Ортодокс
книжн. человек ортодоксальных взглядов и убеждений; тот, кто последовательно, неуклонно придерживается основ какого-либо учения, мировоззрения ◆ Но, с другой стороны, тот же фашистский ортодокс и фанатик время от времени бросал такие убийственные иронические реплики в адрес своих хозяев, каких сам Кузнецов никогда не мог бы себе позволить без риска быть тут же заподозренным и разоблаченным. Д. Н. Медведев, «Сильные духом», 1948 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Шамардина была партийным ортодоксом, отсидела семнадцать лет, но это ее не отрезвило. Василий Катанян, «Лиля Брик. Жизнь», 1999 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
Остракі́зм (від грец. ὄστρακον) — у Стародавній Греції політичний метод боротьби проти політичних супротивників як спосіб уникнути загрози демократії з боку надміру сильних осіб, запобігання тиранії.
Охлокра́тія — грец. οχλοκρατία, лат. Ochlocratia; від грец. όχλος (лат. Ochlos) — натовп, маса і грец. κρατία (лат. Cratia) — влада. Одна з крайніх форм демократії, влада найнижчих, декласованих верств та прошарків населення.
Зв'язки з громадськістю англ. public relations, PR — мистецтво досягнення взаємопорозуміння та згоди між людьми, соціальними групами, класами, націями, державами на основі цілеспрямованого формування громадської думки та управління нею.
У вузькому розумінні — це систематична діяльність компанії, що спрямована на зміну переконань, ставлення, думок (опіній) та поведінки різних груп людей (цільових груп) стосовно компанії, її продуктів, послуг, а також конкретних проблем, ідей та дій. PR водночас може бути достатньо оперативним інструментом комунікаційної стратегії компанії, реалізуючи довгострокові задачі зі:
Pax Americana (лат. Американский мир) — период экономической и общественно-политической стабильности, сложившейся в западных странах после окончания второй мировой войны и окончательного размежевания сфер влияния США и СССР, ставшего центром Pax Sovietica (лат. Советский мир). Эти две новые державы, установившие биполярный мир, были своего рода аналогами древней Римской империи во времена своей стабильности — Pax Romana. США в частности были явным преемником бывшего могущества во многом идентичного Pax Britannica.
Панславізм — культурна і політична течія, ідеологія, поширена в державах, населенихслов'янськими народами, в основі якої лежать ідеї про необхідність їх політичного об'єднання на основі етнічної, культурної та мовної спільності. Сформувалася в кінці XVIII - першій половині XIX століть. Символами панславізму вважаються Національний прапор всіх слов'ян і гімн «Гей, слов'яни», які також були національним гімном і прапором Югославії.
Парадигма (дав.-гр. παράδειγμα, paradeigma - приклад, зразок) - багатозначний термін, який залежно від контексту може означати:
Поняття античної і середньовічної філософії, що характеризує сферу вічних ідей як прототип, зразок, відповідно до якого бог-деміург створює світ сущого;
У сучасній філософії науки - система теоретичних, методологічних і аксіологічних установок, які взяті за зразок розв’язування наукових задач і які поділяють всі члени наукового співтовариства.
Cистема форм, уявлень та цінностей одного поняття, які відображають його видозміну, історичний шлях, заради досягнення ідеального поняття.
Парламент, парлямент (досл. «говорильня», «балаканина» від фр. говорити) — найвищий виборний (повністю або частково) органдержавної законодавчої влади, в якому здійснюється представництво основних політично активних груп населення країни. За більшістю конституцій парламент покликаний здійснювати загальне керівництво зовнішньою політикою держави. Однак, сфери його компетенції значною мірою залежать від державного ладу, розвитку демократії, тощо…
Партійна система — система відносин суперництва та співробітництва між існуючими у конкретному суспільстві політичними партіями (іноді деякі дослідники вважають, що між легально діючими партіями). 2).Партійна система — це частина (підсистема) політичної системи, яка в свою чергу є у своєму широкому розумінні певною єдністю існуючих у суспільстві політичних інститутів, політичних норм, політичної свідомості (ідеології та психології), політичних відносин (режиму функціонування, зв”язків політичних інститутів між собою та з зовнішнім середовищем політичної системи), а у вузькому, суто інституційному розумінні — систему політичних інститутів, що беруть участь у здійсненні політичної влади.
