2.3. Аналіз ефективності транскордонного співробітництва Одеської області.

З огляду на складність транскордонного співробітництва як системи відносин необхідне проведення систематизованої та багаторівневої оцінки ефективності його реалізації Одеською областю, причому, оцінка ТКС не може бути визначена прямими методами. Тому в якості непрямих методів оцінки ефективності транскордонного співробітництва в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» доцільно використовувати показники прикордонної торгівлі, взаємної зовнішньої торгівлі та інвестиційної діяльності, обсяги фінансової підтримки з міжнародних фондів та структур, а також суспільні ефекти від реалізації заходів та транскордонних проектів. ТКС, за своїм призначенням, має призводити до підвищення якості життя, тому показники якості життя мешканців Одеської області, а також темпи їх зростання у порівнянні із іншими регіонами та середніми по Україні – це теж показники, що їх доцільно використовувати для оцінки стану та ефективності транскордонного співробітництва.

Транскордонне співробітництво Одеської області із прикордонними регіонами суміжних країн характеризують дані, список яких наведений у таблиці 1.2 першого розділу дисертації: загальні статистичні дані (площа транскордонного регіону, його населення та рівень зайнятості тощо), показники соціально-економічного та екологічного розвитку транскордонного регіону (рівень доходу на душу населення, обсяг інвестицій, вкладених в дану територію, зовнішньоторговельний оборот даного регіону), заходи у різних сферах співробітництва (загальна кількість реалізованих проектів в рамках транскордонного регіону, використання міжнародної фінансової допомоги тощо) та показники розвитку прикордонної інфраструктури (кількість пунктів перепуску через кордон, їх статус та пропускна здатність, наявність прикордонної інфраструктури, забезпеченість перевезення вантажів та людей у прикордонному регіоні). Аналіз цих даних дасть нам характеристику транскордонного співробітництва Одеської області, визначить ступінь його розвитку та ефективність для соціально-економічної сфери регіону.

Перша група показників, що характеризують ТКС, здійснюване Одеською областю із суміжними регіонами Румунії та Республіки Молдова, це загальні статистичні дані, що дадуть нам уявлення про загальний ступінь розвитку єврорегіонального співробітництва в регіоні (див. табл. 2.4).

До складу єврорегіону «Нижній Дунай» входять 6 адміністративно-територіальних одиниць трьох суміжних країн. Сукупність даних про їх соціально-економічний стан дасть уявлення про стан єврорегіону в цілому.

Одеська область займає площу 33,3 тисячі квадратних кілометрів, її населення складає 2,4 мільйонів осіб, з яких більше половини проживає в Одесі та крупних містах області (лише 1,19 мільйонів проживає в Одеській агломерації).

Табл. 2.4. Загальні дані адміністративно-територіальних одиниць,

що входять до складу єврорегіону «Нижній Дунай»

Регіон	Розміри: територія та чисельність населення	Економічний профіль регіону
Одеська область (Україна)	Займає площу 33,3 тис. кв. км, населення – 2394,7 тис. осіб.	нафтохімічна промисловість, транспорт, сільське господарство, туризм.
Повіт Галац (Румунія)	Займає територію 4,6 тис. кв. км, населення - 619,55 тис. осіб.	металургія, будівництво, суднобудування, харчова та легка промисловість, транспорт, сільське господарство, рибальство.
Повіт Тульча (Румунія)	Займає територію 8,49 тис. кв. км, населення - 265,34 тис. осіб.	сільське господарство, рибальство, легка промисловість, металургія, транспорт.
Повіт Брейла (Румунія)	Займає територію 4,76 тис. кв. км, населення - 373,17 тис. осіб.	сільське господарство, рибальство, легка промисловість.
Район Кагул (Республіка Молдова)	Займає територію 1,5 тис. кв. км, населення - 119,2 тис. осіб.	сільське господарство, харчова та текстильна промисловість.
Район Кантемір (Республіка Молдова)	Займає територію 0,9 кв. км, населення - 61,3 тис. осіб.	сільське господарство.
Єврорегіон «Нижній Дунай»	Займає територію 53,55 кв. км, населення – 3833,26 тис. осіб.	сільське господарство, рибальство, легка промисловість, хімічна промисловість, будівництво, металургія, транспорт.

