34

ЗМІСТ

Вступ		4
Розділ І. Трудова діяльність дитини дошкільного віку		6
1.1.	Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві	6
1.2.	Значення трудової діяльності дошкільника та розвиток її структури	8
1.2.1.	Трудова діяльність дошкільника як передумова професійного визначення	8
1.2.2.	Взаємозв’язок трудової діяльності та гри дошкільника	11
1.2.3.	Розвиток компонентів структури трудової діяльності дошкільника	12
1.3.	Розвиток компонентів структури трудової діяльності дошкільника	16
1.4.	Розвиток співпраці дошкільника з однолітками	20
Розділ ІІ. Праця як вид діяльності дитини-дошкільника		22
2.1.	Констатуючий експеримент	22
2.2.	Формуючий експеримент	24
2.3.	Аналіз результатів	29
Висновки		31
Список використаної літератури		33

ВСТУП

На відміну від праці дорослих трудова діяльність дошкільника не створює об’єктивно значущого продукту, однак має велике значення для його психічного розвитку. Це зумовлено передусім тим, що підготовка дитини до майбутньої трудової діяльності починається задовго до її участі у суспільно корисній праці. Необхідні для цієї діяльності психічні якості особистості формуються під впливом умов життя і виховання.

Трудова діяльність спрямована на створення суспільно корисних продуктів — необхідних людству матеріальних і духовних цінностей.

Форми трудової діяльності дошкільника різноманітні: самообслуговування, виконання обов'язків чергового, доручень дорослих, догляд за кімнатними рослинами і тваринами, праця на ділянці дитячого садка, виготовлення виробів з паперу, картону, дерева, тканини тощо.

У дошкільному віці трудова діяльність лише починає формуватися, тому особливо важливу роль в її організації та спрямованості відіграють дорослі. Вони повинні зацікавити дитину цією діяльністю, пояснити її значущість, спрямувати і скоригувати дії, оптимістично оцінити результати. Для вихователя важливо організувати спільну працю групи, знайти місце у ній для реалізації зусиль кожної дитини, допомогти освоїти раціональні прийоми взаємодії, сформувати у собі здатність працювати на загальну користь, уміння до кінця і якомога краще виконувати доручену справу.

За недостатньої уваги дорослого у процесі трудової діяльності дошкільника може змінитися мотивація, і він працюватиме не в інтересах колективу, а задля задоволення від процесу праці, її результатів, наприклад від зробленої для себе іграшки. Це означає, що процес праці сам по собі ще не забезпечує збереження суспільного мотиву, його необхідно підкріплювати оцінюванням досягнень дитини, зосередженням її уваги на важливості спільної справи тощо. Без цього трудова діяльність дошкільника, особливо на початкових етапах її формування, нічим не відрізнятиметься від звичної для нього результативної діяльності.

Упродовж дошкільного дитинства початкові форми трудової діяльності формують передумови для розвитку різних видів дитячої діяльності (насамперед, продуктивну та ігрову), довільності її поведінки, цілеспрямованості дій, запровадження елементів планування, оволодіння трудовими вміннями і навичками. Завдяки цьому відбувається становлення власне трудової діяльності, вкорінення у ній суспільних мотивів.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, темою курсової роботи обрано питання: «Праця як вид діяльності дитини-дошкільника».

Мета курсової роботи – визначення впливу праці на розвиток дошкільника.

Предмет курсової роботи - праця як вид діяльності дитини-дошкільника

Об’єкт дослідження – діти дошкільного віку.

Гіпотеза – праця розвиває фізичні якості дітей, формує різноманітні рухові навички.

Завдання дослідження:

• розглянути елементи трудової діяльності дошкільника;

• визначити значення трудової діяльності дошкільника;

• визначити роль трудової діяльності у вихованні дошкільників.

У процесі дослідження використано наступні форми наукового пізнання:

1. Робота з літературними джерелами;

2. Спостереження;

3. Експеримент.

Розділ і. Трудова діяльність дитини дошкільного віку

1.1. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві

Праця – діяльність, спрямована на виробництво суспільно-корисних продуктів (матеріальних або ідеальних). Цілі діяльностей визначаються не особистими потребами, а задаються суспільством. Праця — діяльність соціальна за природою (цілями) і за характером (не можлива без розподілу праці). Праця є необхідною умовою появи і розвитку свідомості. Застосування і виготовлення знарядь відрізняє працю від простого привласнення продуктів природи. В праці людина керується об'єктивними властивостями предметів, а не їх біологічним значенням. Виникають пізнавальні потреби в з'ясуванні цих властивостей, внаслідок чого розвиваються вищі процеси опрацювання інформації: мислення і уява. Дитяча праця — умова виховання моральних, товариських якостей, умінь взаємодії з ровесниками та старшими.

