- •Збірник лекцій з навчальної дисципліни «Тактика»
- •1. Сутність, зміст і складові частини воєнної доктрини України
- •2. Організаційна структура Збройних Сил України. Види зсу, їх призначення.
- •Призначення з с у
- •Основні завдання з с у
- •3. Склад та призначення родів військ Сухопутних військ. Сухопутні війська, їх склад і призначення
- •1. Тактика і її завдання як складової частини військового мистецтва.
- •Сили та засоби збройної боротьби, їх вплив на характер загальновійськового бою.
- •Завдання загальної тактики.
- •2. Сутність, зміст та складові частини сучасного загальновійськового бою, основні принципи та риси загальновійськового бою.
- •Види маневру військами
- •Основні принципи та риси загальновійськового бою
- •3. Види загальновійськового бою та їх характеристика.
- •Т е м а № 3: Організація, озброєння та бойова техніка бойових підрозділів механізованого (танкового) батальйону омбр зс України
- •1. Організація, озброєння та бойова техніка механізованої, танкової роти Організаційно-штатна структура механізованої роти
- •2. Організація озброєння та бойова техніка мінометної батареї, гранатометного, зенітно-ракетного, інженерно-саперного взводів механізованого батальйону.
- •Т е м а № 4: Організаційна структура і тактика дій підрозділів умовного противника.
- •1. Організація, озброєння мотопіхотного (танкового) батальйону умовного противника.
- •2. Ттх озброєння і бойової техніки. Танки, бмп, бтр
- •Артилерія
- •Протитанкові засоби
- •Стрілецька зброя
- •1. Обов’язки командира відділення, навідника-оператора бмп, кулеметника бтр, механіка-водія бмп (водія бтр).
- •2. Обов’язки гранатометника, кулеметника, стрільця та снайпера.
- •1. Вибір місця для окопу та його обладнання, порядок спостереження за противником, доповідь про результати спостереження.
- •Порядок спостереження за противником
- •Доповідь про результати спостереження.
- •Способи визначення відстаней до цілей
- •2. Знищення розвідки та малих груп противника. Дії солдата в обороні під час вогневої підготовки атаки противника, при відбитті атаки, зміні вогневої позиції.
- •3. Зайняття вихідного положення для наступу. Підготовка до наступу. Перехід в атаку, способи пересування на полі бою. Знищення противника в ході наступу.
- •Підготовка до атаки і перехід в атаку з траншеї (окопу)
- •Вибір шляху та способу пересування на полі бою, подолання загороджень і перешкод
- •Перелік питань для підготовки до контрольного заняття за 1 семестр
- •Сутність, зміст і складові частини воєнної доктрини України.
- •1. Бойові документи, вимоги до них. Порядок розробки та ведення бойових документів.
- •Види бойових документів
- •Вимоги до бойових документів
- •Порядок розробки та ведення бойових документів
- •2. Умовні позначення та скорочення, що застосовуються в бойових документах.
- •1. Суть оборони, види оборони та їх характеристика.
- •Умови переходу до оборони
- •Види оборони
- •2. Побудова оборони. Бойовий порядок, система опорних пунктів та вогневих позицій, система вогню та інженерних загороджень.
- •Побудова оборони
- •3. Ведення оборонного бою.
- •1. Суть наступу; умови та способи переходу у наступ. Райони та рубежі, які призначаються підрозділам у наступі.
- •2. Бойовий порядок та бойові завдання підрозділів у наступі.
- •Бойові завдання підрозділів у наступі
- •3. Ведення наступального бою. Ведення наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником
- •Ведення наступу з ходу.
- •1. Зустрічний бій, умови його виникнення та характерні риси.
- •Характерні риси зустрічного бою
- •Успіх у зустрічному бою досягається:
- •2. Переслідування, умови виникнення, способи переслідування і їх характеристика.
- •Умови виникнення переслідування
- •1. Сутність управління і вимоги до нього.
- •Вимоги до управління підрозділами
- •2. Порядок та зміст роботи командира відділення, взводу щодо організації бою.
- •1. Орієнтири, їх призначення і нумерація. Організація спостереження.
- •Порядок спостереження за противником
- •Доповідь про результати спостереження.
- •2. Способи цілевказання. Управління підрозділами та вогнем в бою.
