Висновки до четвертого розділу

Стан американської школи та морально-етичне виховання в ній в кінці 1970-1990-х роках визначається протиборством двох тенденцій, які мали місце і на попередніх етапах розвитку: одна з них була орієнтована на посилення виховних функцій школи, а друга об’єктивно вела до їх послаблення. На початку 1980-х років друга тенденція була переважаючою, однак з кінця 1980-х і впродовж 1990-х років мали місце потужні намагання переломити ситуацію, які, врешті-решт, дали певні позитивні наслідки. Серед факторів, які негативно впливали на стан морально-етичного виховання в американській школі у зв’язку з посиленням протиборства між двома світовими соціальними системами в 1980-х роках і з метою формування патріотичних настроїв американських школярів було переглянуто зміст шкільних курсів, у першу чергу – з гуманітарних дисциплін, а морально-етичне виховання знову опинилося на другому плані. Швидкі темпи науково-технічної революції, які не супроводжувалися відповідним духовним розвитком, породили серйозні негативні соціальні наслідки: нівелювання традиційних моральних норм, трансформацію сім’ї і послаблення її виховних функцій, орієнтацію на споживання, активний наступ псевдокультури, насаджуваної комерціалізованими засобами масової інформації. В цілому все це спричинило різкий моральний занепад суспільства.

Наприкінці 1970 – у 1990-х роках моральні міркування в присутності інших здавалися інтелектуальним непорозумінням або свідченням антиліберальної спрямованості та репресивної схильності людини. Чимало американців у цей період почували себе незручно, коли виникала необхідність посилатись на моральні принципи навіть у своєму особистому житті, не кажучи вже про відстоювання їх у громадських справах.

Деструктивну роль у моральному вихованні молоді продовжували відігравати засоби масової інформації. У зрілий період свого розвитку вступило покоління людей, яке виросло в інформаційну еру під впливом преси, радіо, телебачення. У кризовому стані продовжувала перебувати американська сім’я, а багато дітей взагалі не мали сім’ї. Збільшилося число неповних сімей, особливо серед афроамериканців. Несприятлива атмосфера в сім’ї, втрата традиційної поваги до батьків стали основною причиною труднощів у вихованні неповнолітніх, серед яких ставало все більше схильних до злочинних проявів. Серед значної частини педагогів Америки в цей період продовжувала панувати думка про те, що завданням школи є освіта, а виховання, особливо моральне, є справою сім’ї та релігії.

Як наслідок, невпинно зростав рівень аморальності в американській школі і в суспільстві в цілому. Відсутність належної дисципліни вважалася найбільшою проблемою для американських державних шкіл у 1980 –1990-х роках. У них спостерігалися численні випадки девіантної поведінки серед учнів. Для американської молоді характерними стали такі прояви аморальності, як вживання алкогольних напоїв, наркотиків, насильство, статева розбещеність і вандалізм. Проблема морального виховання в загальноосвітніх школах США перетворилася на національну.

Однак уже в кінці 1980-х – на початку 1990-х років у американській школі з’явилися виразні ознаки використання моральних цінностей у навчально-виховному процесі. У цей період спостерігалося посилення консервативних тенденцій в американській школі, що супроводжувалось намаганням формувати в учнів моральні норми та принципи з одночасним зростанням авторитаризму та застосуванням покарань до порушників дисципліни. Зміцнили свої позиції прихильники есенціалізму, які всупереч послідовникам прогресивізму вимагали вивчення в школі окремих предметів, формування базових навичок та прищеплення учням традиційних моральних цінностей.

Однак цей рух наштовхнувся на чималі труднощі. Через етнокультурну складність нації, на думку багатьох американців, стало неможливим досягнути морального консенсусу. Тому жоден комплекс моральних цінностей не міг бути прийнятним для всіх членів американського суспільства. Окремі теоретики освіти наголошували на тому, що в умовах зростання плюралізму цінностей і норм американцям потрібні нові етичні орієнтації. У зв’язку з цим у суспільстві все частіше звучала думка про те, що американці повинні піти на компроміс задля спільних моральних принципів.

Серед найвищих моральних цінностей, які намагалися прищепити американським школярам, продовжували залишатися свобода, демократія, права людини, расова і національна толерантність. Особливої ваги набирало виховання в молоді поваги до людських відмінностей. Серед цінностей, притаманних шкільному вихованню, головний акцент робився на повазі, турботі, відповідальності та довір’ї.

Неопрагматистська концепція соціального рекоструктивізму викликала значний інтерес серед частини американських науковців і практиків у зазначений період. Усвідомлюючи взаємозв’язок, взаємозалежність, а також кризовий стан сучасного світу, прихильники реконструктивізму прагнуть з допомогою освіти створити новий справедливий світовий лад. А для цього необхідно в школі формувати покоління молоді, яка уміла б критично сприймати минуле, брати активну участь у розв’язанні суперечливих суспільних проблем і сприяти досягненню позитивних соціальних змін.

Наприкінці 1970-х – у 1990-х роках поліетнічність американського суспільства стала набувати ще більш виразного характеру. Різко скоротилася народжуваність серед білого населення, помітно збільшилася кількість дітей в інших етнічних групах, зокрема, серед афроамериканців і латиноамериканців, що значно загострило проблему морально-етичного виховання молоді.

Глибокі зміни в етнічному складі населення Америки зруйнували ідею США як “плавильного казана” і виявили важливість етнічної різноманітності країни – “салатної тарілки”, але залишили актуальною проблему виховання американців на спільних моральних цінностях. Тенденція до полікультурного виховання була обумовлена також тим, що у 1980–1990-х роках американське суспільство переживало процес переходу з індустріальної в науково-технічну фазу, яка змінила мікросоціум людини й вивела життя, інтереси та діяльність американців далеко за межі своєї країни. Ця тенденція актуалізувала питання підготовки людини до життя в полікультурному та багатонаціональному середовищі. Нині ця тенденція стає домінуючою і є чи не найбільшим завоюванням американської педагогіки, оскільки містить у собі передумови і потенційні можливості вирішення більшості проблем морально-етичного виховання молоді.

Поступово змінювалось ставлення до релігії як чинника й засобу морального виховання в школі. Однак проблема релігійно-морального виховання у світських школах залишалась об’єктом гострої дискусії. Деякі радикальні релігійні кола вважали освіту і моральне виховання без Бога великою помилкою і виступали за введення читання молитви в усіх школах. Релігійні мотиви, повага до релігії, передусім до загальнолюдських релігійних цінностей, нині властиві більшості загальних шкіл. Релігійний матеріал за умови його органічного зв’язку зі змістом навчальних предметів, насамперед гуманітарних, завжди вивчався і нині широко вивчається в державних школах. Посилення інтересу до морально-етичного виховання в державних американських школах у 1990-х роках відбувалося в двох напрямах: з одного боку, велася боротьба проти підходів, які не несли у собі певних моральних цінностей, а з другого – здійснювався розвиток концепцій, які ґрунтувалися на конкретних моральних цінностях, прийнятних для більшості американців.