- •Нормативно-правове регулювання фінансових відносин
- •1.3. Функції фінансів
- •1.4.Моделі фінансових відносин в суспільстві
- •2.1 . Ланки та елементи фінансової системи
- •2.2.Принципи побудови фінансової системи
- •2.3.Напрями вдосконалення фінансової системи в України
- •Тематика рефератів:
- •3.1.Значення фінансової політики та фінансового механізму в соціально-економічних процесах
- •3.2.Завдання та принципи фінансової політики
- •3.3.Фінансовий механізм, його зміст та структура
- •4.1. Фінансове планування і прогнозування як економічні категорії
- •Етапи фінансового планування
- •4.3.Фінансові плани та їх види
- •Управління фінансами як економічна категорія
- •Фінансовий менеджмент господарюючих суб'єктів
- •Розділ 6 фінансовий контроль
- •Сутність та призначення фінансового контролю
- •Призначення та роль державного бюджету
- •7.2.Бюджетна система та бюджетний устрій
- •Принципи бюджетної системи України.
- •Бюджетна класифікація
- •7.6.Бюджетне планування та бюджетне прогнозування
- •Перевищення видатків над доходами бюджету.
- •10.2.Порядок складання, розгляду та затвердження державного бюджету
- •11.5.Класифікація податкових платежів
- •11.6.Структура та функції державної податкової служби України
- •11.7.Облік платників податків та податковий контроль
- •12.3.Мито
- •12.4.Податок на прибуток підприємств
- •12.5.Податок з доходів фізичних осіб
- •12.6.Місцеві податки і збори
- •12.9.Єдиний податок з суб'єктів малого підприємництва
- •12.10.Ресурсні платежі
- •12.11.Інші податки, збори та обов’язкові платежі
- •13.3.Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •13.4.Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
- •13.6.Інші державні цільові фонди
- •14.2.Міжнародний державний кредит
- •14,3.Державний борг
- •14.5.Управління державшім боргом
- •Розділ i5 фінанси підприємницьких структур
- •15.1. Зміст та функції фінансів підприємств
- •15.2. Методи організації фінансової діяльності підприємницьких суб'єктів
- •15.3. Принципи фінансів підприємницьких структур
- •15.4. Доходи підприємницьких структур
- •15.5. Витрати підприємницьких суб'єктів
- •Розділ 16 соціально-економічні основи страхування
- •16.1. Економічна природа страхування
- •Соціальне страхування
- •Майнове та особисте страхування
- •Види майнового та особистого страхування
- •Категорії майнового і особистого страхування
- •Розділ 1.7 фінансовий ринок
- •17.1.Фінансовий рииок як економічна категорія
- •17.2.Ринок цінних паперів
- •17.3.Емісія цінних паперів
- •17.4.Учасники фондового ринку
- •17.5.Фондова біржа
- •17.6.Інші сегменти фінансового ринку
- •Розділ 18 міжнародні фінанси
- •18.1.Особливості фінансової діяльності на міжнародному рівні
- •18.2.Міжнародний фінансовий ринок
- •18.3.Методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •18.4.Формування та використання валютних запасів
- •18.5.Зведений платіжний баланс
- •Розділ 19
- •19.1. Взаємозв’язок фінансових потоків та інфляційних процесів
- •19.2. Антиінфляційна політика держави
17.3.Емісія цінних паперів
Випуск цінних паперів в обіг називають емісією. За своєю сутністю емісія - це продаж цінних паперів їх первинним власникам - інвесторам, тобто юридичним особам і громадянам.
Емісія цінних паперів здійснюється:
під час створення акціонерного товариства та розміщення акцій серед його засновників;
під час збільшення розмірів первинного статутного капіталу акціонерного товариства шляхом випуску нових акцій;
під час залучення позикових ресурсів державою, юридичними особами або місцевими органами влади шляхом випуску облігацій та інших борговим зобов'язань.
17.4.Учасники фондового ринку
Учасниками ринку цінних паперів є емітенти цінних паперів, інвестори та інвестиційні посередники, що здійснюють свою діяльність на Фондовому ринку.
Емітентами називають юридичних осіб, державу чи органи місцевого самоврядування, які випускають (емітують) цінні папери і несуть зобов'язання перед власниками цінних паперів.
Інвестори - це юридичні або фізичні особи, що купують цінні папери від свого імені та за власний рахунок. Інвестори мають тимчасово вільні кошти і зацікавлені у їх інвестуванні в ліквідні та висодоходні цінні папери. Серед інвесторів важливу роль виконують інституційні інвестори - інвестиційні фонди, компаній, інвестиційні банки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, державні і недержавні цільові фонди, які мають значні грошові кошти та можуть інвестувати їх шляхом купівлі цінних паперів.
