1.Суспільно - історичні умови літературного процесу останнього десятиріччя XX ст. 2.Світ дитинства в кіноповісті „Зачарована Десна". 3.Образ Марусі Чурай з однойменного роману Ліни Костенко як втілення кращих рис українського народу. 4.Зображення духовної величі й краси людини у творчості Івана Багряного(на прикладі прочитаних творів). 5.Роль мистецтва у визвольній боротьбі народу. Образ Марусі Чурай. 6.Морально - філософська проблематика романістики Олеся Гончара (на прикладі вивчених творів). 7.Неоднозначність образу України у творчості ЄвгенаМаланюка. 8.Любов до рідної мови і боротьба за її чистоту у п'єсі М. Куліша „Мина Мазайло". 9.Типовість подій і персонажів у творі „Суд" Юрія Мушкетика. 10.Творчість письменників рідного краю (на прикладі Київщини). 11 .Проаналізувати проблематику кіноповісті „Україна в огні" 12.Назвіть основі літературні угруповання 90-х років. Місце і значення українського словесного мистецтва у світовому літературному процесі. 13.Літературне „шістдесятництво" як суспільне та культурне явище. Аналіз життя та творчості одного з поетів - шістдесятників (за виробом). 14.Образ матері в поезії В. Симоненка. 15.Образ людини - трудівника в повісті „Зачарована Десна" Олександра Довженка. 16.Які проблеми порушує Ю. Яновський у новелі „Вершники". 17.Відображення національної самосвідомості героїв у творах Олександра Довженка. 18.Образ України в творчості сучасних українських поетів(Д. Павличко, Ліна Костенко). 19.1сторія рідного народу на сторінках художніх творів. 20.Людина й народ, як творці історії та культури в романі „Диво" Павла Загребельного. 21.Собор, як символ духовності й краси в однойменному романі ОлесяГончара. 22.Мотиви лірики В. Симоненка. 23.0браз ліричного героя поетичних творів Євгена Маланюка. 24.Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка. 25. «Празька школа» українських письменників. 26.Проаналізуйте більшовицькі судилища, що позначилися на долі українських письменників. 27.Охарактеризуйте, якою постає в творі М. Хвильового жінка революційного часу (на прикладі вивченого твору). 28.Творчість письменників рідного краю: чільні постаті й найвизначніші набутки 29.Проблема людської гідності та національної самосвідомості у статті У. Самчука „Нарід чи чернь?" 30.Українська література другої половини XIX - XX ст.. у контексті світового літературного процесу. 31.Краса духовного світу героїв Олеся Гончара (за романом «Собор»).

32.Мужність і стійкість ліричного героя у нерівній боротьбі зі злом і неправдою (на прикладі поезії Василя Стуса). ЗЗ.Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці Василя Симоненка.

34.Реалізм і символіка картин української дійсності романі Уласа Самоука„Марія". 35.Собор - символ духовної краси в однойменному романі Олеся Гончара.

36.Остап Вишня „Мисливські Усмішки". Майстерне змалювання рідної природи. 37.Новели Григора Тютюнника - роздум письменника про долю, працілюдські якості. 38.Схарактеризуйте образ матері в новелі Г. Косинки «Мати». 39.Які естетичні орієнтири та суперечності притаманні Нью-Йоркській групі. 40.Пригодницький роман I. Багряного „Тигролови" і духовна перевага йогопозитивних героїв над виконавцями і стражами тоталітарного режиму.

41.Назвати, які проблеми сучасності порушує їван Драч у своїх творах?(аналіз твору за вибором). 42.Тема історичної та національної пам'яті в романі „Собор" Олеся Гончара.

43.Художнє відтворення проблеми українізації у комедії „Мина Мазайло"Миколи Куліша. 44.Поетична і трагічна доля України в образах Олеся та Христі з кіноповісті„Україна в огні" О. Довженка. 45.Дати характеристику головних героїв історичного твору Валерія Шевчука „Дім на горі". 46.1сторична доля української нації в творах Олександра Довженка.

