Домашня праця

Домашня робота в її сучасному вигляді з'явилася з розмежування оселі та робочого місця. Оселя перетворилася з місця виробництва товарів на місце їх споживання. Домашня праця стала «невидимою», оскільки «реальною працею» дедалі частіше вважала­ся та, за яку безпосередньо одержують платню. Період еволюції ві­докремленого «дому» також пройшов через ряд інших змін. До того, як винаходи й зручності, породжені індустріалізацією, вплинули на домашню сферу, робота в домогосподарстві була важкою і виснаж­ливою. Наприклад, щотижневе прання було важким та відповідаль­ним обов'язком. Компанія «Тhе Мауtаg Wаshing Масhіnе» провела дослідження, як виглядало прання у XIX столітті, і зробила висновок: «У минулому день прання виснажував, як довге плавання. П'ять миль енергійних рухів, змахів рук та неймовірної вологості, і кожен з цих чинників діяв одночасно». Постачання осель гарячою та холодною водою усунуло багато ча-сомістких операцій. Раніше воду треба було спочатку принести додо­му і нагрівати її при кожній потребі. З появою електропостачання та газопроводу відпала потреба в печах, які розпалювали вугіллям і дро­вами. Тепер не треба раз у раз колоти дрова, завозити вугілля і про­чищати печі. Таке обладнання, як пилососи та пральні машини, полегшило працю людини і зменшило обсяг важкої праці, а скоро­чення величини родини означало поменшання клопотів по догляду за дітьми. І все-таки, як не дивно, середня тривалість часу, що її жінки витрачають на домашню працю, скоротилася не дуже відчутно. Обсяг часу, який британські жінки, непрацюючі поза домом, віддають ви­конанню домашніх обов'язків, за минулі півстоліття залишився фак­тично незмінним. Побутові прилади позбавили людину деяких най­важчих робіт, проте замість них виникли нові клопоти. Більше часу стало витрачатися на догляд за дітьми, придбання необхідного та приготування їжі.

Тенденція до зростання числа працюючих жінок помітно вплинула на домашні обов'язки. Заміжні жінки, що ходять на роботу, викону­ють менше хатніх обов'язків, хоча майже завжди несуть головну від­повідальність за ведення домашнього господарства. Зразки організації домашньої роботи у таких жінок дуже різняться. Вони більше, ніж домогосподарки, пораються вечорами та у вихідні.

Неоплачувана домашня праця має величезне значення для еконо­міки країни. За оцінками, на неї припадає від 25 до 40 відсотків багат­ства, створеного в індустріалізованих країнах. Робота в домашньому господарстві підтримує всю економіку наданням безкоштовних по­слуг, від яких залежать багато людей, зайнятих на оплачуваній роботі.

Домогосподарки (тепер часом і домогосподарі) не мають оплачува­ної роботи. Однак вони не входять до статистики безробітних.

Джерело: Гіденс Е. Соціологія / Пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник; Наук. ред. О. Іваніщенко.– К.: Основи, 1999. – С.377-386.

Завдання

Опрацюйте нижчевикладений текст і дайте відповідь на такі запитання:

1. Які проблеми вибору дослідницької стратегії виділяє Ядов.В.А.?

2. Поясніть відмінності у методологічних принципах представників якісного та кількісного підходів.

3. У чому полягає суть інтегративних стратегій теоретико-пізнавального дослідження за Ядовим В.А.?

4. Проаналізуйте кожен із запропонованих чотирьох способів поєднання кількісної та якісної методологій.