1.4.Функціональне зонування території міста

Функціональне зонування - розподіл території населеного пункту на зони різного функціонального призначення (житлового, промислового тощо) з метою зменшення чи усунення негативного впливу навколишнього середовища на населення.

Основна мета функціонального зонування - виділення в межах міста однорідних за природними особливостями і за рівнем техногенного навантаження ділянок на предмет раціонального господарського використання земель з урахуванням геоекологічної ситуації.

Одним із завдань, що вирішуються при функціональному зонуванні території, є вивчення техногенного впливу, що чиниться об'єктами міської інфраструктури на природний комплекс.

Всі об'єкти інфраструктури міста можуть бути розділені на групи, що відповідають різним функціональним зонам:

• промислові зони (промзони) - території, в межах яких переважне поширення мають промислові підприємства;

• сельбищні зони - території, в межах яких основною є житлова забудова;

• рекреаційні зони - території, в межах яких поширені зелені насадження, як збережені у відносно непорушених умовах, так і висаджені пізніше і території, які можуть використовуватися у рекреаційних цілях після виконання комплексу заходів щодо їх благоустрою;

• водоохоронні території;

Основними ознаками, на підставі яких проводиться виділення водоохоронних територій є:

• умови захищеності підземних вод відповідно до геологічної будови території та її гідрогеологічними умовами;

• розміщення колекторів зливних стоків, які в умовах міста є невід'ємним елементом гідрографічної мережі;

• функціональна належність території, прилеглої до долини річки (житлова забудова, зелені зони, промислові підприємства тощо).

В межах водоохоронних територій, у свою чергу, виділяються дві зони:

• внутрішня водоохоронна територія - ділянки, що прилягають до русла річки (як відкритого, так і взятому в колектор);

• зовнішня водоохоронна територія.

Виділені великі функціональні зони далі поділяються на більш дрібні - у відповідності з деякими змінами в об'єктах техногенного навантаження і, відповідно, в характері і ступені впливу на ґрунтові води. Виняток становлять лише промислові зони, так їх можна розглядати в якості єдиної промислової зони, не проводячи поділ підприємств за типами виробництв.

Серед сельбищних зон виділяються дві підзони:

а) території з основною забудовою до 5 поверхів. До них відносяться, по-перше, райони старої житлової забудови і, по-друге, райони, забудовані в період до 1965 рр.;

б) території з основною висотної забудовою (9 поверхів і вище). До них відносяться переважно нові "спальні" мікрорайони, такі, як наприклад Харківський район Дніпровський район міста Києва, т.д.

Подібне розділення пов'язано з тим, що для кожної з підзон різні основні архітектурно-містобудівні характеристики: щільність населення, кількість об'єктів соціально-побутового обслуговування, озеленення території, щільність дорожньої мережі, густина і спосіб прокладки комунікацій.

Рекреаційні зони умовно можуть бути розділені на чотири підзони:

а) умовно ліси і лісопарки - території, де частково збереглися природні умови, що існували до забудови цієї частини міста;

б) міські сади, парки культури і відпочинку - рекреаційні об'єкти, відповідним чином обладнані для масового відпочинку людей;

в) умовно сквери і окультурені території;

г) переважно резервні території. Це - придолинні ділянки малих річок, а також незайняті і неосвоєні території (пустирі, покинуті кар'єри і т.д.) які можуть використовуватися в якості рекреаційних зон після виконання комплексу відновлюючи заходів та заходів з благоустрою території.

В основі поділу рекреаційних зон лежить, по-перше, відмінності в їх використанні, а по-друге, відмінності в характері і ступені впливу на підземні води в кожній з підзон.

На основі вищевикладених уявлень про шляхи розповсюдження забруднення і ступеня його впливу на окремих ділянках, виділяються території, на яких забруднення ґрунтових вод буде проявлятися в першу чергу. Точне визначення їх меж представляє собою окрему задачу, яка повинна виконуватися із залученням апарату гідрогеологічного моделювання при проведенні більш великомасштабних робіт. У рамках даної роботи і використовуваного масштабу представляється достатнім лише попереднє виявлення подібних ділянок та їх приблизний контур.

На карті села Мархалівка ми зробили функціональне зонування населеного пункту(додаток 4)