Джерело: складено на основі власних досліджень.

Що стосується економіки регіону, то найважливішими галузями є: нафтопереробна та хімічнообробна промисловість, транспорт (морські та річні порти, нафтопровід та залізничний транспорт); виноградарство та інші форми сільського господарства, зокрема, вирощування пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшнику та цукрових буряків; туризм. Промисловий потенціал регіону зосереджений головним чином в районі Одеси [13].

Повіт Галац є четвертим за величиною промисловим центром Румунії. Основними секторами економіки є промисловість та будівництво (43%), послуги (38%) та сільське господарство та лісове господарство (19%). Розвинутою сферою є риболовство. Галац є важливим транспортним вузлом: місто Галац є другим після Констанци портом у Румунії: судноплавний канал на Дунаї дозволяє прохід великих суден. Переважаючі галузі промисловості: металургія (55% виробництва сталі в країні, у повіті розташований найбільший в Румунії металургійний комбінат - Mittal-Sidex), харчова промисловість, текстильна промисловість, суднобудування (промислові потужності верфей дозволяють будувати судна до 55000 TDW) [4].

У повіті Тульча головними заняттями є сільське господарство та рибальство - в них зайнято до 48% населення регіону, в тому числі практично все сільське населення. Промисловість також орієнтована на цей сектор і зосереджена майже виключно в містах. Річкове й морське судноплавство по Дунаю і його гирлах переживає певний занепад. Головні галузі промисловості повіту: харчова промисловість, текстильна промисловість, суднобудування, металургія (алюміній), хімічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів [7].

Повіт Брейла є здебільшого сільськогосподарським зерновим регіоном Румунії: вирощуються кукурудза, пшениця, ячмінь. Серед технічних культур розповсюджені соняшник, льон. У поймі Дунаю розвинуті скотарство та рибальство. Серед галузей промисловості найбільш розвинутими є харчова, паперово-целюлозна, деревообробна промисловість, виробництво будівельних матеріалів, машинобудування, чорна металургія [5].

Для району Кагул Республіки Молдавії характерний розвиток сільського господарства (виноградарство, вирощування зернових, овочів та фруктів), та основаних на ньому галузей харчової промисловості. В районі розташовано 11 приватних виноробних компаній, 8 пекарень, завод з виробництва сиру. Текстильна промисловість представлена швейними фабриками SA Tricon і Laboratorio Tessala. Домінування сільського господарства в районі демонструють наступні дані: із 154600 га земель регіону 64% - це сільськогосподарські угіддя, 68,1 % населення проживають саме у сільській місцевості [14].

Для Кантемірівського району також характерне домінування сільського господарства: частка сільськогосподарської землі складає 49602 га, що становить 57,0%, а сільське населення області складає 90,4% усього населення району. Головні сільськогосподарські культури: зернові (пшениця, овес), соняшник, ріпак, соя, овочі [6].

Виходячи із наведених вище даних, можна сформулювати сутність економічного профілю єврорегіону «Нижній Дунай» в цілому. Це дає змогу обрати ті сфери в економіці регіонів, яким необхідно приділяти найбільшу увагу при здійсненні транскордонного співробітництва. Як бачимо, велику роль в економіці єврорегіону відіграє сільське господарство: найбільш розвинутими галузями с/г є: виноградарство, вирощування злаків та технічних культур. Наявність великих водних ресурсів стимулює розвиток рибальства. У промисловості важливу роль відіграють галузі, пов’язані із використанням сільськогосподарської сировини: текстильна та харчова; велику роль відіграють хімічна промисловість, суднобудування, будівництво та металургія. У сфері послуг найбільшого значення набув транспорт.

Друга група системи показників характеризує соціально-економічний розвиток Одеської області та його зв'язок із транскордонним співробітництвом Одещини із суміжними країнами. В рамках цієї групи показників з огляду на сутність даної магістерської дисертації доцільно використовувати наступні: показники макроекономічного розвитку області (дивиться табл. 2.5) та показники транскордонного співробітництва (дивиться табл. 2.3, 2.4, 2,5, 2,6 та 2.7 та рис. 2.2, 2.3, 2.4).

