42. Робота з сенсорними модальностями

Вспоминаем НЛП. Тут сплошное бла-бла еще по лекции Корниенко на 1 курсе..

Коротко:

Візували-думають відразу про кілька речей,їм легше трансформувати внутрішні установки

Аудіали-мислять лінійно.у визначеному темпі від думки до думки, послідовні гальма ,)

Кінестетики-орієнт на свою інтуїцію,передчуття.

В НЛП ключове: сигнальні слова,поведінкові реакції, патерни руху очей, фізіологічні індикатори (дих,полож тіла…)

43. Нетестова діагностика: поняття про психологічні ключі

Кожна конкретна ситуація вимагає індивідуального дослідження, тому консультант може покладатися лише на інформацію, самостійно, „тут і тепер" зібрану (результати діагностики).

В консультуванні говорять про нетестову діагностику, тому що спеціальні засоби перевірки тієї чи іншої інформації майже не використовуються. Натомість консультант під час розмови спирається на певні діагностичні індикатори, які формує завдяки своїм знанням та досвіду.

способів збору інформації багато,просте спостереження перетворюється скрупульозну роботу(калібрування вербальних та невербальних реакцій клієнта, аналіз функціонування репрезентативних систем). Консультант

пересіюючи інформацію через сито своєї інтуїції, консолідує її в психологічні ключі, тобто „індикатори дійсних і потенційних вогнищ труднощів,

пов'язаних з основними скаргами"

Психологічні ключі дають змогу виділити змістовні моменти, що сигналізують про проблемність. Вони стимулюють появу гіпотез, продукують питання, які забезпечують прогресивне просування консультативного діалогу.

Виділяють:

1) вербальні психологічні ключі (слова та фрази, що несуть певне

емоційне навантаження, часто повторювані твердження, які нагадують рефрен)

2) невербальні ключі (зміни настрою в певні моменти бесіди чи при обговоренні

певних тем, промовисті пози, специфічні жести та міміка). Досить інформативними є неконгруентні реакції:

1)між різними формами невербальної поведінки, наприклад: клієнт "вимучує" усмішку, зціпивши зуби;

2)між твердженням та невербальною поведінкою, наприклад: "Я її так люблю!" - говорить

клієнт, з силою потираючи руку об руку,

3)між твердженням і контекстом, наприклад: жінка каже що прагне самостійності, але ніде не працює і живе на утриманні чоловіка;

4)між двома заявами, наприклад: "Мій син ідеальний, але він просто не поважає мене";

5)між тим, що людина каже, і тим, що вона робить батько говорить, що любить сина, і разом з тим з опису конкретних ситуацій, видно, що знущається з нього;

6)між людьми: скарги на зовнішні конфлікти обов'язково є ознакою внутрішніх проблем людини, тому є сенс бути уважним до тих претензій, які людина висловлює на адресу інших людей або приписує їм;

7)між клієнтом і ситуацією, наприклад: "Я два роки не можу влаштуватися на роботу, згоден на будь-яку", - каже клієнт, демонструючи повну безвихідь, і це в той час, коли перед ним на консультацію приходила людина, яка має майже аналогічну освіту і за останніх півроку кілька разів влаштовувалася на роботу та звільнялася з неї.

Способи «піймати» психологічні ключі

1)консультант формує їх в процесі уважного спостереження за людиною.

2)знаючи, як переживається та чи інша проблема взагалі, він має змогу завчасно накреслити план „вистежування", тобто сформувати список

ключових слів, що визначать логіку певної теми. Ф.Фанч пропонує продумувати список понять, що описують якусь заплутану, туманну область життя клієнта (

, наприклад, „Робота", „Стосунки з протилежною статтю", ,Діти". Приблизний

список пунктів дослідження будь-якої теми:

відомо позитивно

думки негативно

переконання корисно

припущення, погляди шкідливо

почуття постійно

реакції змінюється

рішення бажано

сумніви нав'язано

спроби залишилось без відповіді

цікаво не існує

дивно незрозуміло

приховано перспективи

Переходячи від поняття до поняття (від ключа до ключа), ми можемо прояснити потрібне, тобто „розвантажити" тему. Наприклад, користуючись ключовими словами, ми формулюємо запитання: „Що відомо про „.?", „Що ти думаєш про.. ?", „ Які твої переконання з приводу ...?", „Які погляди інших ти береш до уваги ...?, „Яку шкоду..?, „Що є, чого немаєв ,..? Практика подібного розвантаження теми існує і в процесі проведення діалогу. Ключові слова, які допомагають отримати підказки для вивільнення якогось позитивного напрямку дослідження, носять назву ключів розблокування. вони позначають фактори, що заважають досягненню позитивного результату. Наприклад:

стримувати заважати

перепони ігнорувати

ресурси неправильно розуміти

спроби змінюватися

невдачі витіснення

наслідки приховувати

оцінки забувати

внутрішні заборони заперечувати

помилки вчитися

дефіцит потребувати

тривога примирення та ін.

Робота із ключами розблокування:

1)для розвантаження варто задавати позитивну тему („Щасливий шлюб", а не „Сімейні негаразди") .

2) аналізуючи будь-яку скаргу, потрібно заздалегідь визначити перелік конкретних

моментів, важливих для її прояснення. Наприклад до списку дослідження заплутаної теми потрапили слова із списку вище

3)на основі цих ключових слів вибудувати

стратегію активного слухання та поставити запитання або висунути пропозиції на зразок: „Стримує?"; „Може, щось стримує по відношенню до...?"; „Можливо, варто прояснити ці перепони?". При такому алгоритмі дій бачення проблемного поля стане більш об'ємним і ширшім, зросте ймовірність досягнення психологічних інсайтів