Варіант 1

1. В поліклініку до хірурга звернувся пацієнт В., 22 років, у якого має місце фурункул

Відповідь: хворий має бути термінового госпіталізований в хірургічне відділення для проведення йому оперативного втручання і комплексного протизапального лікування; це пов'язане із небезпечною локалізацією процесу, що може сприяти розповсюдженню інфекції на венозні синуси головного мозку.

2. Хворий, 68 років, відмічає мерзлякуватість стоп, виникнення болю у литкових м'язах при

Відповідь. У хворого хронічна ішемія нижніх кінцівок на ґрунті облітеруючого атеросклерозу. Описаний дефект – трофічна виразка, що виникла на фоні хронічної ішемії нижніх кінцівок. Хворий потребує додаткового обстеження (артеріографія, УЗ-дуплексне артеріосканування з доплерографією) для вирішення питання про можливість виконання йому реконструктивної операції на артеріях нижніх кінцівок

3. Хвора П., 30 років, звернулась до лікаря зі скаргами на наявність в лівій молочній залозі

Відповідь: у хворої, вірогідніше всього, вузлова мастопатія. Ця форма дисгормональної дисплазії молочної залози загрозлива тим, що може перейти в рак. Тому жінці потрібно рекомендувати невідкладне оперативне лікування. При цьому видаляється сектор грудної залози і проводиться екстрене гістологічне дослідження. Обов’язково перед операцією потрібно попередити хвору про можливе розширення об’єму операції в залежності від результатів гістологічного дослідження препарату.

1Мастит – запалення паренхіми та інтерстиціальної тканини молочної залози

Класифікація: лактаційний, не лактаційний. Залежно від перебігу запального процесу: гострий лактостаз, серозний мастит, гострий інфільтративний, деструктивний (абсцедивний, флегмонозний, гангренозний); хронічно- гнійний, не гнійний

Діагностика:поч. з гострого лактостазу, частіше обох молочних залоз. Вони набрякають, зявляється важкість, напруженість, біль відсутній.

Якщо проникає мікрофлора лактостаз переходить в серозну фазу маститу. Початок гострий, t= 39-40. Утворюється болючий інфільтрат нечітких контурів. Через 2-3 дні – інфільтративна фаза, зявляються місцеві ознаки запалення t та ж, інфільтрат різко болючий, обмежений.

Фаза абсцедування посилюється гіперемія на місці інфільтрату, зявляється флуктуація.

Флегмонозна форма погіршення загального стану. Мол. залоза збільшена, пастозна, шкіра напружена, виблискує, багрового кольору, розширення підшкірних вен, лімфангіт, лімфаденіт

Гангренозна форма t =40-41 молочна залоза збільшена, набрякла, шкіра брудно- зеленого кольору, місцями вкрита пухирями, на деяких ділянках – некроз.Лімфаденіт

Особл. лактаційного маститу: на 2-3 тиждень після пологів, переважають інфільтративно- гнійні форми маститу з утворенням гнояка, довготривалий млявий перебіг патологічного процесу, невідповідність деяких ознак запального процесу важкості фактичного ураження молочної залози.

Лікування:враховують фазу процесу. Уперіод лактостазу – зціджування молока, годування груддю не припиняють, використовують молоковідсос, призначають но-шпу і окситоцин.

В серозній стадії роблять новокаїнову блокаду, УФО, ультразвук, УВЧ, обов’язкова госпіталізація. Хворим з деструктивними формами показане хірургічне лікування. Виконують під загальним знеболюванням. Розріз в радіальному напрямі над місцем флуктуації, не доходячи до ареоли 2-3 см., розкривають гнояк, промивають антисептиками, дренують. У хворих з локалізованими гнояками роблять 2 невеликі розрізи на протилежних полюсах, налагоджують проточне дренування.

2 НОРИЦЯ – патологічний вузький хід, вкритий епітелієм або грануляціями, який з’єднує розташовані в глибині патологічно змінені тканини, органи і порожнини з поверхнею тіла або порожнисті органи між собою.

Класифікація: за походженням – вроджені і набуті. Щодо навколишнього середовища – зовнішні(повні і неповні) і внутрішні. За будовою стінки нориці – трубчасті(стінки вкриті грануляціями) і губоподібні(стінка – це слизова оболонка порожнистого органа, яка на межі з шкірою переходить в епітелій останньої).

Пара ректальні нориці є повні(з’єднують просвіт кишки і поверхню шкіри) і неповні : зовнішні(відкриваються на шкіру) і внутрішні(відкриваються в пряму кишку).

Клініка головний клінічний прояв – виділення з неї секрету або вмісту порожнистого органа; мацерація шкіри навколо нориці, іноді гіпергрануляції довкола її зовнішнього отвору.

Діагностика фістулографія, введення забарвлених рідин в норицю.

Лікування вроджені нориці висікають в межах здорових тканин разом з ходом. Для лікув. нориць з наявністю некрозу або стороннього тіла, оперативно видаляють останні. Нориці порожнистих органів висікають, можливо з частиною або цілим органом, закривають дефект.