Основними різновидами дитячої праці протягом дошкільного дитинства виступають обов'язкові трудові справи (самообслуговування, щоденна допомога старшим, співпраця з однолітками та дорослими) та трудові справи за інтересами (індивідуальна робота, доручення, співпраця з дітьми та дорослими) (М. Машовець). Досвід дитини раннього віку інтенсивно збагачується завдяки постійному включенню у спілкування та взаємодію з дорослими, які виконують різноманітні трудові процеси. Спостереження за працею дорослого розкриває перед дитиною значення праці: мама пришиває ґудзики, щоб батько одягнув сорочку; в'яже носочки, щоб взимку було тепло і т. д. Активність малюка спонукає його допомагати дорослим, включатись у спільну з ними діяльність: малюк бере до рук віник, коли мама починає підмітати; несе лійку, щоб сестричка полила квіти. Зрозуміло, що результати такої допомоги ще не влаштовують дорослого — дитина не володіє достатніми вміннями та навичками. На перших етапах появи трудової діяльності виразно переважає її мотиваційна сторона. Прагнення дитини працювати спільно з дорослим лежить в основі вироблення таких важливих якостей особистості, як працьовитість, наполегливість тощо.

Іншим сприятливим моментом для розвитку елементів трудової діяльності у дошкільному віці є стрімке оволодіння дитиною світом предметів, діями з ними. Водночас предметні дії є основою і трудової діяльності, у ході якої предмети зазнають послідовних, планомірних, корисних перетворень. Предметно-маніпулятивна гра та трудова діяльність тісно пов'язані у дитини раннього віку, чітко не відокремлюються в її свідомості. Головне для дитини — процес виконання трудових дій, а не результат, тому дитина часто не доводить справи до кінця, не звертає уваги на неякісне виконання. Слабо розвинені на цьому етапі необхідні навички та вміння у володінні знаряддями праці, доступними дитині: лопаткою, віником, лійкою тощо.

Важливою віхою у процесі становлення трудової діяльності є, усвідомлення дитиною в кінці 3-го року життя значущості результату своєї праці. Таке усвідомлення виникає у зв'язку з прагненням малюка отримати схвалення дорослого, привернути його увагу до своїх досягнень. Зростає бажання дитини діяти самостійно, що стимулює оволодіння нею знаряддями праці. Складаються сприятливі умови для формування в дитини орієнтації на якісний результат, на розуміння його значущості для оточуючих— насамперед, для близьких дорослих (мами, бабусі), для інших дітей (братика, сестрички). Якщо чисто витерти помиту чашку для меншого братика, то він зможе краще втримати її у своїх ручках. Поступово на основі розуміння дитиною важливості її трудових дій для оточуючих складаються суспільні мотиви праці.

Відокремлення результату праці від її процесу у свідомості дитини сприяє становленню її до кінця раннього віку як суб'єкта діяльності, свідченням чого є поява у мовленні малюка займенника «Я» та власного імені. Водночас, зростає розуміння зв'язку між власними трудовими діями малюка та якістю отримуваного результату праці. У дитини виникає здатність передбачати результат своїх дій за виконуваним процесом праці: якщо всі іграшки покласти на свої місця, то у кімнаті буде прибрано. Уявлення про майбутній результат становить психологічну умову появи дій планування та контролю. У мовленні дитини з'являються дієслова у майбутньому часі, що вказують на планування нею своїх дій: «приберу», «витру», «допоможу».

Успіхи у розвитку предметних та трудових дій, у засвоєнні навичок самообслуговування приводять до появи автоматизованих дій з добре знайомими дитині знаряддями та предметами.

Як відзначає Г. О. Урунтаєва, у трудовій діяльності вирізняються результативні дії, спрямовані на перетворення предметів, та передумови продуктивних дій, що передбачають створення чогось нового. Такі дії виконуються тільки у співпраці з дорослим — малюк разом з мамою ліпить вареники, готуючи обід для родини. Самостійно одержати новий продукт дитина ще не може.