4.Облік факторингових операцій.

Факторинг – різновид торгово-фінансових операцій, пов’язаних з кредитуванням оборотного капіталу клієнта (постачальника), придбанням банками права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов’язаннями, скупленими в різних суб’єктів господарювання.

Проводиться на підставі договору факторингу.

Облік

• позабалансовий

Дт 9800 «розрахункові документи за факторинговими оперціями»

т 9910

• сплата клієнту коштів фактором (банком)

Дт 2030

Кт 2600, 1001, 1200 або ж 2036 «неамортизований дисконт за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб’єктами господарювання»- за умови утримання авансом процентних або комісійних доходів.

Надходження від боржника відображається так:

• на суму кредиту Дт грошових коштів або рахунок клієнта

Кт 2030 «вимоги, що придбані за операціями факторингу із СГ»

• на суму нарахованих доходів

• Дт грошових коштів або рахунок клієнта

Кт 2038 «нараховані доходи за вимогами»

або Кт 6023 «процентні доходи за операціями з факторингу із суб’єктами господарювання» - на суму доходів за цією операцією, що не були нараховані

• на суму перевищення надходжень над сумою заборгованості банку за кредитом та процентами

Дт грошових коштів або рахунок клієнта

Кт рахунків клієнтів, грошових коштів

Разом з тим фактор списує з позабалансових рахунків суми оплачених боржником документів за факторинговими операціями.

Дт 9910

Кт 9800

Погашення даних розрахункових документів може бути частковим – тоді на них робиться позначка про суму та дату такого погашення. Боржник може проводити розрахунки з банком через рахунки клієнта банку, то відповідно даний клієнт після одержання коштів буде розраховуватись з банком.

В договорі факторингу має бути зазначено умови такого кредиту щодо можливості чи неможливості регресу фактора до клієнта за непогашеною боржником заборгованістю.

5. Облік формування та використання резерву під кредитні операції

За будь-якою кредитною операцією банк формує резерви в тому випадку, якщо балансова вартість такої операції перевищує очікувану суму її відшкодування. Формування резервів здійснюється виходячи з оцінки фінансового стану клієнта на момент в момент прийняття рішення про видачу кредиту. А також резерви продовжують нараховуватись протягом строку кредитної угоди на 1 число наступного місяця, але не рідше як 1 раз на квартал.

Заборгованість клієнтів для потреб формування банківських резервів класифікується за групами ризику:

• Стандартна

• Під контролем

• Субстандартна

• Сумнівна

• Безнадійна

В даному випадку не йде мова під резерви, які формуються під сумнівні нараховані доходи, під які створюються резерви.

Мова йде про те, що кредитна заборгованість першочергово класифікується за групами ризику, а вже протягом дії кредитної угоди може визначатись як прострочена, сумнівна, безнадійна.

Для того щоб класифікувати таку заборгованість потрібно врахувати наступні критерії по всіх кредитах, крім бюджетних кредитів:

• 1.Фінансовий стан позичальника , який визначається за 5 класами:

• А дуже добрий,

• Б добрий,

• В задовільний,

• Г незадовільний,

• Д немає сумнівів в непогашенні кредиту.

• 2.Рівень платіжної дисципліни позичальника

• Добрий (при сплаті за попередні кредити своєчасно аббо з найбільшою затримкою в 7 днів, або була пролонгація кредиту з пониженням класу позичальника. Пролонгація строком до 90 днів за умови, що % сплачуються вчасно або ж з затримкою в 7 днів)

• Слабкий (прострочки попередніх платежів від 8 до 30 днів. Була пролонгація кредиту з пониженням класу позичальника. Строк пролонгації від 91 до 180 днів за умови, що % за кредитом сплачуються своєчасно або з максимальною затримкою в 30 днів)

• Незадовільний – прострочена заборгованість понад 90 днів і є несплата відсотків. Пролонгація понад 180 днів з пониженням класу позичальника.

З урахуваннями даних чинників кредитний портфель банку класифікується за групами ризику: н-пр позичальники, які по критерію фінансового стану відносяться до класу А, а рівень платіжної дисципліни мають добрий, то їх заборгованість в кредитному портфелі банку класифікується як стандартна група ризику. Відповідно позичальники з показниками фінансового стану класу Д і незадовільною платіжною дисципліною – відносяться до безнадійної групи ризику.

Загальна кредитна з-сть вважається валовим ризиком. До розрахунку резерву беруть за увагу чистий кредитний ризик, тобто валовий ризик - % вартості забезпечень.

По кожній групі ризику формується окремий % резерву, Н-пр. по безнадійній – 100 % від суми чистої кредитної заборгованості.

Резерв за кредитами –це розрахункова величина невпевненості банку в погашенні позичальником кредитної заборгованості. Вони можуть бути:

Резерви формуються під всі кредити крім тих, що надані в системі одного банку або ж бюджетним установам

Формування резервів визнається витратами групи 770, тобто

7701 «відрахування в резерв під заборгованість інших банків»

7702 «відрахування в резерви під заборгованість за наданими кредитами клієнтам»

В обліку запис здійснюється:

Дт 7702

Кт 2401,

Або ж якщо резерв створюється індивідуально під клієнта:

Д1 7702

Кт 2400

Всі рахунки резервів контрактивні, тобто вони зменшують балансову вартість кредитного портфеля банку.

За рахунок резервів списується безнадійна заборгованість позичальника

Дт 2400

Кт прострочена з-сть з відміткою сумнівності

Рахунки під резерви:

1590 «резерви під з-сть ін. банків за кредитними операціями»

2400 «резерви під кредити, що надані клієнтам та оцінені на індивідуальній основі»

2401 « резерви під кредити, що надані клієнтам та оцінюються на портфельній основі»