- •1.Педагогіка як наука, її предмет, об’єкт і сучасні напрямки розвитку. Місце в системі наук
- •3.Основні педагогічні категорії
- •4. Рівні та методи науково-педагогічних досліджень
- •5. Філософські основи педагогічного процесу. Цінності консерватизму та цінності розвитку у педагогічному процесі. Ідеологія виховання
- •6. Особливості використання понять «особа», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у педагогіці
- •7. Сучасні наукові уявлення про процес розвитку особистості
- •8.Фактори розвитку особистості
- •9. Поняття віку, теорії вікового розвитку особистості
- •10. Підходи до аналізу процесу розвитку особистості: описовий, психоаналітичний
- •11.Виховний ідеал – мета виховання – завдання виховання
- •12. «Виховний ідеал» г. Ващенка
- •14. Психологічний зміст виховання – система відношень особистості. Традиційні напрями розгляду виховання
- •15 .Опірність виховання. Загальні наслідки, що супроводжують непродуктивний педагогічний процес
- •23.Технологія особистісно орієнтованого виховання-особливості
- •22. Поняття зон розвитку і допомагаючих взаємин у організації виховання
- •16. Закономірності виховного процесу. Принципи виховання та умови, що забезпечують їх реалізацію
- •17. Структура процесу виховання
- •18.Психічні механізми процесу виховання – соціалізації, індивідуалізації, персоналізації
- •20. Моделювання поведінки. Програми внутрішнього і зовнішнього підкріплення
- •21. Когнітивна технологія виховання – особливості та акценти
- •24.25. Поняття методів виховання як способів взаємодії вихователя і вихованця. Класифікація методів виховання
- •26.Методи самоконтролю та самооцінки рівня вихованості. Поняття про два рівні вихованості психічної якості
- •28. Поняття і класифікація форми організації виховання.
- •29. Виховуючи середовище групи. Потенціал дитини у групі – «я», «Ми», «Інакший»
- •30. Інтеграція дитини у соціальний простір групи.
- •31. Педагогічні аспекти поняття малої групи, її основні ознаки
- •33.Закономірності та розвиток номінальної групи у високорозвинену
- •34. Етапи розвитку дитячої групи у авторській праці педагогічної діяльності
- •35. Актив як орган управління групою, їх функції і умови ефективної діяльності
- •49. Сутність процесу навчання
- •54.Етапи формування уявлень, методика формування наук.Понять.
- •36. Педагог як професія. Функції педагогічної діяльності
- •1) Гуманне спрямування діяльності вчителя
- •2) Загальні та педагогічні здібності:
- •3) Професійна компетентність:
- •39. Типологія конфліктів.
- •37.Поняття педагогічного спілкування, його функції
- •38.Рівні, бар’єри та стилі у педагогічному спілкуванні
- •40.Способи розв’язання конфліктних ситуацій у педагогічній діяльності
- •41. Загальне поняття дидактики як теорії освіти і навчання.
- •42.Понятійний апарат сучасної дидактики. Зміна поглядів на процес учіння
- •43. Історія становлення основних рис суч.Дидактики
- •46. Зміст освіти в сучасній школі, його компоненти.
- •48. Навчальні підручники і посібники, вимоги до них.
- •50. Поняття про процес навчання як діяльнісний, його компоненти.
- •52. Поняття про процес навчання як пізнавальний, його структура.
- •53. Процес навчання як специфічна форма пізнання. Функції процесу навчання.
- •58. Технологія проблемного навчання
- •59. Технологія продуктивного навчання.
- •60.Поняття методів навчання як способів взаємодії вчителя та учня у процесі навчання. Функції та обумовленість методів навчання.
- •61.Проблема класиф методів навч. Зовн і внутр. Сторона.
- •62.Класифікація методів навчання за: джерелом передачі і сприйняття навчального матеріалу:
- •63. Класифікація методів навчання на основі:
- •64. Форми навчання
- •65. Історія розвитку форм організації навчання. Сучасні тенденції.
- •66.Форми організації навчання в сучасній середній школі. Урок як основна форма організації навчання.
- •67. Класифікація типів уроків. Структура типів уроку класифікованих за критерієм основної дидактичної системи.
- •68. Поняття контролю як засобу регулювання навчально виховного процесу. Функції та основні вимоги до контролю.
- •69.Оцінка і облік успішності учнів. Критерії і системи оцінювання.
38.Рівні, бар’єри та стилі у педагогічному спілкуванні
Барєри спілкування - перешкоди, що спричиняють опір партнера впливові співрозмовника.На особливості взаємодії між учнем і вчителем впливає багато чинників (соціальний, психологічний, фізичний, смисловий), відповідно до цього розрізняють і барєри у спілкуванні.Соціальний—переважання рольової позиції вчителя під час педагогічної взаємодії.Фізичний- повязаний із організацією фізичного простору під час взаємодії.Смисловий –повязаний з несприйняттям школярами мовлення вчителя, яке занадто насичене незрозумілими словами, науковими термінами.Психологічний- виявляється як негативна установка, сформована на підставі попереднього досвіду, неспівпадіння інтересів партнерів комунікації.Естетичний –несприйняття співрозмовником зовнішньоговигляду, міміки тощо. Усувається шляхом самоконтролю поведінки.Емоційний- зявляється при невідповідному настрої, негативних емоціях, які деформують сприйняття.
Стиль педагогічного спілкування - це усталена система способів та прийомів, які використовує вчитель під час взаємодії. Стиль спілкування може бути авторитарним, демократичним і ліберальним.
40.Способи розв’язання конфліктних ситуацій у педагогічній діяльності
Способи вирішення конфліктів виходять з двох критеріїв: 1.На що орієнтована людина у кофлікті, на активу, чи пасивну роль. 2.На індивідуальні чи пасивні дії.
У педагогічній науці виділяють пять способів виходу із конфлікту.
1. Конкуренція (активні, індивідуальні дії)-це прагнення стати центром ситуації. Погляди і потреби інших не сприймаються як значущі. Кожен обстоює свою думку і поведінку як єдино правильну, ігнорує інтереси інших осіб.
2.Уникнення (пасивні, індивідуальні дії)-це намагання відсунути конфліктну ситуацію якомога далі, сподіваючись, що все вирішиться само собою.
3.Пристосування(спільні, пасивні дії)-це взаємне пристосування партнерів, при якому Людина діє не відстоюючи своїх інтересів.
4. Співробітництво (активні, спільні дії)- прегнення разом дійти до ефективного вирішення конфлікту з урахуванням інтересів і потреб обох сторін. При цьому досягаються взаємовигідні умови. Ця стратегія є найефективнішою.
5.Компроміс. Намагання не загострювати ситуаціїза рахунок взаємних поступок інтересами. Він схожий на співробітництво,Але йогго досягнення відбувається на поверхневому рівні стосунків..
41. Загальне поняття дидактики як теорії освіти і навчання.
Дидактика—галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання, виховання у процесі навчання.. цей термін запровадив педагог В. Ратке. Об’ктом дидактики є навчання як особливий вид діяльності, спямований на передачу підростаючим поколінням. Дидактика розглядає змістову і процесуальну сторону навчання в їх єдності. Вона розробляє більш досконалу організацію процесу навчання, нові навчальні системи, нові технології навчання. Дидактика виконує 2 головні функції: 1. Теоретичну,2. Практичну. Основними категоріями дида-ки є: навчання, учіння, знання, уміння, навички, форми, закономірності, методи навчання.