- •Домашнє завдання
- •1. Визначення методів прогнозування, які застосовуються у стратегічному аналізі. 3
- •1. Визначення методів прогнозування, які застосовуються у стратегічному аналізі.
- •1.1. Головна мета, функції та варіанти прогнозування в системі стратегічного аналізу.
- •Зв’язок прогнозів з цілями та стратегіями підприємства
- •1.2. Характеристика основних методів прогнозування, що використовуються в стратегічному аналізі.
- •Основні методи прогнозування, що використовуються в стратегічному аналізі
- •1.3. Розробки сценаріїв розвитку подій як найбільш поширений метод стратегічного аналізу.
- •2. Аналіз головних переваг стратегічного планування.
- •2.1. Проблеми й особливості застосування стратегічного планування у вітчизняному бізнесі.
- •2.2. Розвиток потенціалів стратегічного успіху – стратегічних переваг як показник ефективної діяльності підприємства.
- •3. Характеристика етапів, з яких складається бюджетування.
- •3.1.Схема процесу бюджетування на підприємстві у загальному вигляді.
- •3.2. Конкретніші аспекти постановки бюджетування на підприємстві.
- •Список використаної літератури
2.2. Розвиток потенціалів стратегічного успіху – стратегічних переваг як показник ефективної діяльності підприємства.
Сформувалося розуміння, що сила компанії базується на можливості розвинути потенціали стратегічного успіху - стратегічні переваги, тобто ринкові переваги, такі як високі стандарти якості продукції (послуг), низькі витрати, ефективна мережа розподілу, високий імідж. Звичайно стратегічні переваги випливають з аналізу, по-перше, особливостей фірми порівняно з її конкурентами і, по-друге, сприятливих і несприятливих чинників навколишнього середовища. Останнім часом до цих позицій додають ще дві: здатність до швидких змін у стратегії й організації у відповідь на зміни навколишнього середовища, а також культуру організації в плані сприйняття і реалізації стратегії.
Безперервне планування, тісно пов'язане з постійно діючою і використовуваною системою маркетингової інформації, захищає підприємство від несприятливих зовнішніх впливів, дає змогу своєчасно виявляти і враховувати тенденції розвитку ринків, технологій, зміни в масовій свідомості та інші чинники, що визначають умови функціонування бізнесу і його ефективність.
Впровадження на практиці стратегічного планування дає ряд переваг, оскільки воно змушує фірму більш чітко визначати свої завдання і політику; веде до кращої координації зусиль працівників організації і визначення показників діяльності фірми для наступного контролю; привчає керівників постійно мислити перспективно і готувати підприємство до несприятливих змін у внутрішньому і зовнішньому середовищі; дає змогу більш наочно демонструвати взаємозв'язок усіх посадових осіб.
Численні дослідження показують, що стратегічне планування підвищує якість управління, приводить його у відповідність до вимог швидких і часто непередбачуваних змін у зовнішньому середовищі. Це сприяє зростанню обгрунтованості управлінських рішень і концентрації довгострокової і поточної діяльності менеджерів, спрямованої на досягнення глобальних цілей фірми.
Стратегічне планування порівняно з іншими його видами має такі переваги[7, с. 75]:
Заохочує (змушує) керівників усіх рівнів мислити стратегічно, перспективно.
Здійснює цільову орієнтацію всіх учасників на досягнення генеральної мети, спрямованої в майбутнє, на спільну розробку і виконання будь-якого інноваційного проекту чи програми розвитку організації в цілому.
Веде до чіткої координації зусиль управлінської ланки на різних рівнях організаційної структури. Координація здійснюється як попереднє узгодження дій при підготовці планів і як узгоджена реакція на перешкоди і проблеми, що виникають під час виконання планів.
Змушує керівництво організації чітко визначати завдання кожного структурного підрозділу, як і свої особисті, стосовно здійснення стратегічних цілей.
Веде до встановлення показників діяльності організації як об'єктивної бази для ефективного контролю. Плани визначають бажаний і необхідний стан функціонування підприємства як системи на певний період. Порівняння фактичних значень параметрів із запланованими дає змогу оцінити діяльність організації, динаміку руху до досягнення поставлених стратегічних цілей.
Сприяє посиленню взаємозв'язків і комунікацій між усіма ланками інноваційного управління, між спеціалістами та керівниками, які обіймають різні посади в організаційній структурі, розподілу відповідальності за майбутню діяльність фірми.
Сприяє інформаційному забезпеченню учасників інноваційного процесу. Плани містять для кожного учасника важливу інформацію стосовно цілей, прогнозів, ресурсів, строків і адміністративних умов здійснення інноваційних процесів.
Змушує керівництво організації чітко реалізовувати функцію мотивації учасників інноваційної діяльності. Успішне виконання стратегічних завдань і планів є об'єктом особливого стимулювання й основою для взаємних розрахунків, що створює умови для продуктивної діяльності всіх учасників.
Стратегічне планування — це єдиний засіб формального прогнозування майбутніх проблем і можливостей. Воно забезпечує вищому керівництву спроможність створення планів на тривалий строк і дає основу для зниження ризику в прийнятті рішень стосовно майбутнього.
Головною перевагою стратегічного планування є велика ймовірність реалізації запланованих сценаріїв розвитку організації, визначення сильних і слабких сторін діяльності фірми, визначення можливостей і загроз та врахування їх під час формування цілей і стратегій, зв'язків поточних рішень з майбутніми результатами.
Стратегічне планування передбачає встановлення цілей та ув'язку цих цілей з ресурсами. Іншими словами, завдання стратегічного планування полягає в тому, щоб визначити реальність цілей підприємства та шляхів їх досягнення виходячи з наявних ресурсів. Воно має дати можливість керівникам розібратися в деяких питаннях краще, ніж це можна зробити в процесі щоденної оперативної роботи. Зокрема, це такі питання: яка наша мета; чим ми займаємося в даний момент; що ми повинні робити в майбутньому; яким чином діяти, щоб підприємство стало таким, яким ми хочемо його бачити.
З'ясовуючи зазначені питання, необхідно виявити й проаналізувати показники виробничої діяльності за попередній та нинішній періоди, а також скласти уявлення про майбутнє.
Стратегічне планування можна використати при вирішенні будь-якої проблеми, котра безпосередньо пов'язана з глобальними цілями підприємства, орієнтована на майбутнє, стосується неконтрольованих зовнішніх чинників, що істотно впливають на результати діяльності підприємства.