Профанация
невольное искажение чего-либо невежеством, оскорбительным отношением, обращением; осквернение, кощунство ◆ Вот против этих-то братских «исповедей» и восставали противники старчества, говоря, что это профанация исповеди как таинства, почти кощунство, хотя тут было совсем иное. Ф. М. Достоевский, «Братья Карамазовы», 1880 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ — Я рассказываю о ней, об этой дивной женщине, а вы — горничная! Это — профанация! У вас, видно, горничные только на уме… К. М. Станюкович, «Пассажирка», 1892 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
Протекціоні́зм — економічна політика держави, спрямована на обмеження міжнародної торгівлі. Знижує рівень життя та уповільнює економічне зростання у країні, яка впроваджує таку політику. Зазвичай просувається місцевими лобістами під приводом «захисту»національної економіки; «сприяння» розвитку власної промисловості й торгівлі.
Психосемантика (від дав.-гр. ψυχή — душа, дав.-гр. σημαντικός— той, що позначає) — галузь психологічної науки, яка досліджує походження, будову, формування і функціонування індивідуальної системи значень, що опосередковує в діяльності людини всі інтелектуальні процеси (сприймання, пам'ять, мислення, вибір мети, прийняття рішення).
Ра́бство — насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей. Слово походить від старослов'янського слова "раб" або "роб", яким у слов'ян називали робітника, людину, яка виконує ту, чи іншу господарську роботу. Пізніше з появою у світі рабовласництва, це слово стало вживатись у значенні — людина, яка виконує свої обов'язки примусово, яка знаходиться увласності інших людей або організацій і яку можна розглядати як таку ж складову господарства як і худобу чи знаряддя праці, можна продати, обміняти, убити без її згоди.
Радикалізм (англ. radicalism) — духова настанова, спосіб мислення, а наслідком його також дія, що послідовно і прямолінійно йде до наміченої мети, відкидаючи будь-який компроміс. Радикалізм виявляється у різних ділянках: філософії, етиці, релігії, як напрям, який повністю не погоджується з панівними поглядами (для прикладу — атеїзм, матеріалізм).
Революція (від лат. revolutio — обертання, розвертання) — швидка зміна встановленого політичного, соціального чи економічного порядку суспільства здебільшого насильницьким способом.
Репара́ція — повне або часткове відшкодування (за мирним договором або іншими міжнародними актами) державою, що розв'язала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу.
Респу́бліка (від лат. res publica — громадська справа) — форма державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний термін, з окресленими законами повноваженнь, існує поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову.
Рефере́ндум (від лат. referendum — те, що треба доповісти) — в державному праві прийняття електоратом (виборцями) рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо- чи зовнішньополітичних питань;
Розподіл влади — правова теорія, згідно з якою державна влада повинна бути поділена на три незалежні одна від одної (але при необхідності контролюючі одна одну) гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Запропонована Джоном Локком. Термін ввів Монтеск'є(фр. séparation des pouvoirs, лат. trias politica). Деякі європейські держави, а також Тайвань, законодавчо відокремлюють контрольну, екзаменаційну, юридичну а також засновницьку та виборчу гілки.
Сакра́льное (от англ. sacral и лат. sacrum — священное, посвященное богам) — в широком смысле всё имеющее отношение кБожественному, религиозному, небесному, потустороннему, иррациональному, мистическому, отличающееся от обыденных вещей, понятий, явлений.
Са́міт — це зустріч глав держав або голів урядів з потужним освітленням в засобах масовоï інформаціï, підвищеними заходами безпеки та узгодженим попередньо порядком денним.
Світова політика
У політологічних дослідженнях термін „світова політика” розглядається в системі категорій теорії МВ як центральна категорія. Досить часто поряд з цим поняттям вживається поняття „світовий політичний процес”, під яким розуміється сукупна діяльність народів, держав та їхніх інститутів, соціальних спільнот та їхніх організацій і рухів, які переслідують певні політичні цілі у сфері міжнародного життя. Світовий політичний процес являє собою систему взаємодій міжнародних суб”єктів політики, які збігаються із суб”єктами МВ.
