6

ДИСЦИПЛІНА «ЛІТЕРАТУРНИЙ СТИЛЬ»

ЛЕКЦІЯ на тему

«Ідейно-тематична парадигматика художнього та журналістського твору»

План:

1. Ідея та тема художнього та журналістського твору.

2. Образ автора: композиційно-мовленнєвий аспект.

3. Утілювання у журналістських матеріалах вдалих образів

4. Комунікація з літературою: як зрозуміти літературний твір

1. Ідея та тема художнього та журналістського твору.

1. Задум, випереджаючи всю наступну роботу журналіста над майбутнім матеріалом, уже на початкових етапах творчості представляє його мікромодель. Ця стадія безпосередньо пов'язана з пошуком оригінальних ідей, думок, образів, деталей, життєвих фактів і т. п. Саме з цих різнорідних складових задум насичу­ється життєвим матеріалом, з якого і виникає майбутній твір. Тому і письменни­ки, і журналісти приділяють серйозну увагу накопиченню життєвого матеріалу. Спостережена в житті деталь може лягти в основу задуму, але найчастіше цьо­го недостатньо.

Марсель Пруст пояснював: «Художній талант подібний за своєю дією до тих надзвичайно високих температур, які мають силу розкладати комбінацію атомів і групувати їх в абсолютно іншому порядку. Відповідно до іншого типу з'єднань».

2. Висування гіпотез необхідне для того, щоб зробити пошук фактичного матеріалу більш цілеспрямованим, а задум майбутнього твору більш визначеним. Гіпотези можуть містити в собі також думки журналіста про життєву ситуацію, йо­го уявлення про об'єкт, припущення з приводу виникнення тих або тих супереч­ностей і т.п.

3. Ідея журналістського твору передбачає активну позицію адресанта щодо адресата, оскільки оцінка тих або тих подій і головних фігурантів цих подій вхо­дить у завдання автора.

Ідея твору (за Г. Лазутіною) — головна думка твору, що витікає з його ціліс­ного сприйняття.

Ідея — це відкриття автора, яке він через свій текст робить надбанням людей. Якщо коротко, тема — те, про що твір, а ідея — те, що і навіщо говорить автор з цього приводу.

Характерна риса ідеї журналістського твору полягає в тому, що, вона завжди містить у собі дві складові:

1. Інформація про систему цінностей, на які спирається журналіст. Завдяки цьому адресат має можливість порівняти їх з власними цінностями і прий­няти або не прийняти авторську оцінку. (Опорна).

2. Друга складова ідеї — інформація, вироблена безпосередньо під час засво­єння реальної конкретної ситуації, що допомагає віднайти зовнішні або внутрішні дії з метою вирішення проблеми, тобто власне журналістська інформація. (Робоча).

За термінологією дослідника Є. Проніна, це — опорна ідея тексту та його робоча ідея.

4. Тема ніколи не народжується спонтанно. Вона завжди — результат досвіду: чи то прочитав щось і — за принципом чим більше знаєш, тим більше хочеться зна­ти — починаєш шукати. Чи часто в матеріалах преси знаходиш запитання, на які, можливо навмисно, немає відповідей. Виникає бажання знайти і все розповісти. Узагалі пошуками нових тем змушують займатися три чинники: бажання здивувати, тобто розповісти про старе по-новому, бажання розібратися з питаннями не­байдужими і, мабуть, найголовніше — наївне прагнення до справедливості (віра в те, що слово може боляче бити і виправляти). Є, звичайно, і четверте — хочеться просто не загубитися в потоці безликої інформації. Буває, якоюсь темою «захворі­єш», і тоді з'являється азарт. Для мене будь-яка тема — це передусім проблема: те, що найбільше хвилює громадськість. Тому завжди прагну вміло (а не галасливо) розв'язати в матеріалі те чи те протиріччя, проаналізувавши його з усіх сторін.

5. Документи можуть служити:

• самостійним джерелом інформації для журналіста;

• засобом перевірки даних, зібраних з допомогою інших методів;

Робота над документами передбачає їх класифікацію, з'ясування достовір­ності наявних у них відомостей, логічний аналіз самих текстів. Документи класифікують:

• за способом їх фіксації (рукописні, друковані, кіно- і фотодокументи, на електронних носіях);

• за типом фіксації (особисті й громадські),

• за статусом (офіційні та неофіційні),

• За способом одержання документа (такі, що поширюються вільно, наприклад, різні програми, тези доповідей, статистичні збірники і спеціально замовлені або цільові, створені на замовлення редакції чи окремого журналіста довідки, копії документів, описи справ чи документів,

• За ступенем близькості до описуваного об’єкта (первинні, що відображають стан справ, конкретну реальність, і вторинні, що складені на основі інших документів).