Використання сил та засобів світлового забезпечення в обороні

Освітлення противника на підступах до оборони (у вихідному районі для наступу) і перед переднім краєм до переходу його у наступ в інтересах ведення розвідки і спостереження здійснюється періодично за допомогою освітлювальних снарядів і мін, як правило, на дуальностях, які перевищують можливості дії приладів нічного бачення. З цією метою перед фронтом оборони батальйону через 20 хв. і більше використовуються 1 – 2 освітлювальні снаряди (міни) на найбільш важливому напрямку. Вогонь ведеться гарматою (мінометом) з тимчасових вогневих позицій. Решту часу спостереження ведеться за допомогою приладів нічного бачення. При необхідності освітлення безпосередньо перед переднім краєм, в проміжках і на флангах може здійснюватись освітлювальними постами рот, які винесені з основних позицій.

Для зриву підготовки противника до наступу в інтересах коректування вогню артилерії і мінометів планується освітлення районів можливого скопчення його танків і піхоти, позицій вогневих засобів, ПУ і інших об'єктів, а також танків і ПТЗ що висуваються для стрільби прямою наводкою. Освітлення проводиться періодично, на час, необхідний для виконання вогневих завдань. Якщо віддалення противника від переднього краю невелике, то частина цих завдань вирішується за допомогою приладів нічного бачення і реактивних освітлювальних патронів.

При цьому рекомендується забезпечувати роботу активних приладів нічного бачення з допомогою інфрачервоних освітлювачів колективної підсвідки, які встановлюються збоку від позицій і мають виносне управління.

З метою пораження противника, який висувається для атаки, вогнем артилерії і мінометів передбачається періодичне освітлення маршрутів його висування і ймовірних рубежів розгортання з допомогою освітлювальних снарядів, мін, пожеж.

Освітлення атакуючого противника по завчасно намічених рубежах освітлення здійснюється, як правило, безперервно до відбиття чи зупинення його атаки.

Спочатку використовуються освітлювальні снаряди і міни, а з підходом до переднього краю на 300 – 400 м і реактивні освітлювальні патрони.

Важливе місце в цей період занімає освітлення противника з допомогою пожеж і світлових рубежів, які створюються з різних горючих матеріалів. Прилади нічного бачення застосовуються по рішенню обслуги і екіпажів.

Слід відмітити, що освітлення противником бойових порядків тих, хто обороняється, багаточисельні спалахи пострілів і розриви снарядів, вогонь пожеж, застосування запалювальної зброї, тощо, можуть створити умови при яких використовувати прилади нічного бачення (ПНБ) тривалий час стане неможливим.

Після відбиття чи зупинки атаки освітлення по мірі необхідності буде здійснюватись періодично, однак і в цьому випадку буде потрібна велика витрата освітлювальних засобів. Тому для освітлення противника слід широко застосовувати різні горючі матеріали і максимально використовувати ПНБ.

Для освітлення противника, особливо коли оборона готується поза зіткнення з ним, доцільно створювати світлові рубежі і поля. Для цього можуть використовуватись різні ємності з пальним і ганчірками, хмиз і дерево, облиті горючим матеріалом.

Світлові рубежі можуть розташовуватись на віддаленні 300-500м один від другого, починаючи з дальніх підступів до переднього краю, з таким розрахунком, щоб останній рубіж знаходився перед переднім краєм на віддаленні 200-300м, а в деяких випадках і ближче.

При відсутності ємностей горючі матеріали укладаються в спеціально вириті в землі заглиблення. У всіх випадках джерела вогню повинні ретельно маскуватись, щоб виключити передчасне виявлення та знищення їх противником.

Управління світловими рубежами (полями) найбільш доцільно здійснювати дистанційно, з використанням електропідпалювачів. Для більшої гарантії світлові рубежі і окремі джерела вогню обладнуються спалахуючи ми пристроями натяжної дії, які спрацьовують при наїзді на них машин чи торканні ногою.

Освітлення противника організується таким чином, щоб засоби які використовуються не тільки доповнювали одне одного, але і дублювали на випадок виходу з ладу.

Противника, який вклинився в оборону, передбачається освітлювати всіма засобами, які є в роті. В найбільш відповідальний момент бою освітлення здійснюється безперервно, а інший час періодично. При цьому освітлюються не тільки підрозділи першого ешелону, але і резерви противника, що підходять.

Велике значення для підтримання взаємодії і забезпечення управління підрозділами у нічному бою в обороні має вміле використання світлосигнальних і освітлювальних засобів.

Для забезпечення скритності сигнали подаються з таких місць, котрі включають їх спостереження з боку противника. З цією ж метою сигнальні патрони слід запускати збоку від КСП.

Для попередження своїх військ про можливі дії противника перед переднім краєм, особливо в районах загороджень, на фланг, в проміжках між опорними пунктами і в глибині оборони встановлюються сигнальні міни, за якими ведеться постійне спостереження.

При проведенні інженерних робіт по обладнанню району оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником освітлювальні засоби застосовувати недоцільно.

Позначення контурів окопів, траншей, ходів сполучень і т.д. проводяться за допомогою білих чи покритих складом стрічок (знаків), які самі світяться. Без обмеження можна застосовувати пасивні ПНБ.

Висновок: Командири підрозділів повинні твердо знати можливості засобів світлового забезпечення, вміти правильно їх застосовувати для забезпечення управління боєм свого підрозділу вночі.