47Тематика й поетика новел Григора Тютюнника. 48.Схарактеризуйте жіночі образи роману «Місто» Валер'яна

49.Найяскравіші риси національного характеру героїв роману „Маруся Чурай" Ліни Костенко. 50.Моральні цінності ідеали наших предків (за драмою I, Кочерги„Ярослав Мудрий". 51.Образ України в творчості Василя Симоненка. 52.Багатий і славний рід Лавріна Запорожця - уособлення духовної сили українського народу, який вистояв у найтяжчих воєнних випробуваннях (за кіноповістю О. Довженка „Україна в огні". 53.Світ людських почуттів у поезії Ліни Костенко. 54.Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу в романі В. Барки „Жовтий князь". 55.Героїзм і трагізм історичної долі українського народу в творчості Олександра Довженка. 56.Духовні цінності людини в поезії Ліни Костенко. 57.Ліризм, гумор і сатира у творах Остапа Вишні (на прикладі гуморески). 58.Трагедія роду Половців у романі „Вершники" Юрія Яновського. 59.Пісенна творчість Дмитра Павличка. 60. Література української еміграції, як складова частка літературного процесу України : головні центри, напрямки, постаті, твори. Аналіз життя та творчості одного з представників літератури української еміграції (за вибором). 61.Теорія літератури: гумор, сатира. 62.Теорія літератури: Віршована епістола, як жанр лірики. 63.Теорія літератури: роман у новелах. 64.Теорія літератури: жанри драматичних творів. 65.Теорія літератури: поняття про пригодницький роман. 66.Теорія літератури: роман та його різновиди. 67.Теорія літератури: роман у віршах. 68.Теорія літератури: поняття новела. 69.Теорія літератури: поняття психологічна повість. 70.Теорія літератури: поняття психологічний твір. 71.Теорія літератури: поняття драматургія. 72.Теорія літератури: поняття про історичний твір. 73.Теорія літератури: поняття трагедія, комедія. 74.Теорія літератури: поняття драматичний віршований твір. 75.Теорія літератури: поняття про роман - хроніку. 76.Теорія літератури: поняття про пригодницький роман. 77.Теорія літератури: жанрові різновиди ліричних поезії. 78.Теорія літератури: поняття про кінодраматургію та її жанри. 79.Теорія літератури: поняття роман та його різновиди. 80.Теорія література: жанр новели. 81.Теорія літератури: кіносценарій. 82.Теорія літератури: пастораль. 83.Теорія літератури: драматичну поему. 84.Теорія літератури: поняття про епістолярні жанри. 85.Теорія літератури: поняття про літературну українську діаспору. 8б.Теорія літератури: віршований розмір. 87.Теорія літератури: поняття сюжетний вірш. 88.Теорія літератури: поняття сонет. 89.Теорія літератури: поняття філософська, інтимна лірика. 90.Теорія літератури: поняття підтекст у художньому твор

1)Суспільно-історичні умови літературного процесу останнього десятиріччя XX століття.

Зміни у політичній системі на початку 1990-х років призвели до зрушень також у соціокультурній сфері українського суспільства, і зокрема до активізації саморозвитку літератури як відкритої системи, позбавленої офіційних (ідеологічних) опозицій. Виходячи з семіотичного розуміння мови культурних процесів, можна визначити опозицію двох культур в Україні 1990х: культури міметичної, загалом авторитарної, яка сприймала знак за вислів державотворчих тенденцій, і культури ігрової, постмодерної. Так, постмодерна складова літературного дискурсу актуалізується у “викривальній” діяльності угруповань, котрі нівелювали ідеологічний компонент у творчості (“Бу-Ба-Бу”, “Пропала грамота”, “ЛуГоСад”). Неавторитарній парадигмі цих об’єднань було притаманне ігрове ставлення до мовного знаку, інтимно-особистісне сприйняття національного, а також усвідомлення парадоксальності сакрального. У контексті постмодерної творчості розкривається інакше ставлення сакрального до художнього, що полягає у визнанні неможливості мімесису в літературі, себто безпосередньої комунікації в галузі естетики, етики та релігії. Від часів тоталітарного устрою культури автор був позбавлений прямої можливості бути провідником смислу. У цьому полягала головна установка традиції письменницьких масок, поліфонії, як відмови від авторитарності слова, анонімності автора, пародії і непрямого висловлювання

