Тема 5: Бюджетна децентралізація. Фінансове вирівнювання та бюджетне регулювання.

БЮДЖЕТНИЙ УНІТАРИЗМ – форма внутрішніх фінансових відносин, основні принципи організації яких визначаються центральною владою.

Місцевій та регіональній владі при цьому, як правило, відводиться досить пасивна роль.

Центральна влада здійснює активну політику забезпечення єдиних стандартів громадських послуг по всій території країни, вирівнює фіскальні дисбаланси.

У багатьох унітарних країнах у сфері внутрішніх фінансових відносин активно почали застосовувати окремі принципи бюджетного федералізму - розмежування між різними рівнями влади видатків та компетенції щодо здійснення їх.

Економічна й фінансова децентралізація, яка сьогодні характерна для більшості зарубіжних унітарних країн, привела до формування нового змішаного типу внутрішніх міжурядових фінансових відносин, що поєднують у собі принципи як бюджетного унітаризму, так і бюджетного федералізму.

БЮДЖЕТНА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ – це процес передання відповідальності (функцій, компетенцій і повноважень) від центрального уряду до органів місцевого самоврядування.

Передача відповідальності (повноважень) має супроводжуватися передачею відповідних фінансових ресурсів на виконання цих повноважень.

Бюджетною децентралізацією також є передача відповідальності (повноважень) від вищих органів управління до нижчих, наприклад, від реґіональних до муніципальних або місцевих.

Дати відповідь на запитання, що краще: бюджетна централізація чи децентралізація, покликана ТЕОРІЯ ФІСКАЛЬНОГО ФЕДЕРАЛІЗМУ. Фіскальний федералізм є одним з головних об'єктів дослідження економіки державного сектору та відображає складну схему взаємовідносин між бюджетами різних рівнів.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ - це спосіб виміру величини переходу національної економіки від адміністративно-командної до ринкової. Міхаель Белл

Держава бере на себе функцію фінансового вирівнювання або забезпечення приблизно однакового рівня надання одних і тих самих послуг на території всієї країни. Для цього вона надає трансферти, а також здійснює контроль чи моніторинг стану надання таких послуг місцевими органами влади.

Основна причина недостатньої ефективності чинної системи міжбюджетних відносин – відсутність чіткого визначення рівня фіскальної децентралізації системи (питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України).

Чинна система не створює стимули для місцевих органів влади до збільшення доходів місцевих бюджетів. Відповідно до формули розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів, перевищення доходів місцевих бюджетів над витратами призводить до збільшення вилучень до державного бюджету.