Табл.2.5. Показники макроекономічного розвитку Одеської області

Показник	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік
ВРП області, млн. грн.	46994	48647	50001	51576
Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг), млн.. грн.	26385,1	21057,7	25870,7	21775,3
Номінальна середньомісячна плата одного працівника, грн	1603	1737	2014	2350
Кількість зареєстрованих безробітних, тис. осіб.	22,8	15,9	15,5	16,1

Джерело: [11].

Показники макроекономічного розвитку Одеської області демонструють тенденцію до зростання. Так, валовий регіональний продукт за період з 2008 року до січня 2010 виріс більш, ніж на 3 мільярди гривень, тобто на 6,4%. Номінальна середньомісячна заробітна платня одного штатного працівника за період з 2008 до 2011 року виросла на 747 гривень у абсолютному та на 46,6% у відносному значенні. Що стосується рівня безробіття в області, то у період з 2008 до 2010 року кількість зареєстрованих безробітних значно знизилася і становила лише 68% від рівня 2008 року, але у 2011 році цей показник знов почав зростати. Ще більш неоднозначну тенденцію демонструє показник обсягу реалізованої промислової продукції, робіт та послуг: так, за період з 2008 року до 2011 він то зростав, то падав, в кінці періоду зменшився на 4,6 мільярди гривень чи на 17,5%. В цілому, можна зробити висновок про те, що економіка області зростає, і, прослідивши зв'язок показників макроекономічного розвитку області із показниками транскордонного співробітництва, ми зможемо зробити висновок про вплив останніх на соціально-економічний стан в Одеському регіоні.

Рис.2.2 Валовий регіональний продукт Одеської області

Що стосується даних, що безпосередньо характеризують транскордонне співробітництво в економічній сфері, а саме обсягів зовнішньої торгівлі Одеської області із суміжними країнами, а також обсягів інвестицій, що надійшли в економіку області із цих країн, то Одещина демонструє наступні результати (див. табл. 2.4, 2.5, 2,6 та 2,7 та рис. 2,3 та 2,4).

Рис.2.3. Динаміка показників експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обороту Одеської області із сусідніми країнами

Ми бачимо, що за період з 2007 по 2011 роки зовнішньоторговельний оборот Одеської області в рамках Єврорегіону «Нижній Дунай» виріс на 116 мільйонів доларів США або на 46,6% від базового показника, тобто зростав щороку на 11,7%, і станом на 2011 рік склав 265,9 мільйонів доларів США. Таке зростання відбулося за рахунок збільшення обсягів імпортованої Румунією та Республікою Молдова продукції (товарів та послуг) у зазначений період на 79,6 мільйонів доларів США або на 42,2% від рівня 2007 року. Тобто станом на 2011 рік цей показник становить 268,1 мільйон доларів США. Що стосується експорту товарів та послуг Одеської області до суміжних регіонів сусідніх країн, то за період з 2007 по 2011 роки цей показник виріс усього на 18,7 мільйонів доларів США або на 30%, але відносно відповідних показників 2008, 2009 та 2010 років помітно знизився.

Що стосується співробітництва у фінансовій сфері, то обсяги інвестицій в економіку області із суміжних країн проявляють тенденцію до зниження, хоч і досить повільного (рис.2.4). Так, за період з 2007 по 2011 роки обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку області із сусідніх країн зменшилися на 1,4 мільйони доларів США або на 7,5% (і склали станом на кінець зазначеного періоду 17,1 мільйонів доларів США), в тому числі за рахунок зменшення обсягів інвестицій молдавського походження на 3,3 мільйони доларів США або на 18% та за рахунок збільшення обсягів ПІІ румунського походження на 1,9 мільйона доларів США або на 10,5% у відносному значенні до показника 2007 року.

Рис.2.4 Динаміка здійснення інвестицій сусідніми країнами в економіку Одеської області

В цілому, слід зробити висновок про незначне зниження обсягів економічного співробітництва Одеської області із Румунією та Республікою Молдова за рахунок зниження обсягів отриманих із цих країн інвестицій та зменшення обсягів експорту до них товарів та послуг.

