- •Технологія галузі
- •Курс лекцій
- •Вступна лекція загальні відомості про хлібопекарське виробництво
- •Історія розвитку виробництва хліба
- •Розвиток хлібопекарської промисловості України
- •Загальна характеристика хлібобулочних виробів
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 1. Сировина хлібопекарського виробництва
- •Борошно Види і сорти борошна. Борошно класифікують за видом, типом і сортом.
- •Вимоги до якості борошна
- •Показники якості клейковини
- •Хімічний склад борошна
- •Інші види сировини
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 2. Хлібопекарські властивості борошна
- •2.1. Хлібопекарські властивості пшеничного борошна. Сила борошна
- •Контрольні питання
- •Література
- •2.2. Хлібопекарські властивості пшеничного борошна. Газоутворювальна та інші властивості (продовження)
- •Газоутворювальна здатність борошна
- •Контрольні запитання
- •Література
- •2.3. Хлібопекарські властивості житнього борошна. Інші види борошна
- •Контрольні запитання
- •Література
- •2.4. Зміни хлібопекарських властивостей борошна під час дозрівання і зберігання
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Зберігання сировини і підготовка її
- •Зберігання і підготовка борошна до виробництва
- •Зберігання і підготовка до виробництва хлібопекарських дріжджів, солі, води та додаткової сировини
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 4. Технологія приготування тіста
- •4.1. Способи розпушення тіста
- •Контрольні запитання
- •Література
- •4.2. Утворення тіста
- •Інтенсивність оброблення тіста при різних способах замішування
- •Контрольні питання
- •Література
- •4.3. Дозрівання тіста
- •Мікробіологічні процеси в тісті під час дозрівання
- •Колоїдні процеси при дозріванні тіста
- •Регулювання процесів дозрівання тіста
- •Визначення готовності тіста
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 5. Способи приготування тіста
- •5.1. Приготування рідких дріжджів і пшеничних заквасок
- •Приготування рідких дріжджів
- •Кмкз додають в опари у кількості 4-5 % до маси борошна в тісті. Одночасно з закваскою вносять пресовані дріжджі. Опара дозріває 3-3,5 год, тісто бродить 60-90 хв, залежно від рецептури виробів.
- •Контрольні запитання
- •Література
- •5.2. Приготування тіста опарним способом
- •Приготування тіста на густих опарах
- •Контрольні запитання
- •Література
- •5.3. Приготування тіста на рідких опарах і диспергованій фазі
- •Приготування тіста на диспергованій фазі
- •Контрольні запитання
- •Література
- •5.4. Приготування тіста однофазними способами
- •Однофазні прискорені способи приготування тіста
- •Нетрадиційні способи приготування тіста
- •Приготування тіста для заморожених напівфабрикатів
- •Порівняльна оцінка способів приготування тіста
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Приготування тіста із житнього і житньо-пшеничного борошна
- •6.1. Приготування тіста на густих заквасках На густих заквасках рекомендується готувати тісто із житнього обойного і обдирного борошна, а також суміші різних сортів житнього і пшеничного борошна.
- •Тісто на густих заквасках швидше дозріває, ніж на рідких, у ньому більше мкб, кислотність вища на 3-4, потрібні менші площі для обладнання. Контрольні запитання
- •Література
- •6.2. Приготування тіста на рідких заквасках. Експресні технології приготування тіста
- •Порівняльна характеристика способів приготування тіста із житнього і житньо-пшеничного борошна
- •Приготування тіста для заварного житнього і житньо-пшеничного хліба
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 7. Оброблення тіста План лекції
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Додаткова література
- •Тема 8. Випікання хліба
- •Режими випікання
- •Особливості випікання житніх і житньо-пшеничних сортів хліба
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 9. Зберігання хліба
- •Зміни смаку і аромату хліба при зберіганні. При зберіганні хлібобулочних виробів у результаті низки фізико-хімічних та біохімічних процесів погіршується їх смак і аромат.
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Тема 10. Вихід хлібобулочних виробів План лекції
- •Фактори, що впливають на вихід хліба. Розрахунок виходу хліба
- •Характеристика технологічних затрат і трат
- •Література
- •Тема 11. Якість хліба і фактори, що її визначають
- •Контроль сировини, технологічного процесу і якості виробів
- •Оцінка якості хліба
- •Дефекти хліба, викликані порушеннями технологічного процесу
- •Дефекти хліба, викликані зниженими хлібопекарськими властивостями борошна
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 12. Асортимент виробів
- •12.1. Технологія здобних виробів
- •Асортимент хлібобулочних виробів характеризується великою різноманітністю. Їх виробляють за різною рецептурою, різної маси, форми, в упаковці або без неї.