Інвестиційні посередники на ринку цінних паперів - це спеціалізовані організації та фізичні особи - підприємці, які забезпечують продаж цінних паперів інвесторам як вході первинної емісії цінних паперів, так і під час їх перепродажу. Серед інвестиційних посередників - інвестиційні фонди кампанії, фондові біржі, брокерські та дилерські контори, консалтингові фірми, спеціалізовані установи, що займаються зберіганням цінних паперів, веденням реєстрів власників цінних паперів (депозитарії, клірингові організації, незалежні рєстратори).
Основними інвестиційними посередниками на ринку цінних паперів є брокери, дилери та андерайтери.
Брокери здійснюють операції щодо купівлі цінних паперів па підставі угоди брокера з його клієнтом та за рахунок коштів клієнтів. Після придбання цінних паперів брокером право власності на такі цінні папери переходить до клієнта, за дорученням і за кошти якого брокер здійснює операції. Брокерами можуть бути юридичні особи (брокерські контори та фірми), так і фізичні особи. Брокери отримують доходи у формі комісійних під загальної вартості угоди, Дилери здійснюють перепродаж цінних паперів третім особам або формують власні резерви цінних паперів.
Андерайтери займаються розміщенням цінних паперів серед інвесторів, андейрайтером може бути фізична або юридична особа, яка гарантує емітентові цінних паперів їх розміщення на ринку на умовах і за винагороду, визначену відповідним договором.
Своєрідне положення на ринку цінних паперів займають інвестиційні фонди компаній. Вони випускають акції з метою мобілізації грошових коштів інвесторів та їх вкладення від імені фонду в цінні папери, а також на депозитні бан
ківські рахунки. При цьому всі ризики, пов'язані з такими вкладеннями оплачується за рахунок учасників фондів. Доходи акціонерів таких фондів формуютьться за рахунок зміни поточної ціни акцій фонду. Інвестиційний фонд може бути створений тільки у формі акціонерного товариства.
В фінансовій практиці широко використовується поняття «інфраструктура ринку цінних паперів», яке передбачає правове забезпечення цього ринку (законодавство, нормативні акти державних органів і так далі), інформацію, депозитну і розрахунково-клірингову мережу, реєструючі органи.
Функціювання ринку цінних паперів вимагає державного регулювання. В Україні органом, що здійснює державне регулювання фондового ринку, є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Вона визначає вимоги і стандарти діяльності емітентів, реєструє проспект емісій та рішення про випуск цінних паперів, здійснює контроль за дотриманням емітентами всіх умов і зобов'язань з емісії, ліцензує діяльність професійних учасників ринку цінних паперів, забезпечує права інвесторів на цьому ринку, проводить антимонопольне регулювання поведінки учасників. Регулювання ринку цінних паперів також проводять Міністерство фінансів та Національний банк України.
Ринок цінних паперів функціонує в двох основних формах: первинний ринок, на якому відбувається мобілізація капіталів шляхом продажу цінних паперів- первинне їх розміщення, та вторинний ринок, на якому обертаються раніше емітовані цінні папери. Вторинний ринок складається з двох частин: організованого ринку, представленого фондовою біржею, і неорганізованого (позабіржового) ринку. Па відміну від організованого ринку в позабіржовому оботу немає єдиного центру для здійснення операцій, оскільки операції проводять дилерами і брокерами в їх офісах. Операції на організованому ринку суворо регламентовані, а на неорганізованому - проводяться за менш жорсткими права ми, оскільки на ньому відбувається обіг переважно цінних паперах нових к паній і корпорацій, чиї параметри не відповідають критеріям, необхідним реєстрації на біржі. Проте, це не знімає відповідальності з учасників позабіржевого ринку за порушення вимог проведення фондових операцій.
Крім того, фондовий ринок класифікують за іншими критеріями:
за видами цінних паперів: ринок акцій, облігацій тощо;
залежно від емітентів: ринок цінних паперів підприємств, державі цінних паперів;
за територіальною ознакою: національний, міжнародний, регіональний
залежно від терміну виконання угод: ринок короткострокових, середньострокових і довгострокових цінних паперів;
відповідно до видів операцій: ф’ючерсний, форвардний тощо;
за галузевим критерієм.
Обіг цінних паперів здійснюється за ринковими цінами (курсом). Курс цінних паперів визначається на фондовій біржі, він прямо пропорційний нормі прибутковості цінних паперів (дивідендам за акціями, відсотками за облігаціями) і обернено-пропорційний розміру облікової ставки НБУ. Ринковий курс формується під впливом співвідношення попиту і пропозиції цінних паперів, який залежить від багатьох, насамперед економічних чинників. У періоди економічного підйому, коли зростає розмір дивідендів чи відсотків і попит на цінні папери, їх курс підвищується, під час економічної кризи він падає, оскільки розмір доходів за цінними паперами зменшується а облікова ставка НБУ зростає.