Інша частина даної групи показників характеризує заходи із транскордонної взаємодії в екологічній сфері. Проекти із ТКС в екологічній сфері та обсяги залучених для їх реалізації коштів розглянуті у таблиці 2.8.

Табл.2.8 Деякі проекти та програми із транскордонного співробітництва

в екологічній сфері в єврорегіоні «Нижній Дунай».

Назва проекту	Термін реалізації	Вартість проекту	Джерела фінансування
«Придунайські озера, Україна. Стале відновлення та збереження природного стану екосистем»	2000 – 2003 роки	2,5 млн. євро	Програма ТАСІS СВС
«Запобігання надзвичайним ситуаціям і захист від повеней у Єврорегіоні «Нижній Дунай»	2006 – 2007 роки	1 млн. євро	Програма ТАСІS СВС
«Технічна допомога у плануванні менеджменту басейну Нижнього Дністра»	січень 2006 - грудень 2007 роки	2,3 млн. євро	Програма ТАСІS СВС
«Розвиток транскордонного співробітництва у сфері інтегрованого управління водними ресурсами в Єврорегіоні «Нижній Дунай»	липень 2007 – липень 2009	0,5 млн. євро	Програма сусідства «Україна – Румунія: 2004-2006»
«Комплексне використання євразійських степів»	2007 - 2009 роки	2,5 млн. євро	Програма ТАСІS СВС
«Спільний екологічний моніторинг, оцінка та обмін інформацією задля інтегрованого управління регіоном дельти Дунаю»	2010 – 2012 роки	0,4 млн. євро	Фінансова підтримка урядів Фінляндії та Швеції

Джерело: дані надані Головним управлінням ЗЕД та ЄІ Одеської ОДА

Як бачимо, транскордонні проекти, що мають на меті сприяння екології в єврорегіоні «Нижній Дунай», фінансуються, в основному, за рахунок зовнішніх коштів, переважно в рамках фінансових інструментів Європейського Союзу (програма TACIS) і залучають до єврорегіону значні кошти.

Наступна, третя, група показників являє собою дані про реалізацію спільних проектів в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» та залучені для цього кошти міжнародних організацій. Перелік деяких проектів та програм, реалізованих та тих, що реалізуються в рамках єврорегіону, наведений у таблиці 2.9.

Табл. 2.9. Проекти, реалізовані в рамках єврорегіону

«Нижній Дунай» та ті, що нині реалізуються.

Назва проекту	Термін реалізації	Виконавці	Вартість проекту (програми)	Джерела фінансування	Результати від реалізації
«Бізнес – інфраструктура Одеської області, Єврорегіон «Нижній Дунай»	січень 2003 – липень 2005	BDPA / GALLO/ SEQUA / EWI	2 млн. євро	Програма ТАСІS СВС	створено Агентство транскордонного співробітництва «Єврорегіон «Нижній Дунай», надано допомогу діяльності Фонду підтримки підприємництва в м. Ізмаїл.
Проект «Укріплення інтеграції прикордонних регіонів у сфері розвитку інфраструктури сільського та зеленого туризму»	2008 - 2010 роки	Громадська організація «Одеська обласна сільськогосподарська дорадча служба «Ценр розвитку та правової підтримки села» (Україна)	765 987 євро	ЄС	створено інформаційно-ресурсну мережу та центр розвитку туризму в Одеській області.
Проект «Альтернативні шляхи використання сонячної енергії» (Програма транснаціонального альтернативного співробітництва «Південно-східна Європа»)	2009 – 2012 роки	Учасники є деякі члени ЄС та країни-учасники Європейського інструменту сусідства та партнерства, у т.ч. Україна	22 698 тис. грн.	Європейський інструмент сусідства та партнерства	Участь в проекті дозволяє застосовувати позитивний досвід інших країн з впровадження та встановлення систем накопичення сонячної енергії, що сприяє появі ринку з продажу зазначених систем, створенню нових робочих місць, зменшенню споживання інших видів енергії.
Проект «Дунайський регіон +» (Програма транснаціонального співробітництва «Південно-східна Європа»)	2009 – 2012 роки	Учасники є деякі члени ЄС та країни-учасники Європейського інструменту сусідства та партнерства, у т.ч. Україна	25 307 тис. грн.	Європейський інструмент сусідства та партнерства	Розробка та реалізація Концепції співробітництва та розвитку дунайських регіонів. Розробка стратегії розвитку дунайських регіонів та інформаційної бази даних про всі регіони, що беруть участь у проекті.

