Висновки
Отже, можна зробити висновак оскільки поняття «бюрократія» вживається в таких значеннях: соціальний організм, результат соціальних антагонізмів, протиріч, конфліктів і матеріалізація як організаційно-управлінського, так і політичного відчуження; система управління, що здійснюється за допомогою відокремленого від суспільства апарату влади, який стоїть над суспільством, має специфічні функції і привілеї;прошарок людей, пов’язаних із цією системою. Бюрократія органічно пов’язана з економічними відносинами, політичними структурами та ідеологічними формами свідомості на будь-якому етапі суспільного розвитку. Система понять «бюрократичні відносини» — «державний (політичний) формалізм» — «політичний розум» дає змогу охарактеризувати соціальну природу бюрократії в її цілісності й різноманітності. Аналіз бюрократії не зводиться до емпіричного описання управлінської, політичної та ідеологічної сфер суспільства і не є розділом теорії і практики державного права. Категоріальний апарат теорії бюрократії є засобом боротьби на практиці та в теорії з повсякденними і рафінованими формами проявлення політичних ілюзій. Дослідження соціальних інтересів має ключове значення для пізнання цих ілюзій, що існують у предметних і вербальних формах. Бюрократичні відносини обумовлені соціально та економічно, вони не залежать від інтересів, свідомості й волі індивідів і є формою виявлення антагонізмів, протиріч і конфліктів між державою і суспільством, владою і громадянами. Ці протиріччя і конфлікти ніколи не будуть адекватно відтворені державними чиновниками, оскільки вони включені до певної системи практичних і пізнавальних відносин самої влади.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ.
1. Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки. . – М.: Прогресс,
Політика, 1992.
2. Борзунова Е.А. Соціологічні концепції легітимності влади Т.
Парсонса і М. Вебера: порівняльний аналіз.//СоцИС №7, 1994.
3. Вебер М. Вибране. Образ общества.
4. Вебер М. Обрані произведения.
5. Вебер Макс. Про буржуазної демократії у Росії// СоцИС № , 1992.
6. Вебер Макс. Харизматичне панування// СоцИС №5 1988.
7. Гайденко В.П., Давидов Ю.Н. Історія життя та раціональність: соціологія М.Вебера і веберовский ренесанс. – М.: Политиздат, 1991.
8. Гайденко В.П., Давидов Ю.Н. Проблема бюрократії у Макса Вебера.//Питання філософії №3, 1991.
9. Громов І.А. Західна теоретична соціологія. – Спб.: 1996.
10. Громов І.А. та інших. Соціологія XIX-XX ст.: Навчальне пособие.-СПб.: ОАО Друкарня №6, 1997.
11. Давидов Ю.Н. Веберовская соціологія капитализма//СоцИС №№8-10, 1994.
12. Давидов Ю.Н. Історія теоретичної соціології. В. 4-х т. Т. 2 – М.:Канон+, 1997.
13. Давидов Ю.Н. Макс Вебер і Михайло Бахтін (до впровадження в соціологію XX в.)// СоцИС № 9, 1996.
14. Елсуков О.Н., Соколова Г.Н. Історія соціології: Навчальний посібник. –Мн.: Выш. шк., 1997
15. Історія буржуазної соціології у першій половині XX в./ Відп. Ред: Л.Г.Ионин, Г.В. Осипов: АН СРСР ин-т соц. Досліджень. – М.: Наука, 1979.
16. Катасонов А.В. Методологічні аспекти цієї проблеми легітимності політичного панування в соціологічною моделі МаксаВебера.//Вестник Московського університету серія 18. Соціологія і політологія №1, 1998.
17. Кравченка А.І. Соціологія Макса Вебера: працю й економіка. - М.: На воробьёвых, 1997.
18. Соціологія. Хрестоматія для вузів.- М.: Академічний проект; Єкатеринбург: Ділова книга, 2002.
19. Льюїс Джон. Марксистська критика соціологічних концепцій МаксаВебера. – М.: Прогрес, 1981.
20. Макаренка В.П. концепція влади у політичної соціології М. Вебера.//
Радянське держава й право, №5, 1985.
21. Макаренка В.П. Теорія бюрократії М. Вебера і буржуазні концепції організації та управління // ВФ. 1986. №3.
22. Макаренка В.П. Віра, влада і бюрократія //ВФ. 1986. №3, з. 270-275.
23. Массинг Отвин. Панування.// ПолИС №6, 1996.
24. Нариси з історії теоретичної соціології двадцятого століття: від М. Вебера кЮ. Хабермасу, від Зиммеля до постмодернізму: Посібник для гуманитарныхВУЗов./Отв. Ред. Ю.Н. Давидов. – М.: Наука, 1994.
25. Патрушев А.І. Расколдованный світ Макса Вебера. – М.: Видавництво МГУ,1992.
26. Осипов Г.В. Історія соціології у Європі та. Підручник длявузів – М.: Видавнича група Норма-Инфра М. 1999.
27. Загальна соціологія: навчальний пособие/Под загальної редакцією професора А.Г.Ефендієва
28. Чесноков С.В. «Соціологія панування» Макса Вебера крізь призму теорії верховної влади Л.А. Тихомирова.//ПолИС №2, 2000.
29. Шпакова Р.П. Легітимність і демократія (уроки Вебера).//ПолИС №2,1994.
30. Шпакова Р.П. Легітимність політичної влади: Вебер і сучасність.// Радянське держава й право №3, 1990.
31. Радянське держава й право №3, 1990.
32. Шпакова Р.П. Типи лідерства в соціології Макса Вебера.//СоцИС №5,1988.
33. Сучасна західна соціологія. Словник. М., 1990 34. Короткий словник по соціології/ Під загальною редакцією Д.М. Гвишиани. М.
[1] Вебер, Макс. «Об'єктивність» социально-научного та соціально- політичного познания.//Избранные твори. – М.: Прогрес, 1990.
[2] Вебер, Макс. – Основні соціологічні понятия.//Избранные твори. – М.: Прогрес, 1990.
[3] Вебер Макс. Про патентування деяких категоріях розуміє соціології. – М.: Прогрес, 1990.
[4] Саме там.
[5] Вебер, Макс. Основні соціологічні поняття. – М.: Прогрес, 1990.
[6] Гайденко В.П., Давидов Ю.Н. Історія життя та раціональність: соціологія Макса Вебера і веберовский ренесанс. – М.: Политиздат, 1991.
[7] Саме там.
[8] Вебер Макс. Про патентування деяких категоріях розуміє соціології. – М.: Прогрес, 1990.
[9] Елсуков О.Н., Соколова Г.Н. Історія соціології: навчальних посібників. – Мн. Выш. Шк. 1997.
[10] Громов І.А. Західна теоретична соціологія. – Спб. 1996. 1 Історія соціології у Європі та. Підручник для вузів. М.:НОРМА – ИНФРА – М, 1999.
[11] Арон, Раймон. Етапи розвитку соціологічною думки. – М.: Прогрес, Політика, 1992.
[12] Вебер, Макс. Основні соціологічні поняття. – М.: Прогрес, 1990.
[13] Чесноков С.В. «Соціологія панування» Макса Вебера крізь призму теорії верховної влади Л.А. Тихомирова./ПолИС №2, 2000.
[14] Саме там. 1 Шпакова Р.П. Легітимність політичної влади: Вебер і сучасність. – Радянське держава й право №3, 1990. [15] Гайденко В.П., Давидов Ю.Н. Проблема бюрократії у Макса Вебера//Вопросы філософії, №3, 1991.