- •1.Виникнення та тенденції розвитку інституту консультування
- •2.Особливості становлення і розвитку консультаційного бізнесу в Україні
- •3. Перешкоди для розвитку консалтингової дыяльності.
- •4.Порівняльна характеристика зарубіжних і вітчизняних підходів до консультування
- •5.Ринок консультаційних послуг
- •6. Ліцензування і сертифікація консалтингової діяльності
- •7.Консультаційна послуга як специфічний продукт підприємницької діяльності
- •8.Типологія консалтингових продуктів
- •9.Основні поняття управлінського консультування
- •10.Принципи управлінського консультування
- •11. Типи управлінського консультування .
- •12.Цілі управлінського консультування
- •13.Завдання управлінського консультування
- •16.Побудова консультаційної фірми
- •17. Види організаційно-правових форм консалтингового бізнесу
- •18.Особливості організаційної структури консалтингових фірм
- •20. Управління роботою консультаційної фірми на основі проектного підходу
- •21.Сутність консультаційного проекту
- •22.Управління консультац. Проектом
- •23.Особливості кадрової політики конс фірм .Вимоги до працконсалтингових фірм
- •24. Відбір, наймання та навчання персоналу .
- •26. Організація праці консультантів
- •27.Стратегія консультаційної фірми
- •28. Визначення стратегічного вибору консалтингової фірми.
- •29. Реалізація стратегії та контроль за виконанням управлінських рішень
- •31.Забезпечення якості і конкурентоспроможності консультаційних послуг
- •33.Формування цінової політики консультаційних Фіри
- •34.Процес розробки комплексу просування консультаційних послуг
- •37.Етапи управлінськ. Консультування
- •39.Охарактериз схему конс циклу
- •40.Етапи управл конс-ня
- •44.Види консультантів
- •49. Участь консультанта у процесі внесення змін в організацію
- •46. Серед основних критеріїв вибору консалтингової компанії були названі:
- •48. Поведінкові ролі консультанта та робота з клієнтом
- •50. Підготовка до консультування
- •52.Зміст та мета розробки консультаційних пропозицій
- •53.Угода консультування, її структура та зміст. Види консультаційних угод
- •54. Попередній діагноз
- •55. Джерела отримання інформації для проведення діагностики
- •56.Діагностика організації:методологія досліджень систем управління.
- •57.Позиційний аналіз організації
- •58.Джерела та методи збирання, обробки інформації
- •59.Методи дослідження інформаційних потоків
- •61.Охарактеризуйте процедуру визначення проблеми
- •62.Класифікація методів вирішення управлінських проблем .Визначення пріоритетів проблем
- •63.Експертиза проблем
- •65. Оцінка альтернатив рішення проблеми
- •66.Мета,етапи та методологічні підходи до розробки консультаційних рекомендацій
- •68.Процедури впровадження рекомендацій консультантів
- •69. Модель успішного інноваційного процесу
- •70. Опір змінам.Тактики подолання опору.
- •73. Термін та момент завершення консультування
- •74. Зміст та структура підсумкового звіту про консультування
- •75. Оцінка ефективності та результативності консультування
- •76. Дайте х-ку управлінського консалтингу.
- •79. Аудітинг.
1.Виникнення та тенденції розвитку інституту консультування
Консалтинг як самостійна професійна діяльність своїм виникненням зобов’язаний менеджменту. Розвиток управлінської науки другої половини ХІХ ст. позначений іменами Фредеріка Тейлора, Генрі Ганта, Харрінтона Емерсона, Френка і Ліліан Гілберт та іншими. З пожвавленням промисловості та загостренням конкурентної боротьби очевидної цінності набув так званий четвертий фактор виробництва — інформація. Перша консалтингова фірма («Служба ділових досліджень») з’явилась на початку ХХ ст. в Чикаго. Пізніше соціолог Елтон Мейо своїм відомим готорнським експериментом започаткував розвиток мотиваційних концепцій управління персоналом, а вже у 1925 році Джеймс О.Мак-Кінсі організував консалтингову фірму, яка надавала фінансово-аналітичну та бухгалтерську допомогу.
Серед найважливіших причин стрімкого розвитку управлінського консультування та зростання попиту на консалтингові послуги на світовому ринку слід назвати такі:загальну тенденцію глобалізації бізнесу, яка сприяє попиту на консалтингові послуги як серед транснаціональних корпорацій, що захоплюють нові ринки, так і серед щойно створених компаній, які сподіваються позиціонуватися на світовому ринку;можливість використання ідей і таланту консультанта як конкурентну перевагу в ринковій боротьбі; необхідність впровадження інформаційних технологій, які дозволяють у значній мірі підвищити продуктивність компанії.
2.Особливості становлення і розвитку консультаційного бізнесу в Україні
Консультаційна діяльність як професійна допомога і підтримка управлінських інновацій вітчизняних підприємств існувала і активно розвивалася і в соціалістичний період країни. Численні економічні та галузеві науково-дослідницькі інститути розробляли й удосконалювали методологію управління виробництвом, впроваджували нові принципи організації виробництва, що забезпечувало зростання ефективності праці, використання матеріальних та інших ресурсів. Умови розвитку економіки, що змінилися, процеси роздержавлення і приватизації власності надали управлінському консультуванню новий імпульс. Консалтинг в Україні стає особливою індустрією, бізнесом. Сьогодні в Україні працює понад 300 вітчизняних консалтингових фірм, з яких 42% займаються виключно наданням послуг з питань управлінського консультування, відкриті представництва провідних консалтингових фірм, що є лідерами консультаційного бізнесу, в тому числі «великої п’ятірки». Серед українських організацій, котрі вважаються консалтинговими, 42% займаються тільки консультуванням, 30% — присвячують консультуванню лише 80% загального обсягу продажу. Окрім того, третина учбових організацій має власні консультаційні підрозділи.Незважаючи на те, що значна кількість компаній відчуває необхідність консультаційної допомоги з питань управління, попит на консалтингові послуги в Україні залишається низьким. Основними причинами цього є наступні : складна макроекономічна ситуація та загальне зниження ділової активності;відсутність культури роботи з незалежними експертами; побоювання щодо порушення конфіденційності; низька платоспроможність клієнтів; неспроможність оцінити корисність консалтингових послуг; відсутність гарантій конкретних результатів і позитивного ефекту від консультування; складність отримання об’єктивної інформації про консультаційні фірми та їх можливості.