33

Лексико-семантичні та прагматичні аспекти складних слів у французькій мові.

ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………………… РОЗДІЛ 1. ЗАНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДНИХ СЛІВ……... 1.1. Складні слова у сучасних мовах………………………................................ 1.2. Складені слова……………………………………..………………………... 1.3. Розширення значення слів і словоскладання……….…………………….. РОЗДІЛ 2. ВЖИВАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ... 2.1. Прагматичне вживання складних слів на сторінках французької преси.. 2.2.Французькі складні слова у заголовках статей: особливості функціонування………………………………………………………………….. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................................... RÉSUMÉ ……………………................................................................................ РЕЗЮМЕ …………………...…………………………………………………… СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……….………………………. ДОДАТКИ………………………………………………………………………..

3 5 5 7 8 13 13 18 25 26 27 28 31

Вступ

Дана курсова робота присвячена темі лексико-семантичні та прагматичні аспекти складних слів у французькій мові. У завдання курсової роботи входить не тільки вивчення нової термінологічної лексики, але й способи її утворення у сучасних французьких текстах.

Робота складається з двох частин:

1). Теоретичної, в якій розглядаються способи утворення складних слів, а також їх особливості у французькій мові;

2). Практичної, де, аналізуючи статті, спираючись на теоретичні знання у першій частині, розглядається вживання складних слів у сучасних французьких текстах науково-популярної спрямованості.

Теоретичні положення розроблялися на основі досягнень сучасного словотворення, а також утворення складних слів. Були використані наукові праці Корчагіна М. А., Сушкова О. М., Папко І. С. та інших лінгвістів.

У процесі роботи над практичною частиною використовувалися такі французькі словники як le Robert, le Petit Larousse illustré та інші, які містять багато нових слів, а також пояснюють їх спосіб і час виникнення

Актуальність теми. Вибір теми обумовлений її актуальністю, так як в процесі розвитку мови, зокрема, її лексичного складу, вдосконалюються способи словотворення, з'являються нові словотворчі моделі та словотворчі типи. Складні слова досить широко вживаються у публіцистиці, де посідають важливе місце. Також словник постійно поповнюється новими словами, що також є не менш важливим аспектом вибору цієї теми.

Мета роботи – провести аналіз лексико-семантичних та прагматичних аспектів складних слів у сучасній французькій мові, в науково-популярних текстах. Поставлена ​​мета конкретизується у таких завданнях:

• ознайомитися з основними поняттями складних слів;

• вивчити нові моделі і типи складних слів;

• дослідити лексико-семантичні та прагматичні аспекти складних слів у французькій мові.

Завдання: проаналізувати лексико-семантичні та прагматичні аспекти складних слів у французькій мові; визначити особливості вживання та функції складних слів, зробити загальні висновки.

Предметом дослідження є аспекти функціонування складних слів у французькій мові.

Об'єктом даного дослідження є статті в сучасній французькій мові.

Методи дослідження: синтез, аналіз.

Матеріалом дослідження слугували періодичні видання французької преси: журнали “Le Point”, газети “L'Humanité”, “Le Monde” та інші.

Теоретична значущість курсової роботи полягає в розгляді тенденцій утворення нових лексичних одиниць французької мови, їх лексико-семантичні та прагматичні аспекти.

Розділ 1 загальна характеристика складних слів

1.1. Складні слова у сучасних мовах

Складні слова (композити, від лат. сompositus – складний) – це похідні, що утворилися поєднанням кількох основ у цілісну лексичну одиницю: однозначний, перекотиполе, лісостеп[Виноградов В. В., 1952: 117]. Цей різнотип складання називається основоскладанням. Основними ознаками складного слова є спосіб творення, а не наявність кількох коренів:

1). Якщо похідне слово утворилося шляхом поєднання кількох самостійних лексичних одиниць, то воно є складеним (жар-птиця, хліб-сіль);

2). Якщо похідне утворилося поєднанням кількох основ, то воно є складним (лісонасадження, всюдихід, холодноламкість, вологотривкість);

3). Якщо похідне утворилося від основи складного слова, то це не основоскладання, а суфіксація: лісостеп – лісостеповий, глинозем – глиноземний [36].

