- •1. Поняття і суть конституційного права як галузі національного права зк
- •2. Предмет кпзк
- •3. Предмет і метод правового регул-ня в кпзк
- •4. Принципи кпзк
- •5. Система основних інститутів кпзк
- •6. Конституційно-правові норми в зк – характеристика
- •7. Конституційні правовідносини
- •8. Суб’єкти конституційно-правових відносин
- •4. Церква.
- •10. Держава, як суб’єкт конституційних прав у зк
- •11. Підстави виникнення, змін і припинення конституційно-правових відносин
- •12. Конституційна відповідальність в зк
- •13. Поняття і види джерел кпзк
- •14. Юридичні властивості конституцій зк
- •15. Класифікація конституцій зк і їх внутрішня структура
- •16. Основні риси і особливості конституцій, прийнятих після другої світової війни в зк
- •7. Змінено понятійний апарат конституцій.
- •17. Порядок розробки і прийняття конституцій у зк
- •18. Порядок внесення змін і доповнень до Конституції в зк
- •19. Конституційні закони, як джерела кпзк
- •20. Органічні закони, як джерела кпзк
- •21. Судові прецеденти, як джерела кпзк
- •22. Доктрина – як джерело кпзк
- •23. Звичай, як джерело кпзк
- •24. Принципи правового статусу особи в зк
- •25. Поняття і суть конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •26. Класифікація конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •27. Особисті права і обов’язки громадян (підданих) у зк
- •28. Політичні права і обов’язки громадян (підданих) у зк
- •29. Соціально-економічні права громадян (підданих) у зк
- •30. Види гарантій конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •31. Поняття і суть правових гарантій конституційних прав громадян (підданих)
- •32. Поняття і характерні риси громадянства (підданства) в зк
- •33. Порядок набуття громадянства (підданства)
- •34. Порядок втрати громадянства (підданства)
- •35. Особливості набуття громадянства шляхом натуралізації
- •36. Правові гарантії громадянства (підданства)
- •37. Інститут омбудсмана
- •38. Поняття суспільного ладу в зк
- •39. Форма правління в зк, та її різновиди
- •40. Монархія як форма правління та її різновиди
- •41. Дуалістична монархія та її ознаки
- •42. Республіка, як форма правління в зк та її різновиди
- •43. Ознаки республіканської форми правління
- •44. Президентська республіка в зк
- •45. Парламентська республіка та її ознаки
- •46. Форми державного устрою в зк
- •2. Складну д.:
- •48. Унітарна форма державного устрою в зк та її ознаки
- •49. Принципи федералізму в зк
- •50. Сучасні теорії федералізму
- •51. Федерація, як форма державного устрою зк та її ознаки
- •52. Правове положення суб’єктів федерації
- •53. Політичні режими в зк
- •54. Вплив змін у політичному режимі на форми держави в зк
- •55. Демократичний вид політичного режиму – поняття, ознаки, суть
- •56. Референдум і плебісцит
- •57. Поняття і суть виборчого права в зк
- •58. Принципи виборчого права в зк
- •59. Виборчі системи в зк
- •60. Виборчі цензи
- •61. Мажоритарна виборча система в зк
- •62. Пропорційна виборча система в зк
- •63. Партії і конституційний механізм державної влади
- •64. Партійні системи в зк
- •65. Юридична інституціалізація політичних партій в зк
- •66. Основні функції політичних партій зк
- •67. Контроль за діяльністю політичних партій
- •68. Принципи розподілу функцій влади в зк
- •69. Місце і роль парламенту в системі верховної влади зк
- •70. Структура парламентів і порядок формування їх палат в зк
- •71. Законодавчий процес в парламентах зк
- •72. Правов. Статус депутата парламенту в зк
- •73. Парламентські комітети і комісії в зк та їх повноваження
- •74. Судові повноваження парламенту в зк
- •75. Парламентський контроль за діяльністю уряду в зк
- •76. Відповідальність парламентів і депутатів
- •77. Поняття і юридична природа інституту глави держави в зк
- •78.Правове положення президента в республіках
- •79. Компетенція глави держави в зк
- •81. Відповідальність глави держави в зк
- •82. Порядок формування, структура урядів та їх компетенція в зк
- •83. Конституційний і фактичний статус уряду в зк
- •84. Глава Уряду в зк
- •85. Правова природа контрасигнування
- •86. Конституційна та судова відповідальність уряду та його членів
- •87. Повноваження органів конституційного контролю
- •88. Поняття і юридична природа конституційного контролю в зк
- •89. Юридичні наслідки актів конституційного контролю
- •90. Відповідальність органів конституційного контролю та їх членів в зк
- •91. Поняття і юридична природа органів місцевого самоврядування в зк
- •92. Порядок формування і структура органів місцевого самоврядування