Па́ртія (від фр. partie = частка, частина) — це поняття вживається у наступних значеннях:
зібрання людей, компанія, товариство, спільнота
політична партія — юридично оформлене об'єднання людей за політичним світоглядом, для досягнення конкретних цілей та захисту спільних інтересів;
Пасіонарність (від лат. пристрасть) здатність людини до активних, енергійних дій. Цей термін увів учений Лев Гумільов
Патерналі́зм —
благочинна діяльність, спрямована на задоволення інтересів трудящих.
Піклування держави про своїх громадян, фірми — про своїх працівників, однієї країни — про іншу.
Переконання в тому, що держава, уряд зобов'язані забезпечувати потреби громадян за рахунок держави, брати на себе всі турботи про них.
Патріоти́зм (грец. πατριώτης —співвітчизник) - є любов'ю та/або відданістю до якоїсь країни. Слово прийшло з грецької πατρίς, що означає Батьківщина[1].Патріотизм - особливе емоційне переживання своєї приналежності до країни і свого громадянства, мови, традицій. Одначе, патріотизм у різні часи мав різне значення, яке дуже залежало від контексту, географічного, та філософського.
Пацифі́зм (лат. pacificus — миротворчий, від pax — мир і facio — роблю) — ідеологіябеззастережного осуду будь-якої війни, відмови від неї як інструменту зовнішньої політики. Пацифізм засуджує всіляку війну в будь-якій формі, заперечуючи правомірність навіть справедливих та визвольних війн.
Первісно-общинний лад — перша в історії людства соціально-економічна формація (форма співжиття).
Перебудо́ва (рос. перестройка) — загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985—1991роках. Складові частини Перебудови: у внутрішньополітичній сфері — демократизація суспільного життя; в економіці — введення елементів ринкових відносин; у зовнішній політиці — відмова від надмірної критики так званого капіталістичного ладу, значне поліпшення відносин зі США та демократичними країнами Західної Європи, визнання загальнолюдських цінностей і глобальних проблем. До початку 1990-х років Перебудова призвела до загострення кризи в усіх сферах життя суспільства, що спричинило ліквідацію владиКПРС і розпад СРСР.
Персо́на ґра́та (лат. persona grata — «бажана персона») — дипломатичний термін. Належить до призначеного представника держави в ранзі посла, вісника або постійного повіреного у справах, підтвердженого агреманом, відповідно до статті 4 Віденської конвенції про дипломатичні відносини. При наданні в'їзних віз для дипломатів, які призначені членами дипломатичного персоналу представництва, вони вважаються персоною ґрата в заяві.
Плутокра́тія (грец. πλουτοκρατία, πλούτος — багатство, κράτος — влада) —
Політичний лад, за якого влада належить найбагатшим представникам панівного класу.
Купка найбагатших представників пануючого класу.
Плюралі́зм — філософське вчення, згідно з яким існує кілька незалежних початків буття чи основ знання; характеристика політичної системи суспільства, за якої соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях. Плюралізм передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві.
Двойной стандарт или двойная мораль[1] — критический термин для обозначения применяемых на практике и широко распространённых (но официально отрицаемых) дискриминационных подходов к оценке действий и прав групп населения, стран, рас[2]. Двойные стандарты характеризуются различным применением принципов, законов, правил, оценок к однотипным действиям различных субъектов (одним из которых может выступать сам оценивающий) в зависимости от степени лояльности этих субъектов или иных соображений выгоды для оценивающего. Термин широко используется для негативного описания явлений в современных политологии,журналистике, экономике, обществознании и других гуманитарных науках.
Поліс (грец. πόλις, лат. civitas) — місто-держава, міська громада, особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму. З певними застереженнями полісами можна називати також фінікійські міста-держави класичного часу (зокрема, фінікійські колонії) та поселення, що їх засновували володарі Азії і Африки за грецьким або римським зразком. Зазвичай під полісом розумілося не поселення як таке, а насамперед міська громада, колектив громадян певного міста. Територія полісу складалася з міста (або міст) та сільської округи (хори), з розташованими на ній землеробськими поселеннями.
Полі́тика (від грец. πολιτική майстерність самоуправління полісу (міста), а подалі — "мистецтво управління" державою і суспільством) — цілеспрямована діяльність у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, пов'язана із боротьбою за здобуття або утримання державної влади, як знаряддя регулювання і формування цих стосунків.
Внутрішня політика — політика, що проводиться в межах держави. Охоплює економіку, політичні партії, вибори президента і парламенту.
Зовнішня політика — сукупність стосунків держави з іншими державами світу та міжнародними організаціями. Найважливіший засіб ведення зовнішньої політики — дипломатія.