2) Особливості скарг , анамнезу та методи фізичного дослідження(пальп перк аск)у хвор з паталог орг. Дихання. Зміни слиз обол рот порожн.

Скарги:

---Задишка( відчувається як задуха)почуття від стиснення в грудях, виявляється зміною співвідношення вдиху і видиху, порушенням ритму дихання. Задишка характеризується частішим диханням .

Інспіраторна задишка озн поруш дихання за рахунок фази вдиху і типова для патології що супроводжується обмеженням розправлення легеневої тканини. Зустрічається при

• Пневмонії(запальне ураж альвеол)

• Пневмотораксі (надходжень пов в плевральну порожн)

• Ексудативному плевриті

• Гідротораксі

• Набряку легень

Експіраторна задишка супров утрудненням видиху, характерна для ураження бронхів з поруш прохідності(звуженням просвіту)- бронхіальна астма, обструктивний бронхіт.

При змішаній задишці поруш обидві фази дихання.

--- Напад ядухи-раптове виникнення утрудненого дихання, супроводж порушенням фази видиху внаслідок спазму бронхів- є клінічним симптомом бронхіальної астми.

Напади інспіраторної ядухи, що обумовлені застоєм крові в малому колі кровообігу при недостатності лівих відділів серця- назив серцевою астмою.

--- Кашель-рефлекторний акт захисту від зовн подразнювальних агентіві ендогенно утворених продуктів(слиз , кров, гній).

Кашель буває сухим(без виділ мокротиння) і з виділенням мокрот.

--- Кровохаркання- виділення крові з мокротинням під час кашлю або домішка крові до мокротиння . Причиною може бути туберкульоз або рак легень.

---Біль може виникати при пошкодженні тканин грудної стінки , чи виходити з внутрішніх органів(діафрагма, трахея , великі бронхи). Плевральний бідь – найважливіша озн фібринозного плевриту.

Під час огляду – оцінити положення хворої , стан шкіри та зіва, наявність ціанозу, форму грудної клітки (діжкоподібна, сплощення однієї половини, згладженість міжребрових проміжків тощо), дихання (тип, частоту, ритм, глибину), наявність і характер задишки (інспіраторна, експіраторна, змішана), голос (осиплий, хриплий, гугнявий, афонія), кашель (характер, патогномонічність, його частота, глибина, ритм, у який час доби переважає та ін.).

. Під час пальпації – на болючість при її проведенні, характер голосового тремтіння, деформації грудної клітки, симетричність товщини шкірної складки, набряк і вибухання міжребрових проміжків, наявність шуму тертя плеври.

. Під час перкусії – на характер легеневого звуку та його зміни (вкорочення, притуплення, абсолютна тупість, тимпаніт, коробковий), наявність патологічних симптомів ,зміни меж легень.

. Під час аускультації – на вид дихання (везикулярне, пуерильне, бронхіальне), появу патологічних типів дихання (жорстке, ослаблене, бронхіальне, амфоричне, сакадоване), на наявність і характер додаткових патологічних шумів (хрипи, крепітація, шум тертя плеври, бронхофонія).

3) Лабораторні та інструментальні методи дослідження

Рентгеноскопія оцінює характер дихальних рухів.

ЇЇ різновиди- флюорографія, при якій роблять фотознімок на малоформатну плівку ( діагностика туберкульозу, раку легень).

Бронхографія-візуалізація патології бронхіального дерева, після заповнення бронхів рентгеноконтрастною речовиною. (полікістоз)

Томографія –пошарове рентгенолог досладжен (при пухлинах )

ЕКГ- при ускладненнях захворювань хрон обструкт бронхіту, бронх астми..

УЗД- при затвор респіраторної системи- гіпертроф прав шлуночка (легеневого серця).

До ендоскопічних методів належ –Бронхо- і торакоскопія.- дозвол отрим промивні води для дослідження та здійснити лікувальні процедури- промиван дих шляхів!