2.2. Прогноз майбутнього стану екологічній сфери
1.1. Показники водопостачання і водовідведення
1.2. Основні показники водопостачання і водовідведення
1
.3.
Основні
показники водопостачання і
водовідведення,(млн.м3)
1.4. Викиди забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне
п
овітря
стаціонарними джерелами забруднення,
(млн. т.)
1
.5.
Викиди забруднюючих речовин та діоксиду
вуглецю в атмосферне повітря стаціонарними
джерелами забруднення,
(млн. т.)
1
.6.
Викиди забруднюючих речовин та діоксиду
вуглецю в атмосферне повітря стаціонарними
джерелами забруднення,(млн.т)
1.7. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за регіонами та окремими населеними пунктами,(тис.т)
1.8. Викиди сполуки азоту в атмосферне повітря,(млн.т)
1
.9.
Викиди
діоксиду сірки в атмосферу (млн.тон)
1.10. Викиди оксиду вуглецю в атмосферу (млн.тон)
1.11. Викиди і утримання забруднюючих в атмосферу речовин,(млн.т)
Висновки
Однією з найважливіших проблем землеробства є проблема техногенного забруднення ґрунтів. Загальна площа техногенно забруднених земель складає близько 20 % площі сільськогосподарських угідь. Екологічну ситуацію на багатьох угіддях можна класифікувати як катастрофічну. Найбільшу небезпеку для навколишнього середовища становить забруднення ґрунту радіонуклідами, важкими металлами і пестицидами. Гостра екологічна ситуація склалась на територіях з радіоактивним забрудненням навколо Чорнобильської АЕС, діючих великих промислових підприємств, теплоелектростанцій, на сільсько- господарських угіддях і садах з великим пестицидним навантаженням. Під час аналізу екологічного стану ґрунтів нами запропонована низка профілактичних та запобіжних заходів щодо зменшення негативного впливу на ґрунти зазначених вище токсикантів. Вважаємо за необхідне запропонувати деякі універсальні заходи, корисні для впровадження у виробництво при будь-якому виді техно- генного забруднення або при сукупній дії кожного з них. Як відомо, ґрунти, забруднені радіонуклідами, важкими металами та стійкими органічними забруднювачами із числа пестицидів, дуже повільно звіль- няються від них, і їх токсична дія на вирощувані сільськогосподарські культури буде продовжуватись надто тривалий час. Тому найпершим оперативним заходом має бути виведення сільськогосподарських угідь, де склалась кризова екологічна ситуація, з категорії земель сіль- ськогосподарського призначення до зон відчуження. Разом з тим від- ведення цих земель для звичайної консервації абсолютно недоцільно – вони можуть використовуватись для інших цілей. Такі деградовані землі можна успішно використати для вирощування технічних культур, які не застосовуються для продовольчих потреб. Передусім це стосується рослин, які використовуються для виробництва біопалива, зважаючи на неухильне зростання потреби в ньому як в Україні, так і за кордоном. При цьому важливо зробити такий підбір рослин, які б, з одного боку, давали високий вихід сировини для біопалива, з іншого – були стійкими проти токсичних речовин, що містяться в ґрунті. Така рослинність могла б успішно виконувати роль фітомеліоранта, виносячи з ґрунту значну кількість токсичних речовин. З метою одержання значної біомаси технічних культур доцільно було б вивчити ефективність органічних добрив з числа промислових
відходів та некондиційних мінеральних добрив з подальшим їх вико-
ристанням.
ВИСНОВОК
З вищезазначеного випливає, що більшість сучасних екологічних проблем зумовлені антропогенним (людським ) втручанням на природу. В першу чергу це втручання зумовлене економічною діяльністю людини. Постійно зростаючий вплив на природу зумовлений зростаючою потребою людства в ресурсах, в тих чи інших товарах і послугах. Усе це досить негативно відпивається на природному довкіллі: вичерпання природних ресурсів, забруднення землі, повітря, водойм; постійні аварії на виробництвах – все це спричиняє загально планетарну екологічну кризу, яку необхідно якнайшвидше вирішувати, бо невдовзі людство опиниться на дні ущелини, з якої важко відшукати вихід. Формування екологічної свідомості, екологічної культури – ось перші кроки, які мають стояти на шляху людяного ставлення до природи; раціональне природокористування, жорстокий контроль над викидами та експлуатацією ресурсів природи – це вже матеріальна сторона вищерозглянутої справи.
Список використаної літератури:
1. Безпека життєдіяльності. Підручник. – К., 2001.
2. Загальна гігієна з основами екології. Підручник. – К., 2003.
3. Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. – 249.
4. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238 с.