- •1 Вибір і розрахунок стандартних звужувальних пристроїв для вимірювання витрати
- •2 Визначення похибки вимірювання витрати
- •У вищенаведеному алгоритмі розрахунку для фізичних величин прийняті наступні позначення та одиниці виміру:
- •3. Приклади розрахунків Розрахунок діафрагми для вимірювання витрати води виконаний у відповідності з варіантом 3 за таких вихідних даних:
- •4 Розрахунок витратомірів з соплами критичного стікання.
- •Перелік джерел інформації
2 Визначення похибки вимірювання витрати
Може бути виконано шляхом розрахунку метрологічних показників для усього вимірювального комплекту, а також встановлено приблизно за відсутності розрахунків, виходячи з практичного досвіду. В останньому випадку приймається похибка вимірювання на рівні 3 % від вимірюваної величини, якщо номінальне значення знаходиться у межах від 70 до 100 % шкали вторинного приладу, і на рівні 5 %, якщо номінальне значення знаходиться у межах від 40 до 70 % шкали вторинного приладу.
Розрахунок похибки вимірювання витрати насамперед передбачає визначення середньо квадратичних відносних похибок виміру витрати для потоків газу, рідини і пари:
для сухих газів при розрахунку Q'НОМ по (5.51)
(5.60)
для сухої частини вологих газів при розрахунку Q'НОМ по (5.52)
(5.61)
для пари при розрахунку Q' по (5.53)
(5.62)
для рідини при розрахунку Q' по (5.53)
(5.63)
де σα, σε, σКRe, σρ, σКφ, σК, σт, σР, - середні похибки відповідно α, ε, Re, ρ, φ, K, T, P, .
Якщо похибка дифманометра задана по перепаду тиску, то в наведених рівняннях необхідно замінити на 0,25 .
Середні квадратичні відносні похибки вимірювання коефіцієнтів витрати звужувальних пристроїв:
для діафрагм з кутовим засобом відбору ΔР при визначенні αУ по (11.39) і КП=КШ=1
(5.64)
(5.65)
для діафрагм з кутовим засобом відбору ΔР при таких самих умовах з урахуванням коефіцієнтів КП, КШ
(5.66)
де
В (5.64 – 5.65) похибки вимірювання при наявності припустимих відхилень діаметрів d і D визначають так:
(5.67)
(5.68)
При цьому для діафрагм σd =0,035%, а σD= 0,15%. У випадку отримання негативних величин σКш, σКп або D>300 мм треба приймати σКш=0 або σКп=0.
Для діафрагм з фланцевим способом відбору ΔР :
(5.69)
(5.70)
Середня квадратична відносна похибка дифманометрів:
для показуючих дифманометрів з класом точності по витраті
(5.71)
де Q – значення витрати в робочій точці шкали дифманометра:
- клас точності дифманометра, %;
для тих самих дифманометрів з класом точності по перепаду тиску
(5.72)
де SПР – клас точності дифманометра, %;
для реєструючих дифманометрів
(5.73)
(5.74)
(5.75)
де δПК і δПП – наведені похибки кореневого та пропорційного планіметрів, %; ΔτΔр і - абсолютні похибки ходу діаграгми дифманометрів з класом точності по витраті та перепаду тиску, хвил.
Наведена похибка результату планіметрірування діаграм згідно з ДГСТ складає: при обробці діаграм пропорційним планіметром δПП=0,2%; при обробці діаграм кореневим планіметром δПК=0,3% для діапазону шкали 0...33% і δПК =0,2% для діапазону шкали 33...100%. Абсолютна похибка ходи діаграми для дифманометрів з електричним приводом 5 хвил., а з годинниковим приводом 3 хвил
Середні квадратичні відносні похибки вимірювання абсолютного тиску та температури:
для показуючих манометрів і термометрів
; (5.76)
(5.77)
де σРБ=50ΔРБ/Р – похибка вимірювання барометричного тиску з абсолютною похибкою ΔРБ ,%; σРИ=0,5 РПР SРИ / РИ – похибка вимірювання надмірного тиску з верхнею межею вимірювання РПР і класом точності SРИ; Nt – діапазон шкали вимірювань термометру, К; S t – клас точності термометру, %.
для реєструючих манометрів і термометрів:
(5.78)
(5.79)
де ΔτРИ і Δτt – абсолютні похибки ходи діаграми відповідно манометра та термометра, які приймаються аналогічно дифманометрам.
Середня квадратична відносна похибка визначення в’язкості середовища:
(5.80)
де Δμ – абсолютна похибка обчислення в’язкості по рис. 5.13-5.15приймається на рівні половині ділення останнього розряду, кгc∙c/м2.
Для суміші газів σμ=5.
Середня квадратична відносна похибка коефіцієнту корекції витрати на число Рейнольда:
σКRe=(1-КRe)σμ. (5.81)
При цьому коефіцієнт корекції на число Рейнольдса буде:
(5.82)
де
Середня квадратична відносна похибка обчислення густини суміші газів:
(5.83)
де σρном i =50Δρном і /ρном і - похибка визначення густини і-того компоненту при абсолютній похибці знаходження ρном і , %; σNi=0,1 – похибка визначення концентрації (Ni) і-того компоненту, %.
Середня квадратична відносна похибка коефіцієнту стисливості природних газів у діапазоні температур –25...80 0С і тисків 0...80 кгс/см2:
(5.84)
де σК табл.= 0,25 – похибка визначення КСМ по табл. 5.5.
При визначенні КС по графікам (див. рис. 5.3-5.12) похибки складають: для метану σК =0,25; етану σК=0,5...2,0; пропану σК =0,5...1,0 і σК=8 (при t30 0С і КС0,64); н-бутану σК=1...1,5; ізобутану σК=1...1,5; двооксиду вуглецю σК=3 (при КС<0,63), σК=100 (при КС=0,955...1,005, t<150 0С, Р< 5 кгс/см2) і σК=0,5 в інших випадках; для азоту σК=0,5.
Середня квадратична відносна похибка визначення показника адіабати газів:
(5.85)
Для природних газів σ = 8.
Середню квадратичну похибку коефіцієнту розширення діафрагм з кутовим і фланцевим способами відбору Р обчислюють так:
(5.86)
де σ0=2Р/Р для m≤0,56; σ0=4Р/Р для 0,56<m≤0,64 (тільки для діафрагм з кутовим способом відбору Р).
Середня квадратична відносна похибка коефіцієнту корекції витрати на вологість газу:
(5.87)
де Кφ=1-(φРВПmax)/P – коефіцієнт корекції витрати на вологість газу;
σРВПmax=50РВПmax /Р – похибка визначення тиску водяної пари по табл.5.3 при ії абсолютній похибці РВПmax=0,0005 кгс/см2.
Межева похибка вимірювання витрати згідно стандарту:
δQ =2Q. (5.88)