Варіант 2

1. Увечері в хірургічний стаціонар госпіталізована молода жінка через 16 днів після пологів

Відповідь. У хворий гострий післяпологовий ретромаммарний гнійний мастит, ускладнений лімфаденітом. Для верифікації діагнозу слід виконати пункцію гнояка товстою голкою. Отриманий гній потрібно дослідити на мікрофлору і чутливість до антибіотиків.

Невідкладно під внутрішньовенним наркозом гнояк повинен бути розкритий. В даному випадку найбільш відповідним є доступ Барденгейера, суть якого полягає у виконанні дугоподібного розрізу паралельно перехідній складці молочної залози, відступивши від неї приблизно 1 см. Залоза відшаровується і зміщується догори, потім робиться розріз по задній поверхні власне тканини залози. Гній евакуюють, рану промивають 3% розчином перекису водню, декасаном та дренують.

Молоко необхідно зціджувати (а краще відсмоктувати) з обох молочних залоз. Його слід давати дитині після попередньої пастеризації або кип'ятіння

2. У приймальне відділення лікарні доставлений хлопчик 9 років з скаргами на болі в правій нозі

Відповідь: судячи з клінічних даних, у дитини необхідно припустити гострий гематогенний остеомієліт правого стегна, ускладнений підокісним абсцесом або міжм'язовою флегмоною. В приймальному відділенні лікарні слід виконати загальний аналіз крові, сечі, рентгеноскопію грудної клітки і рентгенограми правого стегна в двох проекціях

3. Хворий, 76 років, поступив у хірургічне відділення із скаргами на біль у лівій стопі і гомілці

Відповідь. У хворого волога гангрена стопи на ґрунті тромбозу атеросклеротично змінених артерій. Показана висока ампутація нижньої кінцівки (верхня третина гомілки, стегно).

1 Лімфаденіт (lymphadenitis) – запалення лімфатичних вузлів. Виникає унаслідок попадання в них мікроорганізмів і їх токсинів з первинного запального вогнища (карбункул, флегмона і т. д.)

Класифікація: гострий і хронічний, специфічний і неспецифічний

Клінічна картина виявляється збільшенням лімфатичного вузла і болючістю його при пальпації. Виражений запальний процес з лімфатичного вузла переходить на навколишню клітковину. У ряді випадків лімфатичний вузол вдається до гнійного розплавлення і в цьому місці з'являється розм’якшення (симптом флуктуації). Іноді лімфаденіт розвивається при вже стихаючому запальному процесі в первинному вогнищі.

Лікування. Необхідно ліквідовувати первинне запальне вогнище. При початковій формі лімфаденіту застосовують тепло, створюють спокій. Призначають антибіотики. При гнійному запаленні показаний розтин гнійника.

2ПРАВЕЦЬ- гостре інфекційне токсичне захворювання яке виникає внаслідок потрапляння спор правцевої палички через ушкоджені шкірні покриви та слизові оболонки у разі створення в рані анаеробних умов

Етіологія

: Збудник правця - правцева паличка (Cl.Tetani) грам позитивний, спороутворюючий, анаеробний мікроорганізм, довжиною 2-4 мкм. Має характерну форму барабанної палички.

Класифікація правця: За характером пошкодження: Раньовий, операційний, ін’єкційний, правець новонароджених, після термічних уражень, пологовий

За поширенням:

- Загальний (поширений): первинно загальний, низхідний, висхідний, змішаний.

- Місцевий (обмежений) правець з локалізацією в ділянках поранення: декількох локалізацій., голови, тулуба, кінцівок

За клінічним перебігом: блискавичний, гострий, підгострий, хронічний.

За тяжкістю перебігу: легкий (I ступінь), середньої важкості (II ступінь), пізній та рецидивний правець, тяжкий (ІІІ ступінь), дуже тяжкий (IV ступінь).

Також виділяють:

гострий з бурхливим перебігом та хронічний

явно позначений та стертий з нехарактерним перебігом

Варіант 3

1. У приймальний спокій лікарні звернулася 45-річна жінка зі скаргами на біль в правій гомілці

Відповідь. У хворої бешиха правої гомілки, бульозна форма. Жінку слід госпіталізувати у відділення гнійної хірургії, але в ізоляції її від інших хворих немає необхідності. З лікувальних заходів призначаються постільний режим, антибіотики (ретарпен, цефтріаксон). Місцево рекомендуються накладання сухої асептичної пов'язки, опромінювання суберитемними дозами ультрафіолетових променів, обробка ділянки ураження 1% розчином діамантового зеленого. Загальні і місцеві ванни, а також вологі пов'язки при бешисі протипоказані

2. Хворий 30 років, поступив в клініку з приводу болю в кінцівках, утрудненого ковтання

Відповідь: загальний правець, легка форма (І ступінь), прогноз сприятливий. Лікування: ППС в дозі 500 МО/кг, внутрішньовенно, в розведенні 1:10 у підігрітому вигляді в перші 2-3 дні або ППЛІ в дозі 1000-2000 МО одномоментно внутрішньом'язево. Повторна хірургічна обробка рани, введення метронідазолу, антибіотиків, нейроплегічної суміші, хлоралгідрату, снодійних.

