- •Матеріали модульної контрольної роботи з курсу “Філософія”.
- •1.Предмет філософії та його проблематичність.
- •5. Визначення філософії в якості мудрої науки за Арістотелем.
- •6. Позначте відмінність між філософією й філософствуванням.
- •16. Кульчицький. Світовідчуття українства
- •3. Поняття культури мислення і роль філософії в її формуванні
- •12. Про абстрактне і конкретне в мисленні. Що означає мислення?
- •18. Феномен долі в контексті ситуації людини
- •4. Яким чином філософія входить у структуру життєдіяльності кожної людини?
- •13. Світогляд, коло світоглядних питань, роль філософії у формуванні світоглядної культури індивіда.
- •7 Якого роду питання складають коло світоглядних питань?
- •8 З чого починається філософія? На якому ґрунті зростає недовіра до філософії?
- •9 Про ставлення до філософії буденної свідомості, здорового глузду.
- •10 Філософія в контексті лінгвістичної компетентності студента.
- •11 Розсудок і розум як способи мисленнєвої діяльності людини.
- •14 Історичні типи формування світоглядних орієнтацій.
- •15. Феномен світоглядної кризи й роль філософії у її здоланні.
- •17.Філософський смисл і соціокультурний зміст проблеми буття.
- •20.Класична і посткласична стратегія філософствування про буття.
- •21.Альтернатива "буття-небуття" у системі відношень життя людини.
- •22.Екзистенціалістська версія буття й тема "відповідальності за буття".
- •23.Простір і час як форми присутності людини у бутті.
- •24.Полемічність питання про свободу. Свобода й свавілля.
- •25.Августин і модуси часу, час як межа покладання смислу життя.
- •26.Буття і проблема самореалізації людини.
- •27.Час як вічність і як минущість. Феномен часу й проблема безсмертя.
- •28.Свідомість як предмет міждисциплінарного аналізу.
20.Класична і посткласична стратегія філософствування про буття.
Класична філософія виходила із головного принципу раціоналізму — з визнання розуму основою пізнання та поведінки людини, яка за своїми внутрішніми нахилами та здібностями є розумною істотою і усвідомлює власні можливості, організовує своє життя на раціональних засадах.Більшості представників класичної філософії властиві пізнавальний оптимізм, впевненість у тому, що раціональне пізнання є тією силою, яка згодом дасть змогу вирішити всі проблеми, які стоять перед людством.Особливістю класичної філософії є також те, що, розглядаючи людину та історію, вона сконцентрувала свою увагу навколо проблеми свободи та інших гуманістичних цінностей і стверджувала необхідність раціонального пізнання загальнолюдських моральних принципів та ідеалів. Проте вже в момент найвищого розквіту класичної буржуазної філософії в її надрах почали діяти тенденції, спрямовані на її заперечення.
У перші десятиріччя XIX ст. діалектичному вченню Гегеля намагається протиставити своє ірраціоналістичне вчення про світову волю Артур Шопенгауер . За Шопенгауером, сутність особи становить незалежна від розуму воля — сліпе хотіння, невіддільне від тілесного існування людини, котра є проявом космічної світової волі, основою та істинним змістом усього сущого.
21.Альтернатива "буття-небуття" у системі відношень життя людини.
Важливе значення для глибокого розуміння взаємозв'язку людини і світу має категорія буття. Введення Парменідом у філософію поняття буття виявилося вельми перспективним і плодотворним. За допомогою поняття буття філософи розробляли потім різні концепції світу. На думку представників філософії, життя, буття - це життя. Буття у філософській антропології розглядається як здатність людини виходити за сферу суб'єктивності і обґрунтовувати усе суще. У контексті марксистської філософії буття ототожнюється з природою, буття взагалі є відкрите питання, починаючи з тієї межі, де припиняється поле зору. Неотомісти вищою реальністю визнають чисте буття і розуміють його як божественний першопочаток, що має духовний зміст. Знаменитий німецький екзистенціаліст Мартін Хайдеггер, який віддав сорок років життя вивченню проблеми буття, підкреслює, що питання про буття і його вирішення Парменідом зумовили долю західного світу. Як же сам Мартін Хайдеггер вирішує проблему буття! У праці «Буття і час» ставить вимогу поновити питання про буття, залишене, на його погляд, європейською філософією в її витлумаченнях сущого на другий план - у сферу абстракцій і логічних розробок. Буття було і залишається головною справою думки. Питання про буття найбільш важливе для людської істоти, Мартін Хайдеггер визначає його як «Dasein»: тут - буття, відкрите буття, чиста присутність до речових визначень. За Мартіном Хайдеггером, буття виникає із заперечення ніщо, тоді як ніщо дозволяє сущому занурюватися, завдяки чому розкривається буття. Для розкриття буття має потребу в тому сущому, що називають існуванням. Буття - своєрідна просіка, що відкриває таємницю сущого і робить його доступним і розумним. Сенс буття якраз і полягає у розкритті таємниці. Такий сенс може появлятися лише у наявності людського існування, розкриття якого відбувається завдяки настроям. А сенс існування - у виявленні буття як просіки всього сущого. Дуальність «буття-небуття» - одвічна проблема, яка не втрачає актуальності й сьогодні. З часів прафілософів Сходу та античного Середземномор'я питання походження буття порушувалось інтелектуальною турботою тих, хто намагався пройти крізь «Браму порожнечі» до «суттєвого»: від Геракліта (ідея плинності світу речей), Платона (концепція «несуттєвого»), Парменіда (відсутність небуття) до диспутів елеатів та софістів.Античні часові та просторові інтерпретації, а серед них і феномен «ніщо», значно вплинули на середньовічне мислення. За Нового часу «когітальність суттєвого» Декарта надала антиномії «буття та ніщо» несподіваної гостроти. Щодо тези Канта про «річ у собі», то саме ця ідея стала передумовою для Шопєнгауєра, як одного з фундаторів «нового ідеалізму» в пошуках походження «божественної творчої сили». Новий прорив до «діалогів» з космосом, з надбуттєвою сферою ставав все актуальнішим і з наближенням XX століття.