- •Тема XV. Північно-Американські сполучені штати.
- •Американська революція
- •Війна за незалежність (1775-1783 рр.)
- •Нова Конституція:
- •14 Квітня 1865 р. – Лінкольна смертельно поранили. Рабів звільнили без землі.
- •В червня 1865 р. Конгрес прийняв 14-у поправку, яка забороняла позбавляти виборчих прав за кольором шкіри. Це давало виборчі права 40% населення.
Американська революція
Причини:
- загострення конкурентної боротьби з Англією;
запровадження нових податків і акцизів, зокрема, гербового збору в 1765 р.;
мито на імпорт цукру з Вест-Індії (з 1764 р.);
заборонив друкувати паперові гроші;
Георг ІІІ в 1763 р. заборонив освоювати землі на захід від Аллеганських гір;
розмістили англійські війська в колоніях.
Ці заходи зачіпали всі верстви в колоніях і були розцінені як ворожі. Представники колоніальної буржуазії на своєму конгресі в 1765 р. висловились проти гербового збору, бо, на їх думку, англійський парламент не має права обкладати колонії податками, бо їх представники не входять до парламенту. Гасло: "Ніяких податків без представництва". Заклик про бойкот англійських товарів і всім стати не просто представниками тої чи іншої колонії, а американцями. Очолила боротьбу за бойкот організація "Сини свободи" – Самуель Адам, Джон Лемб і Ісаак Сіре (Нью-Йорк),
Кристофер Гадсден (Північна Кароліна)...
В серпні 1765 р. бостонці розгромили будинок губернатора Гатчинсона.
1 листопада, коли набув чинності закон про гербовий збір, в Бостоні – похорони свободи колоній, на фініші – "свобода" встала з катафалка. Весною 1766 р. парламент відмінив цей податок. Свято в колоніях. Створюється народне ополчення.
В 1767 р. – мито Тауншенда – на ввіз чаю, скла, фарб + нові війська. Розігнали кілька законодавчих зборів за опір. Бойкот. Мито Тауншенда Лондон скасував (крім чаю).
Ліве крило вігів – Революціоністи – за здобуття незалежності штатів. Праве крило – велика буржуазія – Лоялісти – торі - великі землевласники, пов’язані з англійським капіталом, частина плантаторів – за збереження статусу – кво. Після війни за незалежність втекло 60-90 тис.
5 березня 1770 р. – “бостонське побоїще” – зіткнення між військами та місцевими жителями в ході яких загинуло до 6 тис. Фактично ці події дали початок війні за незалежність.
З 1772 р. – оплату губернаторів, суддів, чиновників – з королівської казни. Це надало повної свободи англійським чиновникам від законодавчих зборів колоній. У відповідь колонії створюють свої органи влади. Перший з них – в Бостоні на мітингу обрали кореспондентський комітет (Самуель Адамс, Джозеф Варрен, Поль Рівер). Він захопив всю владу в Бостоні. Весною 1773 р. такі ж комітети – в інших колоніях.
1773 р. – “чайний закон”. Бойкот. “Бостонське чаювання” – в грудні 1773 р. весь чай Ост Індійської компанії викинули в океан. У відповідь – Англія позбавила Масачусетс хартії самоврядування; губернатор отримав виключні повноваження ; ліквідовано суд присяжних, а звинувачених – на суд в Англію. Заборонено мітинги, блоковано порт.
У вересні 1774 р. у Філадельфії забрався І Континентальний конгрес представників 12 колоній (делегата Джоржії затримав губернатор) більшість за мирне вирішення проблем. Але ліві змогли провести резолюцію Дж. Воррена яка наполягала на:
- непокорі англійським наказам;
бойкот англійських товарів;
військові приготування;
контроль за виконанням – на “комітети безпеки” в кожному окрузі.