3. Хворий 65 років, 4 роки тому переніс апендектомію. В ділянці післяопераційного

Відповідь. Хворому потрібно виконати фістулографію

1Класифікація хірургічної інфекції

За клінічним перебігом: гостра (загальна і місцева): гостра гнійна, анаеробна, гнильна, специфічна інфекції(правець, сибірка, дифтерія ран)

хронічна (загальна і місцева): неспецифічна(гнійні ураження шкіри, підшкірної клітковини, кровоносних судин, лімфатичних судин і вузлів, клітковинних просторів, залоз, кисті, кісток і суглобів, мозку і його оболонок, плевральної порожнини і легень, перикарда, очеревини і органів черевної порожнини), специфічна(кістково-суглобовий туберкульоз, сифіліс, актиномікоз, лепра)

2 Гангрена – це різновидність некрозу, коли змертвілі тканини під впливом чинників навколишнього середовища або гнилісних мікробів набувають сіро-бурого або чорного кольору внаслідок зміни кровяного пігменту – гемоглобіну

Суха гангрена (сухий Н, муміфікація).

Етіологія і патогенез. Повільно прогресуючі порушення кровообігу (при атерсклерозі, відмороженні, опіку пальців, тромбозі.), у виснажених, зневоднених хворих

Гангрена починається з периферичних відділів кінцівок, на межі змертвілих і життєздатних тканин розвивається демаркаційний вал. В цій ділянці кровоносні судини розширені, виникають гіперемія, набряк, скупчується велика кількість лейкоцитів, які виділяють гідролітичні ферменти.

Об-но – шкіра бліда, далі вона мармурова, холодна. Пульс не визначається. Гіпоанестезія. Розлади ф-ції кінцівкиТканини сухі, муміфіковані, щільні, темно-коричневі. сіро-жовті, чорні з синюшним відтінком. Загальна симптоматика як правило відсутня або слабо виражена.

ЛІКУВАННЯ. Некректомія або ампутація після повного і чіткого появи демаркаційного валу. До цього підсушування некротичних тканин (спиртові компреси, вологопоглинаючи сорбенти. Для попередження прогресування некротичних змін (покращення трофіки тканин) та профілактика інфекції (асептичні пов'язки, антибіотики).

Волога (гнильна) гангрена. Вологий (колікваційний) некроз.

Етіологія і патогенез. Розвивається при швидкому порушенні кровообігу (емболія, травма судини і т.д.).

КЛІНІКА. Скарги на біль в ураженій ділянці. Місцево – різко наростає набряк нижніх кінцівок, блідість шкіри. Шкіра – мармурова, холодна Пульс не визначається. Рухи відсутні. При розпаді тканини перетворюються в сморідну сіро-зелену масу.Гангрена органів черевної порожнини проявляється клінікою перитонітуПЕРЕБІГ. Відбувається швидке прогресування некротичних змін, ендотоксикозу, сепсису. Особливо важкий перебіг у хворих на цукровий діабет.

ЛІКУВАННЯ. Основний елемент - рання ампутація (видалення зміненого органу або його частини) з метою врятування життя. Відтинання потрібно проводити на достатній відстані від візуальної межі змертвілих і життєздатних тканин, що дозволяє уникнути розвитку вторинних Н і подальшому прогресуванню гангрени.

Варіант 4

1. Хворий 50 років звернувся в поліклініку з приводу утворення на щоці виразки діаметром 5 см

Відповідь: шкіряна форма сибірської виразки - сибірковий карбункул. Необхідно: виявити наявність контактів з тваринами та продуктами тваринного походження на протязі тижня до захворювання, консультація лікаря – інфекціоніста, бактеріоскопія; хворого слід госпіталізувати в інфекційне відділення. Лікування: введення специфічної сироватки 50 – 70 мл, антибіотики, дезінтоксікаційна терапія, спокій ураженої ділянки, пов’язки з розчинами антисептиків, левосином, хірургічні заходи протипоказані.

2. У хворого, 68 років, в ділянці внутрішньої кісточки правої гомілки є дефект шкіри,

Відповідь. У хворого трофічна виразка, що виникла на ґрунті хронічної венозної недостатності. Показано місцеве лікування виразки (компресійні пов’язки, санація виразки, стимуляція регенерації) і оперативне лікування (сафенектомія і автодермопластика виразкового дефекту).

3. До Вас на прийом прийшла жінка з 4-річною дитиною. У хлопчика з моменту народження

Відповідь: у хворого доброякісна судинна пухлина – гемангіома. Дитині можна рекомендувати променеву терапію, кріодеструкцію або її хірургічне висічення