4. Технологічні особливості використання баз даних в мережах
Фінансові установи використовують в своїй роботі інформацію, доступ до якої корисний не лише внутрішнім користувачам, тобто власним працівникам, а й великій кількості зовнішніх користувачів, що так чи інакше зв’язані з даною організацією. Наприклад, біржі як правило зв’язані з банківською системою, підприємства, страхові компанії також. Банки цікавить як складається курс купівлі-продажу, біржі – швидке оформлення купівлі-продажу через банки. Аналогічно підприємствам постійно важливо знати як поступають кошти на поточний рахунок, відвантажується продукція та проходять розрахунки. Очевидно, що дані проблеми сьогодні можуть вирішуватись з допомогою створення та використання локальних і глобальних мереж передачі даних, а також надання відповідного доступу до баз даних користувачам.
Зазвичай такі проблеми вирішуються з допомогою телекомунікаційних технологій та клієнт/сервер. Що стосується доступу користувачів до віддалених баз даних, то зупинимось на цьому питанні більш детально. Зокрема SQL-технології забезпечують віддалений доступ до баз даних. Центром будь-якої бази даних є її прикладна частина, що складається із сервера БД, джерел даних та мережевого програмного забезпечення для підключення клієнта в мережу. Як ми визначали раніше сьогодні поширеними та ефективними є наступні сервери БД: Oracle, Informix, Sybase, Interbase тощо. Сервер БД створюється на робочому місці адміністратора БД, а клієнти отримують відповідний доступ до таблиць, згідно з посадовими обов’язками та своїм статусом.
Інтерфейсна частина – це програмне забезпечення, що використовується на робочому місці користувача, тобто певна складова частина автоматизованої системи, яка розроблена для вирішення проблем даного користувача. Даний АРМ чи комплекс програм може бути розроблений будь-яким розробником на різних мовах програмування, як наприклад: C++, Паскаль, Delphi, VisualJ++ тощо.
Розглянемо процес взаємодії прикладної та інтерфейсної частин рис. 10. Прикладна частина розміщується на сервері разом з даними БД. Користувачами прикладної частини БД є адміністратори БД, програмісти – розробники автоматизованих систем, аналітики, системні адміністратори. Інтерфейсна частина розміщується на комп’ютерах кінцевих користувачів, а саме операторів введення даних, бухгалтерів, операціоністів, фінансистів, економістів тощо.
Рис.10.
Схема
взаємодії прикладної та інтерфейсної
частин
База даних може бути локальною, коли користувач підключається до неї безпосередньо і віддаленою – у випадку підключення до неї на великій відстані. Підключення до віддаленої бази даних здійснюється з допомогою мережевого забезпечення та відповідних протоколів передачі даних.
Технологія ODBC (Open Database Connectivity відкритий інтерфейс доступу до бази даних) забезпечує можливість доступу до віддалених баз даних з допомогою відповідного драйвера. Драйвер ODBC використовується интерфейсною частиною для отримання доступу до віддаленої бази даних, шляхом забезпечення передачі запиту до БД і повернення результату його виконання.
Сьогодні ODBC-технологія є стандартом, що використовується багатьма виробниками програмного інструментарію та їх програмними продуктами, зокрема такими як Delphi, PowerBuilder, Visual C++, FoxPro, Microsoft Access тощо. З іншого боку виробники систем управління базами даних теж враховують даний стандарт та залишають відкритий інтерфейс для ODBC-технології.
Деякі виробники СУБД пропонують свої унікальні відкриті і досить потужні засоби підключення до віддалених баз даних. Наприклад, корпорація Oracle пропонує для підключення до віддалених баз даних свій унікальний продукт Net8, який може використовуватись з будь-яким мережевим протоколом, зокрема з основними TCP/IP, OSI, SРХ/IРХ тощо і може працювати під управлінням поширених операційних систем.
Сьогодні також поширений доступ до віддалених баз даних з допомогою Web-технологій. В даному випадку всі запити до бази даних направляються через Web-сервер. Кінцевий користувач ініціює доступ до віддаленої БД з допомогою Web-броузера, що забезпечує зв’язок по заданій в інтернеті IP-адресі з потрібним Web-сервером рис. 11. Web-сервер перевіряє ім’я користувача і пароль надає запит СУБД, яка теж може запитати реквізити доступу до БД. Потім сервер БД поверне результати запиту Web-серверу, який відобразить їх у вікні Web-броузера користувача.
Слід зазначити, що використання Web-технології для доступу до баз даних має забезпечити надійний захист інформаційних потоків. Це досягається створенням брандмауерів – апаратно-програмних систем міжмережевого захисту від несанкційованого доступу до сервера.
Рис.11.
Доступ до віддаленої бази даних з
допомогою Web-технології
Резюме
• Створення та функціонування інформаційних систем у фінансових установах засноване на сучасних технологіях, які є відкритими або ще кажуть демократичними. Саме демократичність дозволяє з окремих програмних комплексів чи АРМів будувати великі територіально-розподілені, цілісні та ефективні автоматизовані системи. Відкритість також забезпечує подальший розвиток, модернізацію та нарощування кількості користувачів з мінімальними затратами.
• Зважаючи на той факт, що автоматизовані системи фінансових установ мають своїми користувачами як внутрішніх клієнтів, власне своїх працівників, так і зовнішніх, тобто клієнтуру, яка обслуговується, виникає необхідність в застосуванні телекомунікаційних технологій для підключення робочих станцій до віддалених баз даних, серверів тощо. Для отримання інформації з бази даних виникає необхідність створення та ведення централізованої бази даних фінансової установи. Технологія клієнт/сервер забезпечує швидку, безпечну та ефективну взаємодію віддалених користувачів з серверами та базами даних.
• SQL-технологія забезпечує створення баз даних та їх модифікацію, швидкий пошук і безпечну обробку інформації. Вона заснована на простій мові запитів і призначена для використання фахівцями в своїй предметній галузі, наприклад фінансистами, банкірами, брокерами, бухгалтерами, економістами. Використання основних властивостей та типів організації баз даних дозволяє створювати ефективні в роботі автоматизовані системи, що доступні одночасно великій кількості користувачів в різних місцях країни і навіть світу.