Но́вый мирово́й поря́док (англ. New World Order, лат. Novus ordo mundi) — применяемое в политике обозначение для разнообразных явлений в настоящем и прогнозов на будущее мирового устройства. Общепринятого значения не имеет.
Сегрегація (лат. segregatio — відділення) — різновид расової дискримінації, який полягає у фактичному чи юридичному відокремленні в межах одного суспільства тих суспільних груп, які вирізняються за расовими та релігійними ознаками, та подальшому законодавчому обмеженні їхніх прав.
Соціа́льний дарвіні́зм — соціологічна теорія, згідно з якою закономірності природного добору і боротьби за виживання, виявленіЧарльзом Дарвіном в природі, поширюються на відносини в людському суспільстві. За цією теорією, панування правлячих класів виправдовувалося їх біологічною перевагою.
Соціал-демократія — політична ідеологія лівих та ліво-центриських партій на політичному спектрі.
Соціал-демократія відділилась від соціалістичного руху в другій половині XIX століття й досі має вплив у всьому світі[1]. Концепціясоціал-демократії зазнала змін з часів появи. Основною відмінністю ідеології соціал-демократії та інших проявів соціалізму, таких як ортодоксальний марксизм, є віра у верховенство політичної дії на противагу верховенству економічної дії або економічний детермінізм.[1]
Соціалі́зм — поняття, що має багато значень. Під цим терміном у першу чергу розуміють:
соціально-економічні ідеї, «вчення» та ідеології, чиїм основним гаслом є «соціальна справедливість»;
політичні рухи, різноманітні утворення та партії, що в Новітній час відносять до «лівого» політичного спектру;
в переносному значенні в політичній лексиці — політика економічного перерозподілу національного продукту країни, спрямована на соціальний захист найслабших верств населення; підтримка бідних за рахунок багатих
самоназва економічного, суспільного та політичного ладу в СРСР та країнах що в ХХ столітті були вільними
Стереотип — в психології так називають сукупність певних (часто звичних, вкорінених) уявлень, думок, висновків про світ, навколишнє середовище, людей і т. п.
План «Анаконда» — долговременная стратегия борьбы с Конфедерацией, разработанная в начале Гражданской войны в США и предполагавшая блокаду южных портов и установление контроля над рекой Миссисипи. План был предложен генералом Уинфилдом Скоттом, который, в отличие от многих современников, не верил в быстрое завершение войны. Громкое название плану придумали журналисты. Подобно анаконде, сжимающей свою добычу, многочисленные армия и флот северян должны были пресечь связь восточной и западной части Конфедерации, захватив Миссисипи, и задушить торговую активность мятежных штатов, зависевших от поставок промышленных товаров по морю. Пассивный характер предложенных действий не устраивал сторонников быстрого наступления, однако в итоге северянам пришлось прибегнуть к мерам, предложенным Скоттом. Историки последующих поколений оспаривают продуманность плана, степень его выполнения и действительную пользу океанской блокады, но сама стратегия осталась в общественном сознании и восприятии войны, не в последнюю очередь благодаря своему образному названию.
Сувереніте́т — виключне право здійснювати Верховну Владу у певній державі (рідше — на окремій території, над окремою групою осіб) незалежно від будь-кого (відповідно суверенітет частково тлумачиться як «повна незалежність»).
Судова влада — незалежна і самостійна гілка державної влади, яка здійснюється судовими органами, і реалізується судами.
Громадська думка — уявлення про спосіб існування свідомості, як сукупної свідомості окремих індивідів, об'єднаних у соціальних групи, які пов'язані спільністю інтересів, в якому фіксується відношення до подій або явищ громадського життя. В повсякденному житті громадською думкою вважають думку колективу (груп) про події та факти внутрішнього й зовнішнього життя, поведінку окремих членів колективу.
Соціальний контракт або суспільний договір — теорія, за якою люди віддають частину своїх суверенних прав уряду держави або іншому органу влади для того, щоб підтримувати порядок у суспільстві, тобто згода тих, ким правлять, на певні правила, за якими здійснюється правління. Серед визначних прихильників теорії суспільного договору були філософи Томас Гоббс, Джон Локк, Жан-Жак Руссо та інші.