Типи складних слів.

Складний іменник, прикметник, дієслово, прислівник, прикменник, сполучник, детермінатив, займенник.

Словоскладання і лексикалізація.

У французькій мові є певна кількість складних слів (mots composés), які утворюються шляхом з’єднання:

а). Іменника з іменником – commissaire-priseur (m) (оцінювач на аукціоні);

б). Прикметника з іменником – grand-père (m) (дідусь);

в). Прикметника з прикметником – sourd-muet (m) (глухонімий);

г). Іменника, прийменника й іменника – tête-à-têt (m) (розмова наодинці);

д). Дієслова з іменником – passe-temps (m) (проводження часу);

е).Прийменника чи прислівника з іменником – passe-partout (m)(відмикачка).

Морфологічним способом утворення нових одиниць мови є словоскладання і лексикалізація. У словоскладанні беруть участь не одна, а дві (іноді і більше) основи, які як би “складаються”[Цыбова И. А., 1996: 15]. У сучасній французькій мові словоскладання є живим, продуктивним способом словотворення. Наведемо кілька прикладів: gratte-ciel (m) – хмарочос; franco-soviétique – франко-радянський; magnétophone (m) – магнітофон.

Типи словоскладання у всіх трьох прикладах різні, перші два складних слова можуть бути трансформовані в словосполучення: gratte-ciel (m) – qui gratte le ciel, franco-soviétique – francais et soviétique, (existant) entre la France et (L'Union) soviétique: складні слова типу magnétophone в словосполучення не трансформуються, що зближує їх з похідними афіксальних утворень. Отже, не всі складні слова утворені з словосполучень, з іншого боку, не всяке словосполучення може давати складне слово[Цыбова И. А., 2008: 9].

Виділяють чотири групи за моделями яких утворюються складні слова:

1). Adj + S: rouge-gorge (m) – малинівка, coffre-fort (m) – сейф;

2). S + prép + S: arc-en-ciel (m) – райдуга, eau-de-vie (f) – горілка, pied-à-terre (m) – пристановище;

3). S + S: chou-fleur (m) – цвітна капуста, porte-fénêtre (f) – зовнішні двері;

4). V + S: cache-pot (m) – кашпо, porte-monnaie (m) – гаманец.

Безпосередньо з словосполучень (вже без трансформації) відбуваються лексикалізовані складні слова. Наприклад: chef-d'œuvre (m) – шедевр; basse-cour (f) – пташиний двір.

Потрібно сказати, що лексикалізація – це процес перетворення якого-небудь елементу мови в стійкий елемент мови – слово[Левіт З. М., 1979: 27]. Оскільки лексикалізація – процес, він може тривати і далі, то складне слово перетворюється на просте, семантично нерозкладне: bonheur (m) – щастя (heur – в сучасній мові не існує як окреме слово); bouleverser – руйнувати, потрясати також наближається до простого слова, так як семантично в сучасній мові – boule (m) не співвідноситься з bouleverser.

Якщо складне слово – результат лексикалізаціі словосполучення, яке припинило бути активним, то такому складному слову властива архаїчність форми окремих елементів або їх порядку: maltraiter – погано звертатися, lieutenant (m) – лейтенант, відсутність синтаксичних зв'язків між елементами – rouge-gorge (m) – вільшанка.

Словосполучення може лексикалізуватися, тобто стати складним словом і в тому випадку, коли втрачено зв'язок значення цілого і одного з його компонентів.

Наприклад: chef-d'œuvre (m) – шедевр семантично не співвідноситься в сучасній мові зі словом chef (m) – голова, начальник [37].