- •93. Повноваження органів місцевого самоврядування в зк
- •94.Форми урядового контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування
- •95. Конституційна і судова відповідальність
- •96. Основні риси адміністративно-територіального устрою зарубіжних країн
- •97. Правове положення адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави
- •98. Індемнітет в зарубіжних країнах
- •99. Поняття судової влади в зк
- •100. Ознаки англосакської та європейської (континентальної) моделі судової систми
- •101. Системи суддів загальної юрисдикції та адміністративна юстиція
- •102. Органи, що допомагають судовій системі
- •103. Принципи судоустрою
- •104. Принципи та гарантії судочинства
- •105. Статус суддів
- •1.Основи конституційного права Франції
- •1. (2) Основи конституційного права Франції
- •2. Основи конституційного права Німеччи
- •3. Основи конституційного права Великобританії
- •4. Основи конституційного права Італії
- •5. Основи конституційного права Чехії
- •6. Основи конституційного права Росії
- •7. Основи конституційного права сша
- •8. Основи конституційного права Канади
- •9. Основи конституційного права Японії
- •10. Основи конституційного права Китаю
- •11. Основи конституційного права Бразілії
- •12. Основи конституційного права Індії
- •13. Основи конституційного права Польщі
73. Парламентські комітети і комісії в зк та їх повноваження
Найголовнішим елементом внутрішньої стр-ри парламентів є комісії (комітети).
За терміном дії: тимчасові (слідчі) для вирішення конкретних завдань, постійні – на весь термін повноважень. За компетенцією = спеціалізовані (галузеві) = неспеціалізовані.
Можуть бути сформовані головою палати (Японія, Голландія), = пленарним засіданням палати (США, Італія), особливою комісією палати (Англія, Ірландія)
Можуть бути створені особливі консультативні органи – об’єднані комісії, погоджувальні комісії для розхвязання процедурних питань і порядку денного.
В англомовних та деяких інших країнах вони називаються постійними комітетами. У двопалатних парламентах постійні комісії утворюються в кожній палаті. Головна функція цих комісій = детальний розгляд законопроектів (це зміст окремої стадії законодавчого процесу) = обговорення питань порядку денного парламенту. = попередня підготовка питань, які потім мають розглдати на сесійних засіданнях.
Фактично комісії самі вирішують насамперед багато з цих питань, а палати і парламенти в цілому не рідко майже автоматично затверджують їхні пропозиції. При цьому вважається, що діяльність комісій дає змогу швидше, ніж у самих палатах, і на вищому професійному рівні вирішувати парламентські справи.В багатьох країнах утворюються постійні комісії, діяльність яких пов’язана з роботою самого представницького органу: з питань процедури і регламенту, депутатської етики тощо. Нерідко ці комісії здійснюють функції зв’язку з міністерствами і контролю за діяльністю органів ВВ.
Постійні комісії мають звичайно спеціалізований характер, а предметна компетенція їх в цілому відповідає загальній структурі уряду. Кількість постійних комісії у парламентах помітно різниться: від 6 в кожній палаті парламенту Франції до 24 у бундестазі ФРН. Різним є і кількісний склад постійних комісій.
74. Судові повноваження парламенту в зк
До парламентських функцій звичайно відносять законотворчість, прийняття бюджету, контроль за діяльністю органів ВВ, зовнішньополітична та судова функції.
Судова функції має, по суті, супутнє значення.
Проте до компетенції парламентів деяких держав входять певні судові повноваження.
У Великобританії представницький орган у випадках так званих злочинів проти парламенту або порушення парламентських привілеїв та імунітетів (прав, повноважень та пільг депутатів і парламенту в цілому) нерідко бере на себе прямі судові функції.
Зокрема, палата громад має право притягати до відповідальності як своїх членів, так і сторонніх осіб.
За її рішенням депутати можуть бути відсторонені на деякий час від роботи в парламенті або взагалі виключені з його складу.
Для депутатів, а також для інших осіб передбачені й такі заходи, як попередження, догана або навіть позбавлення волі.
Але такі покарання застосовуються дуже рідко, не кажучи вже про те, що в наш час крайні заходи сприймаються як нереальні.
Найважливішими парламентськими повноваженнями судового характеру є повноваження, пов’язані з відповідальністю з використанням процедури імпічменту, створення слідчих комісій, прийняття рішень про амністію та інших подібних процедур.