5. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання

4.1. Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання регламентований «Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти», ухвалений Міністерством освіти і науки від 15.07.1996 р. за №245.

4.2. При переведенні студент додатково додає до заяви копію угоди про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання з обов'язковим зазначенням дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, передбачених на їх вивчення та форм контролю.

При позитивному розгляді ректором заяви, деканат проводить перезарахування дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу змістових модулів та визначає академічну різницю нормативних змістових модулів, яка, як правило, не повинна перевищувати 10 навчальних дисциплін.

4.3. Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку, повторний курс) за правилами, які регламентує «Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих навчальних закладах освіти» від 06.06.1996 р. за № 191.

4.4. Відрахування студента за академічну неуспішність здійснюється у випадках невиконання студентом навчального плану, незарахованих результатів підсумкових модульних контролів, а також за порушення умов угоди про навчання.

Проректор з навчальної роботи проф. О.Г.Сливка

Проректор з навчально-виховної роботи проф. Л.О.Белей

Додаток 1. Шкала переведення оцінок

4-бальна оцінка (екзамен, диф.залік)	2-бальна оцінка (залік)	100-бальна оцінка	Оцінка за шкалою ЕСТS
відмінно	зараховано	85-100	А
добре	зараховано	75-84	В
		65-74	C
задовільно	зараховано	58-64	D
		50-57	Е
незадовільно	незараховано	30-49	FХ
		1-29	F

Правила та рекомендації до написання наукової роботи Курсова, бакалаврська, дипломна, магістерська роботи: загальна характеристика

Курсова робота – це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного навчального курсу.

Згідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України, курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, набутих студентами за час навчання, їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Вона затверджується на засіданні кафедри.

Бакалаврська, магістерська роботи – це кваліфікаційні наукові роботи, які виконуються на завершальному етапі навчання у вищому учбовому закладі.

Кваліфікаційна робота бакалавра має конкретний характер і пов’язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. Здебільшого така робота є поглибленою розвідкою теми курсової (курсових) робіт випускника.

До такого виду робіт висуваються наступні вимоги: актуальність теми, відповідність її сучасному стану певної галузі науки; вивчення та критичний аналіз монографічних і періодичних видань з теми; вивчення та характеристика історії досліджуваної проблеми та сучасного стану; чітка характеристика предмета, мети і методів дослідження.

Магістерська робота (дисертація) – це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і здобуття академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Незалежно від обраної теми структура курсової, бакалаврської, магістерської роботи має бути аналогічна:

1. Титульний аркуш.

2. Зміст.

3. Перелік умовних скорочень (за необхідності).

4. Вступ.

5. Основна частина, яка складається з розділів та підрозділів.

6. Висновки.

7. Список використаних джерел.

8. Додатки (за необхідності).