Джерело: дані надані Головним управлінням ЗЕД та ЄІ Одеської ОДА

Слід сказати, що левова частка проектів та програм в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» реалізується в екологічній сфері. Результати від реалізації таких проектів розглянуті нами вище. Що стосується результатів залучення зовнішнього фінансування на здійснення програм, розглянутих в таблиці 2.9, то результатами від їх здійснення стало наступне.

В ході реалізації проекту «Бізнес – інфраструктура Одеської області, Єврорегіон «Нижній Дунай» було створено Агентство транскордонного співробітництва «Єврорегіон «Нижній Дунай», що після закінчення проекту перейшло у комунальну власність Одеської обласної ради та нині фінансується частково з обласного бюджету. Агентство сприяє розвиткові бізнес-структур, місцевим та регіональним органам влади, недержавним організаціям в реалізації програм та проектів у сфері транскордонного співробітництва.

В ході реалізації проекту «Укріплення інтеграції прикордонних регіонів у сфері розвитку інфраструктури сільського та зеленого туризму», що здійснювався в рамках програми сусідства «Румунія-Україна», було створено інформаційно-ресурсну мережу та центр розвитку туризму в Одеській області.

Програма «Альтернативні шляхи використання сонячної енергії» дозволяє Одеській області застосовувати позитивний досвід інших країн із впровадження та встановлення систем накопичення сонячної енергії, що сприяє появі ринку з продажу зазначених систем, створенню нових робочих місць, зменшенню споживання інших видів енергії. Програма досі знаходиться в процесі реалізації.

Проект «Дунайський регіон +» передбачає розробку та реалізацію Концепції співробітництва та розвитку дунайських регіонів. Також у рамках даного проекту проводяться семінари щодо розробки стратегії розвитку дунайських регіонів та інформаційної бази із даними про всі регіони, які беруть участь у проекті.

Всього за період існування єврорегіону «Нижній Дунай» в соціально-економічній та екологічній сферах було реалізовано транскордонних проектів на загальну суму близько 11 млн. євро. Виходячи із даних про залучені із зовнішніх джерел кошти, транскордонне співробітництво в рамках єврорегіону здійснюється успішно, але результати такого проектного фінансування досить незначні, причиною чому служить, перш за все, той факт, що левова частка проектів здійснюється в екологічній сфери і має на меті захист навколишньої середи у гирлі Дунаю, а не будівництво прикордонної інфраструктури та розвиток підприємницького сектору в економіці суміжних регіонів Румунії, Молдови та України.

І остання, четверта, група показників, що характеризують стан транскордонного співробітництва Одеської області, за наведеною вище методикою, це дані про рівень розвитку прикордонної інфраструктури.

Стан прикордонної інфраструктури Одеської області характеризується наступними даними: у межах регіону функціонує 57 пунктів пропуску та 5 пунктів контролю (всього 62), з яких:

- на кордоні із Республікою Молдова – 44, з яких міжнародних – 16 (автомобільних – 9, залізничних – 7 (не функціонує – 1 залізничний «Серпневе»); міждержавних для автомобільного сполучення – 11; місцевих для автомобільного сполучення – 17 (не функціонує 7).

- на кордоні з Румунією 4 місцевих пункти пропуску для річкового сполучення (Орловка, Ізмаїл, Вілкове не функціонують).

- 10 морських (Усть-Дунайський МТП, Ізмаїльський МТП, Ренійський МТП, Білгород-Дністровський МТП, Іллічівський МТП, Іллічівський МРП, Іллічівський СРЗ, Одеський МТП, МТП Южний, ПК Візирка).

- 3 повітряних для міжнародного сполучення «Ізмаїл», «Одеса», «Лиманське» («Ізмаїл» та «Лиманське» не функціонують).