- •Управління підрозділами
- •Послідовність передачі команд (сигналів) та постановки завдань по радіо:
- •Передачі сигналу
- •Управління вогнем
- •Способи управління вогнем
- •1. Способи пересування. Перевезення військ.
- •2. Марш, маршеві можливості підрозділів. Основні маршеві нормативи.
- •Умови здійснення маршу.
- •Вимоги до маршу
- •Маршові можливості підрозділів.
- •Основні маршеві нормативи
- •Величина добового переходу колон
- •3. Похідна охорона та її завдання
- •Органи похідної охорони:
- •Завдання похідної охорони
- •Дії головної похідної застави.
- •1. Вимоги до району розташування. Порядок розташування підрозділів в районі зосередження.
- •2. Органи сторожової охорони, їх склад та завдання.
- •Безпосередня охорона
- •Органи безпосередньої охорони
- •Сторожова охорона
- •Сторожова охорона в батальйоні
- •Сторожова охорона за планом старших командирів
- •3. Особливості розташування в горах, у лісі та взимку.
- •1. Мотопіхотний (танковий) взвод в основних видах бою.
- •Місце взводу у бойовому порядку роти (батальйону)
- •Засоби посилення
- •Бойовий порядок
- •Бойові завдання взводу в наступі
- •Ведення наступального бою
- •Місце взводу у бойовому порядку роти (батальйону)
- •Засоби посилення
- •Бойовий порядок взводу в обороні
- •Бойові завдання взводу в обороні
- •Ведення оборонного бою
- •2. Тактика дій підрозділів, дрібних груп незаконних збройних формувань.
- •Організація й озброєння збройних формувань Чечні
- •Загальні особливості тактики бойових дій
- •1. Оборонна позиція відділення, її обладнання та зайняття особовим складом.
- •Таким чином, механізоване відділення в обороні спроможне відбити атаку близько двох мотопіхотних відділень противника і обороняти позицію до 100 м по фронту.
- •2. Інженерне обладнання позиції відділення.
- •3. Ведення оборонного бою, постановка завдань та подача команд в ході бою.
- •Дії відділення під час переходу противника в атаку
- •Дії відділення і знищення противника перед переднім краєм оборони.
- •Дії відділення і знищення противника, який увірвався на позицію відділення.
- •1. Особливі умови та їх вплив на організацію та ведення оборонного бою.
- •Вплив особливих умов на організацію та ведення оборони
- •2. Оборона відділення в місті, горах, лісі. Оборона в місті (населеному пункті)
- •Оборона у горах
- •Оборона у лісі
- •3. Особливості організації оборони вночі та взимку. Оборона вночі
- •Оборона взимку
- •4. Дії відділення при блокуванні району, ізоляції підрозділів незаконних збройних формувань.
- •Відділенню для блокування призначаються ділянки:
- •Особливості організації оборони з урахуванням розподілу відділення на бойові групи
- •Із урахуванням вказаних факторів, елементами бойового порядку відділення можуть бути: перша група (трійка), друга група (трійка), третя група (бойова машина).
- •Дії механізованого відділення у складі бойових груп в обороні
- •1. Бойовий порядок та бойові завдання відділення в наступі, засоби посилення
- •Бойовий порядок механізованого взводу, що наступає на бойових машинах піхоти, і танкового взводу в наступі (варіант)
- •Бойовий порядок механізованого відділення, що наступає в пішому порядку (варіант)
- •2. Ведення наступального бою, постановка завдань та подача команд в ході бою.
- •Способи відбиття контратаки противника (варіант)
- •1. Особливі умови та їх вплив на організацію і ведення наступу
- •Вплив особливих умов на організацію та ведення наступу
- •2. Наступ відділення в місті, горах, лісі Наступ в місті
- •Наступ в горах.
- •Наступ в лісі.
- •3. Особливості організації та ведення наступу взимку та вночі Наступ взимку.
- •Наступ вночі.
- •4. Дії відділення щодо роззброєння і ліквідації дрібних груп незаконних збройних формувань
- •Тактичне завдання
- •Тактичне завдання
- •1. Класифікація протитанкових та протипіхотних загороджень і ступені їх готовності. Обладнання мінно-вибухових загороджень.