- •12.2. Технологія бубличних виробів
- •Особливості технології здобних виробів
- •Контрольні питання
- •12.2. Технологія бубличних виробів і соломки
- •Характерні особливості бубличних виробів
- •Контрольні запитання
- •Література
- •12.3. Технологія сухарів
- •Технологія простих сухарів
- •Технологія здобних сухарів
- •Тема 13. Харчова цінність (корисність) хлібних виробів
- •Коефіцієнти засвоюваності основних поживних речовин, що містяться в хлібі
- •Білкова цінність хліба. Організм людини не має резервів білка. Єдиним його постачальником є білки харчових продуктів, тому вони належать до незамінних компонентів їжі.
- •Вуглеводи хліба. Вуглеводи є основною частиною раціону харчування людини. Добова потреба організму у вуглеводах становить 400-500 г, у тому числі моно- і дисахаридів 50-100 г.
- •Жири хліба. Середньодобова потреба людини в жирах становить 80-100 г. З цієї кількості 20-25 г мають бути рослинними.
- •Вітаміни хліба. Вітаміни належать до незамінних факторів харчування, вони не є джерелом енергії.
- •Контрольні питання
- •Література
- •Список Літератури
- •Додаткова
Розвиток хлібопекарської промисловості України
Перед початком першої світової війни (1914 р.) Україна не мала хлібопекарської промисловості. Ця галузь харчової індустрії була представлена численними дрібними кустарними підприємствами. У 1913 році випічка хліба пекарнями не перевищувала 2,3 кг на душу населення на рік.
Вся техніка хлібопечення складалася із сита для ручного просіювання борошна, совка й відра для "дозування" сировини, дерев'яного ящика для ручного замішування тіста, жарової в більшості випадків двоярусної печі, що обігрівалась нафтою чи дровами, і дерев'яної лопати для посадки тістових заготовок у піч та виймання хліба з печі.
Після революції 1917 року набуло розвитку будівництво хлібозаводів і механізованих пекарень, створено заводи по виготовленню хлібопекарського обладнання.
У 1925 році на машинобудівних заводах акціонерного товариства "Мельбуд" було почате виробництво обладнання для просіювання борошна, тістомісильних машин із підкатними діжами, тістообробних машин і механізованих печей з висувними подами ХВ.
Пізніше хлібопекарське обладнання став випускати Сімферопольський завод Криммашинобудування і з 1926 р. - Всеукраїнське пайове товариство "Електрохліб". Створення механізованої бази хлібопечення дало можливість приступити до реконструкції існуючих і будівництва нових підприємств та звільнити робітників пекарень від тяжкої ручної праці по замішуванню тіста й обслуговуванню жарових печей.
У 1925-26 рр. в Україні були введені в дію перші механізовані хлібозаводи у містах Харкові та Донецьку.
Кількість хлібозаводів із року в рік зростала. Так, з 1928 року, коли діяло 14 хлібозаводів і 24 механізовані пекарні, по 1940 рік число хлібозаводів в Україні зросло до 93, а мехпекарень – до 192.
Під час Великої Вітчизняної війни підприємства хлібопекарської промисловості зазнали великих руйнувань. В Україні наприкінці війни збереглось лише 12% довоєнної потужності бази хлібопечення.
У післявоєнні роки (1945-1950) були не лише повністю закінчені роботи по відбудові хлібопекарських підприємств, але й побудовані нові хлібозаводи з більш прогресивними технікою і технологією.
У п'ятидесяті роки почалось виготовлення агрегатів безперервного тістоприготування системи інженера Рабіновича, проф. Гатіліна та інших, впровадження яких у величезній мірі сприяло створенню механізованих потокових ліній хлібопекарського виробництва.
У 60-80 рр. були продовжені роботи по будівництву нових потужних хлібозаводів (їх було побудовано біля 80) і реконструкції діючих. На підприємствах підвищувався рівень механізації, були побудовані склади безтарного зберігання борошна, нові конструкції конвеєрних хлібопекарських печей, тунельні печі, тістоприготувальні агрегати безперервної дії, тістоподільне і тістоформуюче обладнання. Створні потокові комплексно-механізовані лінії.
Збагачувався і асортимент виробів новими видами продукції. Були розроблені та впроваджені такі види хліба, як український, український новий, дарницький, столовий, паляниця українська, арнаут київський, батони студентські, рогалики з маком та інші вироби. На зміну формовому прийшли подові види хліба.
Створення механізованого хлібопечення в республіці вимагало наявності висококваліфікованих інженерних кадрів і технічно грамотних робітників хлібопекарського виробництва. З метою підготовки таких кадрів були створені школи фабрично-заводського навчання з хлібопечення у містах Києві, Харкові, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Одесі й пізніше у м. Львові.
Для забезпечення хлібопекарської промисловості інженерними кадрами в 1950 році почалась підготовка інженерів у Київському технологічному інституті харчової промисловості, а в 1970 році – в Одеському технологічному інституті.
Сьогодні населення України забезпечують хлібом високомеханізовані підприємства Укрхлібпрому, Укоопспілки, Укрпродспілки.