6. Що таке суть звіту? Що повинен викладати вступ звіту?

У вступі коротко викладають:

- оцінку сучасного стану проблеми, відмічаючи практично розв'язані задачі, прогалини знань, що існують у даній галузі, провідні фірми та провідних вчених і фахівців даної галузі;

- світові тенденції розв'язання поставлених задач;

- актуальність даної роботи та підставу для її виконання;

- мету роботи та галузь застосування;

- взаємозв'язок з іншими роботами.

Суть звіту - це викладення відомостей про предмет (об'єкт) дослідження або розроблення, котрі є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи (опис: теорії; методів роботи; характеристик і/або властивостей створеного об'єкта; принципів дії об'єкта та основних принципових рішень, що дають уявлення про його устрій; метрологічного забезпечення та ін.) та її результатів.

7. Що таке терміностаття та терміносистема?

Терміностатгя - термін, визначення та інша інформація, що стосуються певного поняття.

Терміносистема - сукупність термінів і визначень відповідних понять певної предметної галузі, пов'язаних між собою різноманітними логіко- семантичними зв'язками.

8. Що повинні розробляти державні стандарти на терміни та визначення понять?

Розробляючи стандарт на терміни та визначення понять, треба:

• виконати вимоги щодо викладу стандартованих термінів та визначень понять;

• розмежувати склад термінів за предметними галузями;

• узгодити склад та структуру термінів і понять термінологічного стандарту ЗІ складом та структурою термінів і понять предметної галузі, забезпечити повноту і цілісність терміносистеми;

• згармонізувати розроблюваний термінологічний стандарт зі стандартами па терміни та визначення понять різних рівнів (міжнародних, регіональних, національних) тої самої предметної галузі;

• забезпечити доступність сприймання та однозначність розуміння термінів та визначень понять;

• забезпечити придатність стандартів для введення у сучасні інформаційні системи.

Стандартують терміни та визначення понять, розробляючи та затверджу­ючи стандарти на терміни та визначення понять.

9. Сфера застосування дсту 3966-2000.

Цей стандарт визначає мету, засади і вимоги щодо стандаріування термінів та визначень понять, правила того, як розробляти стандарти на терміни та визначення відповідних їм понять і основні правила впроваджування міжнародних стандартів (словників) в Україні. Настанови та вимоги цього стандарту обов'язкові для технічних комітетів стандартизації, підприємств, установ, організацій, науково-технічних та інженер­них товариств (спілок) і міністерств (відомств), які розробляють і експортують стандарти на терміни та визначення понять.

Стандартизація та управління якістю

Тальнової Є.А ФКС-409

Відповіді на запитання до лекції №8

1. Які структурні елементи встановлено для стандарту на терміни та визначення понять?

Для стандарту на терміни та визначення понять встановлено такі структурні елементи:

• титульний аркуш;

• передмова;

• зміст;

• вступ;

• назва;

• сфера застосовності;

• нормативні посилки;

• загальні пояснення;

• основна частина (терміни та визначення понять);

• термінологічні додатки (якщо є);

• абеткові покажчики: українських термінів, літерних познак (якщо є) та іншомовних термінів-відповідників (якщо є) як довідкові додатки;

• інші додатки (якщо є);

• бібліографічні дані.

2. Що належить до складу терміностатті?

До складу терміностатті належать:

• класифікаційний номер терміностатті;

• термін (або два чи кілька термінів-синонімів);

• абревіатура терміна (якщо є);

• літерна познака (якщо є);

• недозволений термін (якщо є);

• визначення поняття;

• примітки (якщо є);

• іншомовні терміни-відповідники (якщо є).

3. З чого складається класифікаційний номер терміностатті?

Класифікаційний номер терміностатті складається з:

• номера розділу (підрозділу) основної частини і

• власного (порядкового в межах свого підрозділу) номера терміностатті.

Після класифікаційного номера терміностатті крапку не ставлять.

4. У якій послідовності треба подавати літерні познаки за відповідною абеткою?

Літерні познаки треба подавати за відповідною абеткою у такій послідовності:

• літерні познаки за українською абеткою;

• літерні познаки за латинською абеткою;

• літерні познаки за грецькою абеткою.

Назву абетки перед літерними познаками не зазначають.

Після кожної літерної познаки, через тире, подають відповідний термін та класифікаційний номер його терміностатті. Термін наводять із прямим порядком слів.

5. Дайте визначення термінам «поліграфічний та переддрукарський процес».

Поліграфічний процесс – технологічний процес перетворювання оригіналу в друкований виріб.

Переддрукарськй процесс – технологічний процес виготовляння оригіналу та (чи) друкарської форми.

6. Перелічіть переддрукарські процеси.

Технологія «комп’ютер-друкарська форма», (комп’ютерна) видавнича система, оригінал (поліграфія), оригінал-макет, фотоформа, складання (тексту), комп’ютерне складання, комп’ютерне графування, сканування, (електронне) кольороділення, (електронне) кольорокоректування, (електронне) растрування, (електронне) маскування, (електронне) верстання (сторінки), коректування, (електронне) монтування (сторінок), експонування, хіміко-фотографічне обробляння, копіювання, копія (поліграфія), проявляння (формного матеріалу), гідрофобізування (друкарської форми), гідрофілізування (друкарської форми), ґумування друкарської форми, вимивання, [електромеханічне] [лазерне] гравіювання, друкарська форма.