Тема 4. Учасники кримінально-процесуальної діяльності

Семінарське заняття

Тема заняття: „Поняття і класифікація учасників кримінально-процесуальних відносин”

Час – 2 години.

Мета заняття: закріпити та поглибити знання слухачів, які були отримані на лекції, щодо повноважень та ролі кожного з учасників кримінального судочинства; виховання поваги до роботи посадових осіб, які займаються розкриттям і розслідуванням злочинів

Опорні поняття: суб’єкти (учасники) кримінально-процесуальної діяльності, процесуальний статус (положення), повноваження

План семінарського заняття

1. Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу.

1. Державні органи і посадові особи, які ведуть криміна­льний процес, їх процесуальний статус.

Методичні рекомендації

Під час підготовки до першого питання семінарського заняття слухачі повинні усвідомити, що суб'єкти кримінально-процесуального права — це державні органи та їх посадові особи, громадські об'єднання, громадяни, які в хо­ді порушення, досудового слідства, судового розгляду криміналь­них справ та виконання постановлених у них рішень, здійснюючи певну функцію, вступають між собою в процесуальні правовід­носини.

Поняття „суб’єкти” та „учасники” є рівнозначними за змістом. Намагання вчених розмежувати учасників і суб'єктів кримі­нально-процесуального права не були успішними.

Є різні класифікації учасників процесу. Найбільш широковживаною є класифікація залежно від інтере­су, що його має той чи інший суб'єкт у кримінальній справі. За цією підставою всіх учасників поділяють на чотири групи.

1. Державні органи і посадові особи, які ведуть кримінальний процес (представляють державні інтереси). До них належать: суд, суддя, прокурор, начальник слідчого відділу, слідчий, орган дізнання, особа, яка провадить дізнання.

2. Суб'єкти, які мають власний інтерес у кримінальному процесі. Це підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправ­даний, потерпілий, цивільний позивач і відповідач.

3. Суб'єкти, які захищають або представляють інтереси інших осіб. До цієї групи належать: захисник, представник потерпілого, цивіль­ного позивача і цивільного відповідача.

4. Інші суб'єкти (особи, які не мають інтересу у кримінальній справі): заявник про злочин; особа, яка дає пояснення слідчим органам, прокурору, судді; свідок; експерт; керівник експертної установи; спеціаліст; перекладач; особа, яка розуміє знаки німого або глухого; поняті; поручителі; педагог; лікар; батьки або інші законні пред­ставники неповнолітнього свідка, які присутні при його допиті; особи, разом з якими особу пред'являють для впізнання; особи, які беруть участь у відтворенні обстановки й обставин події, обшу­куваний; особа, в якої беруть зразки для експертного дослідження; особи, що займають приміщення, в якому провадять обшук, виїмку, огляд або опис майна; особи, присутні при провадженні обшуку або виїмки; особа, котрій передано на зберігання майно, на яке накладено арешт; секретар судового засідання.

Ряд науковців найбільш вдалою вважають класифікацію в основі якої — процесуальна функція суб'єкта. За цією ознакою всіх суб'єктів поділяють на чотири групи:

1. суб'єкти, які виконують функцію правосуддя (суд, суддя);

2. суб'єкти, які виконують функцію кримінального переслідуван­ня (прокурор, начальник слідчого відділу, слідчий, орган дізнання, особа, яка провадить дізнання);

3. суб'єкти, які виконують функцію захисту (підозрюваний, обви­нувачений, підсудний, засуджений, виправданий, потерпілий, цивільний позивач і відповідач, захисник, представник потерпіло­го, цивільного позивача і цивільного відповідача);

4. суб'єкти, які виконують допоміжну функцію (склад суб'єктів цієї групи повністю збігається зі складом четвертої групи — за кла­сифікацією, здійсненою на підставі інтересу).

Готуючись до другого навчального питання, слухачам доцільно будувати свою відповідь шляхом характеристики суб’єктів за наступною логіко-правовою схемою:

1. визначення поняття суб'єкта;

2. підстава його участі у процесі;

3. вимоги процесуального закону, яким повинен відповідати учасник, або обставини, що виключають участь;

4. процесуальний статус (обов'язки і права);

5. час, протягом якого перебуває в такому статусі;

6. юридична відповідальність за невиконання процесуальних обов'язків.