, що існує група товарів, на які в світовій практиці не прийнято в угодах встановлювати фіксовані ціни. У таких випадках використовується "формула ціни". Так, наприклад, при поставці нафтопродуктів можуть бути використані ціни на визначену дату, які передаються телексом та факсом. Формула ціни погоджується при підписанні угоди та обумовлюється відповідними поправками, які можуть сприяти підвищенню ефективності зовнішньоекономічних зв'язків. Значення цих поправок зростає зі збільшенням обсягів поставок, що ставить значно виші вимоги до обґрунтування ціни. При розрахунку експортної ціни слід об'єктивно враховувати як позитивні, так і негативні характеристики товару. Для цього використовують коригуючі коефіцієнти. Величина кожного з них встановлюється з урахуванням різниці між комерційними та техніко-економічними умовами поставки і погоджується з покупцем у процесі переговорів. Таким чином, можна сказати, що, визначаючи рівень цін в угоді, сторони контракту звичайно орієнтуються на два види цін: опубліковані - ціни, які повідомляються у різних специфічних джерелах, що, як правило, відображають рівень світових цін; розрахункові ціни при укладанні контрактів на нестандартне обладнання.

Після складання цін на комерційних умовах вводяться технічні і комерційні поправки до ціни.

3.Методи розрахунку ціни. До найважливіших поправок у практиці міжнародної торгівлі можна віднести такі:

1) поправка на техніко-економічні відмінності. Основною умовою конкретного підбору виробів-аналогів і конкурентних матеріалів для розрахунку зовнішньоторговельних цін є мінімальний обсяг розбіжностей у техніко-економічних показниках порівнювальної продукції в умовах її виробництва та реалізації. Крім того, необхідно мати на увазі, що розрахунок кожної поправки потрібно проводити за умови, що всі інші техніко-економічні параметри та умови реалізації залишаються незмінними. У практиці розрахунків цін на машини і обладнання розробляються поправки на потужність і продуктивність виробів, витрати палива й електроенергії, необхідні для роботи обладнання. Наприклад, величина технічних поправок для окремого товару розраховується за формулою Берима:

де Ц1, Мо — відповідно ціна та потужність електромашин для конкурентного матеріалу (аналога);

Ц 1, і М, — ціна та потужність електродвигуна, прийнятого за базу розрахунку;

п — показник ступеня. поправка на комплектацію. Для багатьох видів машин і обладнання комплектація може бути достатньо складною і змінюватись у досить широких межах. Складність розрахунку поправки на комплектацію залежить від того, чи відомі ціни всіх вузлів, елементів і т.і., а також так звані позиційні ціни. Якщо конкурентний матеріал містить такі ціни, поправка робиться шляхом віднімання або додавання від (до) конкурентної ціни певної позиційної ціни. Звичайно, поправка на комплектацію збільшує суму контракту на 8-10 %. поправка на тропічне виконання.

Машини і обладнання, призначені для роботи в умовах високої температури та вологості, повинні відповідати особливим вимогам і забезпечувати надійність техніко-економічних показників та інші необхідні споживчі властивості. Поправка становить 10-15 % від вартості продукції у звичайному виконанні. приведення до єдиних умов поставки.

Імпортні ціни приводяться до умов поставки "франко-кордон" (DAF) або CIF — порт країни-покупця. Експортні ціни приводяться до умов поставки "франко кордон" (DAF) або FOB країни-продавця. Дані про вартість фрахту та страхування беруться зі спеціальних даних транспортно-експедиційних організацій. Практика зовнішньої торгівлі показує, що при нормальній кон'юнктурі ринку транспортних послуг вартість фрахту та страхування не перевищує 12-15%.

Під час розрахунків залежності між умовами ClFTa FOB застосовується така формула:

При перевезенні машин і обладнання вартість фрахту визначається як сумарна вартість фрахту всіх вантажних місць.

поправка на вторгування. Як зазначалося, ціна продукції завжди вища, ніж кінцева ціна. У практиці зовнішньої торгівлі поправки на вторгування можуть сягати до 20-25%. Обґрунтованість оцінки величини цієї поправки залежить від якості конкурентного матеріалу та вміння з ним працювати, від знання конкретного постачальника та ринку і т.і. Як правило, з прейскурантних цін робляться великі знижки (до 40 %), із цін пропозиції - менш значні; при використанні цін контрактів поправка на вторговування переважно не враховується. приведення імпортної ціни до строку поставки.

Через розрив у часі між даними контракту і поставкою змінюється реальна ціна контракту. Тому при розрахунках імпортної ціни визначаються ціни пропозиції на час поставки товару, використовуючи індекси експортних та оптових цін, опублікованих у статистичних збірниках. Для розрахунку приведеної імпортної ціни застосовується формула:

поправки на умови платежу. У контракті можуть бути передбачені різні умови платежу: готівкою, чеком, переказом, з акредитиву, інкасо, в аванс, у кредит із розстроченням платежу. Поправка на умови платежу розраховується відносно базової ціни на дату укладання контракту, розрахованої за конкурентним матеріалом. Потрібно визначити, якою буде ціна готівкою на дату укладання контракту з урахуванням узгоджених умов платежу. Тобто покупець повинен повністю відшкодувати у ціні будь - які пільги, надані продавцем, включаючи втрати від вилучених із обігу фінансових ресурсів.

Можна запропонувати таку формулу розрахунку ціни із розстроченням платежу:

Т — період розстрочення. Значну допомогу при розрахунках рівня експортної ціни товару подають індикативні ціни, які розробляє МЗЕЗ України. Вони спрямовані головним чином нате, щоб суб'єкти господарської діяльності не виходили на світові товарні ринки з демпінговими цінами. У той же час важливо не завищувати ціни на продукцію, яка експортується, бо вона буде неконкурентоспроможною.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Хмельницький торговельно-економічний коледж

Спеціальність 5.03050702 Комерційна діяльність.

Дисципліна Ціноутворення