- у м. Одеса відкрито пункт контролю для вантажного залізничного сполучення «Ліски».

За постійною схемою побудовано лише 32 пункти перепуску: 10 морських, 3 повітряних, 10 автомобільних (з них 4 міжнародних), 7 залізничних та 2 річкових. У тимчасових спорудах функціонують лише 30, пунктів: 27 автомобільних (5 – міжнародних, 11 – міждержавних, 11 – місцевих), 2 річкових та 1 залізничний.

Головними проблемними питаннями в облаштуванні та утриманні прикордонної інфраструктури Одеської області є:

1. 27 функціонуючих пунктів пропуску не відкрито розпорядженнями Кабінету Міністрів України.

2. Інфраструктура більшості під'їзних шляхів до пунктів пропуску перебуває у незадовільному стані (Кодимський, Красноокнянський, Фрунзівський, Біляївський, Білгород-Дністровський, Тарутинський райони).

3. У зонах обслуговування перед пунктами перепуску для автомобільного сполучення відсутні належні умови.

4. Необхідність подальшої розбудови місцевих пунктів перепуску та їх забезпечення електропостачанням.

Тобто незадовільний розвиток прикордонної інфраструктури як фактору розвитку транскордонного співробітництва стримує розвиток такого роду взаємодії між суміжними із Одеською областю регіонами Румунії та Республіки Молдова, послаблюючи тим самим зовнішньоекономічне співробітництво в рамках єврорегіону «Нижній Дунай».

Рівень розвитку прикордонної інфраструктури характеризується також такими даними, як інтенсивність руху через кордон громадян, вантажів та транспорту (див. табл..)

Таблиця 2.10 Інтенсивність руху через кордон Одеської області

із суміжними країнами пасажирів та транспорту

Рік	Інтенсивність руху пасажирів, осіб	Інтенсивність руху вагонів, одиниць		Інтенсивність руху автомобілів, одиниць
		Пасажирських	Вантажних	Легкових	Вантажних
2009	9455358	1919	3791	1694393	162071
2010	9512802	872	2831	1640352	165805
2011	9895358	1915	3274	1624269	176164

Джерело: дані надані Головним управлінням ЗЕД та ЄІ Одеської ОДА

Як бачимо з таблиці 2.10, за період 3 роки інтенсивність руху пасажирів, залізничних вагонів та автомобілів через кордон Одеської області із суміжними країнами зросла, але незначно. Так, за період з 2009 року по 2011 кількість осіб, що перетнули кордон зросла лише на 440 тис. осіб або на 4,7% по відношенню до показника 2009 року. Інтенсивність руху залізничних вагонів через кордон за той же період знизилася на 521 одиницю або на 9% порівняно із показником 2009 року, хоча, якщо порівнювати із показниками попереднього року, то інтенсивність руху вагонів через кордон значно зросла. Що стосується інтенсивності руху автомобілів, то за той же період, сумарна кількість автомобілів, що перетнули кордон Одеської області із Румунією чи Республікою Молдова у 2011 році, зменшилася порівняно із цим показником за 2009 рік на 56031 транспортний засіб або на 3,1%.

Тобто стосовно рівень розвитку прикордонної інфраструктури Одеської області, слід зробити висновок про те, що її стан сьогодні негативно впливає на розвиток транскордонного співробітництва в регіоні, що видно із таблиці 2.10, яка демонструє певні негативні тенденції у зміні показників інтенсивності перетину кордону області із суміжними країнами пасажирами та транспортом. Такі дані демонструють негативний вплив незадовільного стану прикордонної інфраструктури на ТКС в рамках єврорегіону «Нижній Дунай».

Підводячи підсумки аналізу ефективності транскордонного співробітництва Одеської області із суміжними регіонами Республіки Молдова та Румунії, слід відзначити незначну ефективність такої взаємодії, спричинену тим, що транскордонне співробітництво здійснюється переважно в культурній сфері та у сфері захисту навколишнього середовища, значним занепадом прикордонної інфраструктури та слабкими зовнішньоекономічними зв’язками із іншими учасниками єврорегіону «Нижній Дунай».