Суспі́льство — організована сукупність людей, об’єднаних характерними для них відносинами на певному ступені історичного розвитку. Суспільство — також соціальна самодостатня система, заснована на співпраці людей і зі своєю власною динамічною системою взаємозв’язків його членів, об’єднаних родинними зв’язками, груповими, становими, класовими та національними відносинами. Відносини людей у межах суспільства називають соціальними.
Тенденційність визначення в економіці: виявлені в результаті економічного аналізу, що спостерігаються стійкі співвідношення, властивості, ознаки, властиві економічній системі, економіці країни, підприємства, фірми, показниками доходів, витрат, споживання сімей, попиту та пропозиції на ринку товарів і послуг; склалася спрямованість економічних процесів . На основі тенденцій можна робити висновки про хід економічних процесів у майбутньому, прогнозувати економічні показники.\
Теокра́тія (грец. θεοκρατία – боговладдя) — форма державного правління, за якої політична влада належить духовенству або главі церкви. Передбачає ототожнення світської і духовної влад, регламентацію функціонування держави та її інституцій, усього суспільного життя панівною релігією та її інституціями.
Терори́зм (від лат. terror — жах) — суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захопленнязаручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не повинних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей[2].
Тимокра́тія (грец.. Τῑμοκρᾰτία, від τῑμή ", ціна, честь» і κράτος ", влада, сила") — форма правління, при якій державна влада перебуває у привілейованої меншини, що володіє високим майновим цензом. Є однією з форм олігархії.
Тиранія (грец. τυραννίς) — форма політичного режиму у містах-державах Стародавньої Греції. Також форма політичного устрою багатьох середньовічних міст-держав Північної і Середньої Італії, так звана сіньорія.
Толерантність (від лат. tolerantia – терпіння) – у загальному значенні здатність приймати щось, не схвалюючи це. На індивідуальному рівні – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах.
Тоталітаризм
Форма державно-політичного режиму держави, що регламентує всі сфери суспільного існування, а також не визнає незалежність від держави (державної влади) таких окремих сфер приватного і суспільного життя, як — економіка(господарство), релігія, виховання, сім'ятощо.
Традиціоналі́зм — світогляд і соціально-філософський напрямок, що відстоює збереження культурних, соціальних, історичних чи релігійних традицій. Тотальний традиціоналізм характерний для традиційного суспільства.
Транзитологія (лат. transitus перехід, прохождення та грец. logos - вчення) - розділ політології, який вивчає перехід від авторитаризму додемократії.
Транснаціональна компанія (корпорація) або ж скорочено ТНК — компанія (корпорація), що володіє виробничими підрозділами в декількох країнах.
Тренд в экономике — направление преимущественного движения показателей. Обычно рассматривается в рамках технического анализа, где подразумевают направленность движения цен или значений индексов. Чарльз Доу отмечал, что при восходящем тренде последующий пик на графике должен быть выше предыдущих, при нисходящем тренде последующие спады на графике должны быть ниже предыдущих (см. Теория Доу). Выделяют тренды восходящий (бычий), нисходящий (медвежий) и боковой (флэт). На графике часто рисуют линию тренда, которая на восходящем тренде соединяет две или более впадины цены (линия находится под графиком, визуально его поддерживая и подталкивая вверх), а на нисходящем тренде соединяет два или более пика цены (линия находится над графиком, визуально его ограничивая и придавливая вниз). Трендовые линии являются линиями поддержки (для восходящего тренда) и сопротивления (для нисходящего тренда).
«Третій Рим» — релігійно-політична доктринальна міфологія (міф, міфологема) 16 — 17 ст., яка мала за ціль підкріпити легітимність претензій Москви на «Візантійську спадщину».
Країни «третього світу» — колишні колонії та напівколонії, які здобули політичну незалежність і посідають особливе місце у світовій політиці і світовому господарстві.[Джерело?]
Уніта́рна держа́ва — це єдина цілісна держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають статусу державних утворень і не володіють суверенними правами.
