47. Правовий режим земель оборони

.Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших війсь­кових формувань, утворених відповідно до законодав­ства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Землі оборони включають земельні ділянки, які від­ведені для організації охорони державного кордону, дислокації військових частин, розміщення та функці­онування підприємств та установ, діяльність яких без­посередньо пов'язана із забезпеченням обороноздатно­сті країни чи окремих оборонних об'єктів та ін. Крім того, до земель оборони відносяться землі, зайняті вій­ськово-морськими базами, полігонами, військовими таборами, військовими складами тощо. Цільове призначення земель оборони та виконання ними специфічних соціально-економічних функцій обумовлює знаходження їх тільки в державній та ко­мунальній власності. При цьому у переважній більшості випадків землі для потреб оборони є об'єктом права саме державної власності. Лише в окремих випадках певні земельні ділянки із земель оборони можуть передаватись в кому­нальну власність. Така можливість випливає із ст. 84 Земельного кодексу, згідно з якою до земель держав­ної власності, які не можуть передаватись у комуналь­ну власність, належать, зокрема, і землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культур­ного, виробничого та житлового призначення.

Земельні ділянки для вказаних цілей надаються головним чином у постійне користування. Згідно Закону «Про оборону України» (ст. 9) Кабі­нет Міністрів України встановлює порядок надання Збройним Силам України, іншим військовим форму­ванням у користування державного майна, в тому чи­слі земельних (водних) ділянок, інших природних ре­сурсів, необхідних для належного виконання покладе­них на них функцій та завдань.

Суб'єктами права користування землями, наданими для потреб оборони, виступають військові частини, уста­нови, військово-навчальні заклади, підприємства та орга­нізації Збройних Сил України, інші військові формуван­ня, які функціонують як самостійні юридичні особи.

Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування, правовий режим яких закріплений ст. 115 Земельного кодексу. Створення таких зон тягне за собою для власників земельних ділянок і землекористувачів, земельні ділян­ки яких межують із землями оборони, певні правові наслідки. Зокрема, для цих суб'єктів встановлюється особливий режим землекористування.

Метою створення зон особливого режиму викорис­тання земель навколо військових об'єктів Збройних сил України, та інших військових формувань є забезпечення належного функціонування цих об'єктів, збережен­ня озброєння, військової техніки та іншого військово­го майна, охорони державного кордону України, а та­кож захисту населення, господарських об'єктів і довкіл­ля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і по­жеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.

Захисні зони представляють собою території з особ­ливим режимом землекористування, який визначаєть­ся характером оборонного об'єкта. Захисні зони можуть встановлюватися як в межах земель, наданих для по­треб оборони, так і за їх межами, тобто на суміжних зе­мельних ділянках. У зв'язку з цим розрізняють внут­рішні і зовнішні захисні зони. Встановлення внутрішніх захисних зон пов'язане із забороною проходу чи проїз­ду через певні земельні ділянки для сторонніх осіб. Органи, у віданні яких перебувають землі оборони, мо­жуть встановлювати на своїх земельних ділянках захи­сні зони будь-якого характеру. Обмежувальний режим цих зон повинен відповідати правилам утримання і експлуатації конкретних оборонних об'єктів.

Зовнішні захисні зони встановлюються виключно тими органами державного управління, які надавали земельні ділянки для потреб оборони. Вони ж визна­чають і зміст обмежень в цих зонах.

Земельні ділянки в межах територій зовнішніх за­хисних зон залишаються у власності або в користуванні тих суб'єктів, яким вони були надані, і використову­ються ними з дотриманням вказаних вище обмежень. Щодо охоронних зон, які у разі необхідності ство­рюються навколо військових та інших оборонних об'­єктів,.