Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗМІСТ.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
1.13 Mб
Скачать

3.4. Демографічне навантаження

Під демографічним навантаженням будемо розуміти вплив людини на навколишнє середовище, як біологічного виду в процесі життєдіяльності. Для комплексної оцінки демографічного навантаження були вибрані критерії, на наш погляд, найбільш важливі, а саме чисельність усього населення(міське, сільське); густота всього населення та сільського; ступінь селітебності, запропонований Л.І. Воропай; індекс територіальної концентрації населення, запропонований Ю.Д. Дмитревським; рівень урбанізації та ін. За основний критерій демографічного навантаження прийнято стандартний показник густоти населення. У цьому випадку визначалася густота сільського населення, тому що припускалося, що особливості життєдіяльності сільських мешканців справляють більш суттєвий вплив на природне середовище (відсутність каналізаційних мереж і очисних споруд, питання утилізації побутових відходів тощо.

Наступний показник демографічного навантаження – ступінь селітебності, який визначається співвідношенням площі селітебних територій, призначених для забудівель, і площі адміністративних районів.

Розрахунок індексу територіальної концентрації населення - це співвідношення густоти населення в окремому адміністративному районі до середньообласного показника густоти населення. Індекс – це відносна величина, яка характеризує зміну явища у часі, просторі або ступінь відхилення від стандарту.

Як відносна величина індекс подається у формі коефіцієнта, процента чи проміле. Назва індексу відбиває його соціально-економічний (екологічний) зміст, а числове значення інтенсивність зміни або ступінь відхилення.

Для інтегральної оцінки демографічного навантаження (Дi) на територію застосовані бальна оцінка, до системи оціночних критеріїв включено 12 параметрів:

Ді = f (ЧНі, чнi, ГНi, гнi, ЧСi, ГСi, Уi, уi, ССi, ссi, ІКi, ікi),

де ЧНi – чисельність населення з урахуванням великих міст (чол.); чнi – чисельність населення без урахування великих міст (чол.); ГНi –густота населення з урахуванням великих міст (чол./км2); гнi – густота населення без урахування великих міст (чол./км2); ЧСi – чисельність сільського населення (чол.); ГСi – густота сільського населення (чол./км2); Уi, – рівень урбанізації з урахуванням великих міст (%); уi – рівень урбанізації без урахування великих міст (%); ССi – ступінь селітебності з урахуванням великих міст (%); ссi – ступінь селітебності без урахування великих міст (%); ІКi – індекс територіальної концентрації населення з урахуванням великих міст; ікi – індекс територіальної концентрації населення без урахування великих міст (Табл.3.9.).

Інтенсивність демографічного впливу оцінювалася за 5–бальною шкалою, для чого діапазон значень кожного критерію був розбитий на 5 інтервалів. Зростання кількості балів за прийнятою шкалою встановлене відповідно до порядку нормативного нарощування значень кожного з аналізованих факторів. Інтегральний показник являє собою суму всіх використовуваних величин (Табл.3.10.).

Порівняння результатів інтегральної оцінки демографічного навантаження на територію Теренопільського району засвідчило, що максимальне демографічне навантаження – 20-21 балів має Ді = f (ЧНі, чнi, ГНi, гнi, ЧСi, ГСi, Уi, уi, ССi, ссi, ІКi, ікi),

де ЧНi – чисельність населення з урахуванням великих міст (чол.); чнi – чисельність населення без урахування великих міст (чол.); ГНi –густота населення з урахуванням великих міст (чол./км2); гнi – густота населення без урахування великих міст (чол./км2); ЧСi – чисельність сільського населення (чол.); ГСi – густота сільського населення (чол./км2); Уi, – рівень урбанізації з урахуванням великих міст (%); уi – рівень урбанізації без урахування великих міст (%); ССi – ступінь селітебності з урахуванням великих міст (%); ссi – ступінь селітебності без урахування великих міст (%); ІКi – індекс територіальної концентрації населення з урахуванням великих міст; ікi – індекс територіальної концентрації населення без урахування великих міст (Табл.3.9.).

Інтенсивність демографічного впливу оцінювалася за 5–бальною шкалою, для чого діапазон значень кожного критерію був розбитий на 5 інтервалів. Зростання кількості балів за прийнятою шкалою встановлене відповідно до порядку нормативного нарощування значень кожного з аналізованих факторів. Інтегральний показник являє собою суму всіх використовуваних величин (Табл.3.10.).

Порівняння результатів інтегральної оцінки демографічного навантаження на територію Тернопільського району засвідчило, що максимальне демографічне навантаження – 15 балів має Тернопільська міськарада . (див.дод.З)До демографічного навантаження нижче середнього відноситься Чистилівська , Шляхтинецька, Ступківська, Козівська ,Ігровицька, Івачеводолішнівська, Дубівецька, Домаморицька, Грабовецька, з показником 4-6 балів. (див.дод.К)

Таблиця 3.9

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]