Федера́ція (лат. foederatio — об'єднання, союз) — форма державного устрою, за якої вищі територіальні одиниці держави мають певну юридично визначену політичну самостійність, чим відрізняються від звичайних адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави. Складові частини федерації - це своєрідні державоподібні утворення, які називають суб’єктами федерації, а територія федерації складається з територій її суб'єктів.
ФРУСТРАЦИЯ ПОЛИТИЧЕСКАЯ (от лат. frustratio - обман, расстройство, разрушение планов) - психическое состояние человека, вызываемое объективно непреодолимыми (или субъективно так воспринимаемыми) трудностями, возникающими на пути к достижению цели или к решению задачи; переживание неудачи. Фрустрация поли-гическая - ситуация постоянного и глубокого стресса, серьезного психологического дискомфорта, расстроенного психического состояния человека, причиной которого являются трудности и проблемы, возникающие на пути к достижению политических целей или решению политических задач; стрессовое переживание политической неудачи, провала, поражения, «потери лица», проигрыша на выборах, вынужденного ухода с политической арены и т.п., сопровождаемые постоянными отрицательными эмоциями: гневом, чувством вины, раздражением, подавленностью, постоянной тревогой, страхом, печалью, резко отрицательное отношение к любой политической деятельности или потеря интереса к ней [Ирхин Ю.В., Зотов В.Д., Зотова Л.В. Политология: Учебник. - М.: Юристъ, 1999. - С. 501].
Фундаменталізм (від лат. Fundamentum - основа) - загальна назва вкрай консервативних філософських, моральних і соціальних течій. Термін «фундаменталізм» вперше був вжитий в християнському світі для позначення консервативного руху в євангелічній церкві США. Фундаменталізм часто є реакцією на процеси глобалізації і секуляризації, які відбуваються в сучасному суспільстві.
Халіфа́т (араб. خلافة إسلامية) — феодальна теократичнаарабо-мусульманська держава, що виникла внаслідок арабських завоювань VII—IX століть і очолювалася халіфами. Також халіфат як термін означає ісламську теократичну державу, яка має об'єднувати усіх мусульман. Втім лише перший Омейядський халіфат дійсно об'єднував усю умму.
Холо́дна війна́ — глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація міжРадянським Союзом і його союзниками, з одного боку, і США та Західною Європою і їх союзниками — з іншого, що тривала з середини 1940-х до початку 1990-х років.
Хýнта (ісп. Junta) — назва об'єднань, союзів, державних органів, військових урядів в іспаномовних країнах.[1]
Цензу́ра — контроль держави, організації чи групи людей над публічним виявом думок і творчостііндивіда. Як правило, проявляється у придушенні вияву певних ідей, торкання певних тем або вживання певних слів. Як привід до цензури часто називається намагання нібито стабілізуватисуспільство, над яким уряд має контроль.
Сутність поняття “політичні цінності” розкривається так: найвищі принципи, які забезпечують злагоду в суспільстві чи соціально-політичних групах по відношенню до головних цілей і проблем.
Цивілізаційний підхід у політології - базується на концепції розподілу світової історії на періоди існування локальних цивілізацій, що носять самодостатній характер, що й мають самостійну динаміку розвитку. Відповідно цивілізаційний підхід вимагає при вивченні політичної організації певного суспільства розглядати в першу чергу цивілізаційну, національно-культурну специфіку політичному життя.
Фаши́зм (італ. fascismo, від італ. fascio — зв'язка, об'єднання) — ідеологія культу сильної особистості, агресивного шовінізму та расизму.[1] Основою ідеології фашизму є крайній шовінізм , що переходять в ідею расової обраності, мілітаризм і вождизм.
Шовінізм (фр. chauvinisme, в англ. версії — джингоїзм) — пропагування національної переваги на чужих етнічних територіях (на територіях іншої етнічної спільноти одним народом (нацією) — іншим народам (націям)).
Шпигу́нство — злочин, що полягає у таємному збиранні важливої державної чи економічної інформації на території інших країн чи всередині фірм та компаній. Людину, що займається шпигунством, називають шпигуном.
Юсти́ція (лат. justitia — правосуддя) — термін, яким позначають усю сукупність судових установ,а також їхню діяльність.