2)Світ дитинства в кіноповісті «Зачарована Десна»

Великим і захоплюючим був дитячий світ Сашка, сповнений веселих пригод, вражень і наївних вірувань.  Автор дуже натхненно зобразив усю красу рідної природи, з любов’ю передав образи рідних йому людей, зобразив дуже трудівних людей і наділив їх найкращими рисами характеру.

Олександр Довженко по-дитячому зображує навіть страх перед гадюкою у смородині, і перший гріх за вирвану моркву, по-дитячому наївне розуміння картини Божого суду. Автор дуже правдиво передає світ мрій сільського хлопчика, якому приємно обнімати лоша, бродити по калюжах, по рідній річці босими ногами, відчуваючи прицьому радість, ловити руками щук, спати в човні під час весняної повені, і дивитись на прекрасне зоряне небо. «Зачаровану Десну» можно назвати автобіографічною повістю про дитячі спогади та життя селянської родини, в якій жив маленький Сашко, про красу хліборобської праці, про народну мораль і мудрість.

Мені здається в цьому творі автор навіть закликає нас пам’ятати ці казкові моменти життя, цей безповоротний час – дитинство.

3) Образ Марусі Чурай з однойменного роману Ліни Костенко як втілення кращих рис укр. Народу.

Образ Марусі органічно зливається з образом України. Показано дівчину з народу, обдаровану чарівним голосом, яка ніби уособлює в собі духовний потенціал Вітчизни. Маруся — це голос України, душа її. "Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах", — каже Іван. Таку ж характеристику дівчині дає й гетьман Богдан Хмельницький. Образ Марусі Чурай зливається з образом України через те, що в ній втілені кращі моральні риси українського народу, його найвищі духовні злети. Маруся наділена даром глибше й гостріше за інших відчувати світ, близько перейматися людськими радощами і стражданнями. Вона щира, довірлива й незахищена. Маруся з її етичним максималізмом стоїть над житейськими марнотами і брудом, вище дрібних амбіцій, заздрощів, прагматичного розрахунку.

4) Зображення духовної величі й краси людини у творчості і. Багряного.

Григорій Многогрішний, атлетичний юнак-українець, виявився людиною дуже великої сили духу і не дав перемогти себе тоталітарному режиму, був засуджений на 25 років. Начальник етапу перевіряв на кожній зупинці чи на місці Многогрішний, але той все ж таки втік з того жахливого поїзда. Він втікає до чудового місця на Україні, де живуть утікачі та вигнанці суспільства. Там людини не знали горя, жили повноцінним життям, у гармонії з природою, ходили на полювання. Серед тих людей Григорій зустрічає своє справжнє кохання – таке довгожданне. Разом вони долають страшну тайгу, перетинають кордон, йдуть до «іншої України», вже вільної та сонячної. Тобто в образі Многогрішного ми бачимо вольову людину; людину, що відчуває духовну ціласність із всією нацією, її культурою й історією, але бореться зі злою долею народу. Риси головного героя вчать нас не підкорятися сліпо всім наказам і волі влади, а навпаки – порушувати її. Роман «Тигролови» виховує з нас сильних і твердих людей, які боряться до останнього»

5) Роль мистецтва у визвольній боротьбі народу. Образ марусі Чурай.

Поема "Маруся Чурай" наскрізь пронизана духом української поезії. Авторка розповідає про життя українських міст і сіл періоду визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, відтворює блискучу галерею народних образів. Маруся Чурай — уособлення високого ідеалу духовності, втілення того незбагненного і невмирущого патріотизму, який житиме в українському народові попри всі його страждання і поневіряння. Марусю Чурай можна вважати втіленням моральної краси й таланту українського народу.