Типові операції в обліку щодо сплати податку з власників транспортних засобів

№ п/п	Зміст господарської операції	Дт	Кт
1.	Нараховано податок з власників транспортних засобів	92	641
2.	Сплачено податок з власників транспортних засобів	641	311
3.	Проведення техогляду	92	68

Нарахування податку з наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів здійснюють їх власники — юридичні особи виходячи з кількості відповідного виду транспортних засобів, які перебувають на балансі підприємства станом на 1 січня поточного року, сумарного об'єму їх циліндрів двигунів у кубічних сантиметрах, а для водних транспортних засобів — їх довжини і встановлених ставок податку у гривнях із 100 см³ об'єму циліндрів двигуна або із 100 см довжини водного транспортного засобу.

Положенням бухгалтерського обліку 16 "Витрати" зазначено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів. А саме це відбувається при перерахуванні засобів на проведення техогляду. Таким чином, у бухгалтерському обліку кошти, сплачені за проведення техогляду, також відносяться до витрат підприємства.

Витрати на проведення техогляду доцільно враховувати на рахунку 92 "Адміністративні витрати", на який відноситься і податок з власників транспортних засобів.

П

Податок обчислюється юридичними особами

орядок обчислення податку з власників транспортних засобів зображено на рис. 3.7

На підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року

Виходячи з:

Об’єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду

Марки транспортних засобів

Рис. 3.7 Порядок обчислення податку з власників транспортних засобів

Для визначення суми податку за видами транспортних засобів і його загальної суми підприємства — юридичні особи складають спеціальний затверджений податковим органом розрахунок у трьох примірниках. Один примірник розрахунку платники податку — юридичні особи в зазначені податковим органом строки, але не пізніше 1 березня поточного року подають до податкового органу за місцем реєстрації підприємства.

Нарахована сума податку на транспортні засоби сплачується юридичними особами — платниками цього податку в місцевий бюджет щокварталу рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Фізичними особами податок на транспорт сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів щорічно або один раз на два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому здійснюється технічний огляд транспортного засобу.

Перерахунки юридичними особами розміру податку у зв'язку з перереєстрацією транспортних засобів протягом року не здійснюються.

Якщо транспортні засоби придбані у другому півріччі, то податок сплачується в розмірі 50 % встановленої суми.

Перерахунок неправильно сплаченого податку допускається щонайбільше за два попередні роки. Власники транспортних засобів зобов'язані подавати до органів Державної автомобільної інспекції або інших органів, що здійснюють їх реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд, квитанції, платіжні доручення про сплату податку, а звільнені від сплати цього податку — відповідну довідку (документ), що надає право на користування цими пільгами.

У разі відсутності документів про сплату податку реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не здійснюються.

Зі сплати податку на транспортні засоби його платникам надаються відповідні пільги. Так, від сплати податку звільняються:

• підприємства автомобільного транспорту загального користування незалежно від форм власності — за транспортні засоби, що перевозять пасажирів, на які у встановленому законодавством порядку визначені тарифи оплати проїзду в цих транспортних засобах;

• навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів, — за навчальні транспортні засоби за умови використання їх за призначенням;

• особи, що належать згідно із законодавством України до таких категорій: потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветерани війни, ветерани праці та інші громадяни похилого віку в Україні — за один легковий автомобіль з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 см³, а також інваліди І і II груп — за один автомобіль незалежно від об'єму циліндрів двигуна [30].

Збір за забруднення навколишнього середовища розраховується і сплачується на підставі Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою KM України від 01.03.99 № 303 та Інструкції "Про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього середовища", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки України ДПАУ від 19.07.99 № 162/379.

Платниками збору є:

• суб'єкти підприємницької діяльності всіх форм власності, їх об'єднання, філії, інші відокремлені підрозділи. Якщо до складу підприємства включаються відокремлені підрозділи, які не мають банківського рахунка, не ведуть бухгалтерського обліку, не складають окремого балансу, то збір за забруднення ними навколишнього середовища сплачує підприємство. Тобто "самостійні" філії звітують і сплачують збір самі, а за "несамостійні" філії звітує і платить головне підприємство;

• громадські підприємства та організації;

• постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні;

• громадяни, які здійснюють на території України забруднення природного середовища і розміщення відходів.

Об'єктом нарахування збору для автотранспорту є обсяг фактично використаних видів пального, в результаті спалення якого утворюються шкідливі речовини. При цьому ліміти викидів для пересувних джерел забруднення не встановлюються.

Розрахунок суми збору до сплати здійснюється платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року, виходячи з фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору і коригувальних коефіцієнтів, що враховують чисельність жителів населеного пункту і народногосподарське значення населеного пункту.

Види забруднень, за які сплачується збір зображено на рис. 3.8