18. Характер товаризації економічних відносин н.Ушакової

Характер товаризації економічних відносин Ушакова:

1. Дотоварна - систем з натуральною організацією виробництва.

2. Товарна, за якої блага, по-перше, виготовляють­ся не для власного споживання, а для задоволення суспільних потреб, по-друге, надходять у споживання через їх купівлю-продаж, тобто через систему обміну. Особливість товарних систем - в їх умовах продукти перетворюються в товари (основна відмінність товару від продукту полягає в тому, що він володіє вартістю-цінністю).

3. Посттоварна; основою якої виступає конкрет­ний ринок, а не абстрактний ринку. Конкрет­ний ринок - це такий ринок, в якому агенти вступають між собою в економічний контакт до початку виготовлен­ня благ і послуг.

4. Докапіталістичні квазіринкові, які формувались внаслідок «руйнування» натуральної організації виробництва (сьогодні формуються в най­менш розвинутих країнах світу, економіки яких перебувають ще на початку своєї ринкової еволюції. Ці системи реально існують — однак, мають незнач­ну питому вагу — і в перехідних економіках, зокре­ма, так зване особисте підсобне господарство.

5. Посткапіталістичні квазітоварні, які вже частково перестають бути ринковими в традиційному розумінні (товарний сектор несуспіль-ної сфери економіки має тенденцію до звуження і сьогодні у найрозвинутших країнах становить не більше 20-30 % загальних обсягів ВНП). Національна економічна система таких країн об'єд­нує дві сфери: суспільний чи державний та ринковий сектор

6. Постсоціалістичні квазітоварні, які формуються в країнах СНД і Східної Євро­пи, виникають на основі капіталізації і роз­ширення ринкового сектора в складі несуспільного ринкового сектора. Однак у складі ринкового секто­ра економіки питома вага товарів зменшується, що свідчить про розвиток процесів детоваризації еко­номіки, її поступової еволюції від товарної до посттоварної економіки.

Проявляються одночасно кілька специфічних тенденцій:

• адміністративний сектор звужується, а ринковий у його найширшому розумінні розширюється;

• в складі ринкового сектора зменшується кількість товарів, які виробляються в умовах нічим необмеженої конкуренції, і збільшується кількість товарів, які виготовляються на контрактній основі;

• звужується суспільний сектор економіки і водно­час розширюєтсья несуспільний сектор.

19. Критерії типологізації економічних систем за н.Ушаковою та і.Поміновою та типологізація економічних систем суспільства

Н.Ушакова та І.Помінова визначальними критеріїв типологізації (елементами) економічних систем вважають:

1) технологічні уклади;

2) способи координації;

3) відносини власності і розподілу доходу;

4) механізми відтворення і функціонування;

5) середовище - соціокультурні і правові інститути

Згідно цих критеріїв існують така типологізація економічних систем суспільства:

1. добуржуазні;

2. перехідні;

3. буржуазні;

4. пізньобуржуазні;

5. мутантносоціалістичні; мутації вільної праці, державний капіталізм та позаекономічне примушення

6. перехідні від мутантного соціалізму до капіталізму;

7. перехідні від капіталізму до посткапіталізму;

8. посткапіталістичні [280, С 41-42].

Перший параметр - «технологічні уклади» - рівень розвитку техніки та технологій:

(1) доіндустріальний, (базується на ручній праці),

2. перехідний до індустріального (ранньоіндусріальний),

3. індустріальний, (на машинній праці),

4. пізньоіндустріальний,

(5)-(6) пост­індустріальнй (на автомати­зованій праці).

Другий параметр - «спосіб координації» - включає

(1) натуральне господарство,

(2) перехід від натурального господарства до ринкового,

(3) загальний ринок (ринкове господарство вільної конкуренції),

(4) регульований ринок недосконалої конкуренції,

(5)-(6) генезис і розвиток постринкових механізмів координації.

Третій параметр - «привласнення/відчуження (власність)» - змінюється відносно стану

(1) особистої залежності (позаекономічне відчуження)

(2) ге­незис формального підпорядкування праці капіталу (речова залежність),

(3) реальне підпорядкування праці капі­талу (панування відносин «наймана праця - капітал» на базі приватнокапіталістичного привласення),

(4) соціалізацію капіталу при домінуванні фінансового капіталу

(5)-(6) посткапіталістичних відносин привласнення.

Четвертий параметр - відтворення:

(1) природний цикл,

(2) первісне нагромадження капіталу,

(3) бізнес-цикл,

(4) державне регулювання циклу,

(5)-(6) перехід до ноосферного типу відтворення.

Технологічний пласт включає: основний тип поділу праці, основний технологічний уклад, змістовність праці: (ручна, творча, індустріальна).

Спосіб координації передбачає: особливу соціально-економічну форму (характер) праці; особливий економічний тип господарської одиниці (наприклад, окремий товаровиробник); соціально-економічну форму продукту (наприклад, товар); соціально-економічну форму виробництва.

Відносини привласнення/відчуження визначають: особливий тип відчуження (єдності) робітника і власника засобів виробництва; особливу соціально-економічну форму двух основних агентів економіки (наприклад, капітал і наймана праця); основи соціально-класової структури; основну форму багатства; економічний зміст і основну систему форм і прав власності.

Відносини розподілу доходу включають: особливі канали і форми первісного розподілу; способи перерозпо­ділу доходу (система соціального захисту); економічні - основи соціальної нерівності, бідності.

Відносини відтворення детермінують: тип і пара­метри нагромадження і споживання; тип і параметри економічного зростання/спаду; стимули і перешкоди на шляху розвитку технічного і гуманітарного прогресу; економічні основи відтворення населення; історичні пер­спективи розвитку даної системи.