- •Завдання інженерного забезпечення
- •2. Основні типи протитанкових та протипіхотних мін зс України та іноземного виробництва, їх призначення, будова та принцип дії.
- •Одиночні окопи, їх елементи та характеристики.
- •Споруди для ведення вогню
- •Споруди для спостереження
- •Споруди для захисту особового складу
- •Організація та черговість виконання робіт по інженерному обладнанню опорних пунктів
- •Улаштування і утримання інженерних загороджень
- •3. Заходи безпеки при установці та виявленні мін і вибухових пристроїв.
- •Перелік питань
- •Теоретичні питання
- •Практичні питання
- •1. Мотопіхотна (танкова) рота в основних видах бою.
- •2. Тактика дій дрібних загонів незаконних збройних формувань.
- •1. Місце і роль взводу в обороні роти (батальйону), засоби посилення. Бойові завдання взводу в залежності від місця в бойовому порядку роти (батальйону).
- •2. Побудова оборони взводу. Інженерне обладнання опорного пункту.
- •Інженерне обладнання опорного пункту.
- •3. Ведення оборонного бою
- •1. Оборона взводу в місті, горах, лісі. Оборона в місті
- •Оборона в горах
- •Оборона в лісі
- •2. Особливості організації оборони вночі та взимку. Особливості оборони вночі
- •Оборона взимку
- •3. Дії взводу при блокуванні району, ізоляції угруповань незаконних збройних формувань.
- •Особливості організації бойових дій
- •Ведення бойових дій
- •Порядок дій заслону
- •Рубежі оточення для відділення, взводу і роти
- •Тактичне завдання для проведення групової вправи за темою № 21 «Механізований взвод в обороні вдень та вночі».
- •V. Виконати:
- •1. Місце і роль взводу в бойовому порядку роти (батальйону).
- •2. Бойовий порядок та бойові завдання взводу в наступі, засоби посилення.
- •3. Порядок та зміст роботи командира взводу після отримання завдання на наступ.
- •4. Ведення наступального бою.
- •1. Наступ взводу в місті, горах, лісі. Наступ в місті
- •Наступ в горах.
- •Наступ в лісі.
- •2. Особливості організації та ведення наступу взимку та вночі. Наступ взимку.
- •Наступ вночі.
- •3. Дії взводу щодо роззброєння і ліквідації угруповань незаконних збройних формувань.
- •Тактичне завдання
- •V. Виконати:
- •1. Місце та завдання взводу в похідному порядку роти (батальйону). Засоби посилення, побудова похідного порядку, завдання взводу, діючого в похідній охороні.
- •Засоби посилення
- •Побудова похідного порядку
- •Завдання взводу, діючого в гпз (головному дозорі), боковій (тильній) похідній заставі
- •2. Послідовність та зміст роботи командира взводу після отримання завдання на марш і дії в похідній охороні.
- •Управління та зв’язок на марші.
- •Дії взводу за сигналами оповіщення, при подоланні ділянок зараження, штучних та природних перешкод, при нальоті авіації противника.
- •Охорона колон на привалах (відпочинку)
- •Дії при потраплянні у засідку, при зустрічі з розвідкою, охороною та переважаючими силами противника
- •Тактичне завдання
- •Перелік питань для підготовки до контрольного заняття за 3 семестр
- •1. Мотопіхотний (танковий) батальйон, батальйонна тактична група в наступі. Сили і засоби посилення.
- •Мпб є основним бойовим підрозділом і може використовуватися для створення на його базі батальйонної тактичної групи. До складу батальйону входять: штаб і 6 рот: штабна, чотири мпр та мінометна.
- •Місце батальйону в бойовому порядку бригади
- •Засоби посилення та їх використання.
- •Бойовий порядок та бойові завдання в наступі
- •Бойові завдання батальйону в наступі
- •Ведення наступального бою
- •2. Мотопіхотний (танковий) батальйон, батальйонна тактична група в обороні. Сили і засоби посилення.
- •Місце та завдання батальйону в обороні бригади
- •Засоби посилення, бойовий порядок, бойові завдання в обороні.
- •Ведення оборонного бою батальйоном.
- •1. Організація інженерного забезпечення бою.
- •Завдання інженерного забезпечення
- •2. Порядок обладнання фортифікаційних споруджень та вогневих позицій.
- •Одиночні окопи, їх елементи та характеристики.
- •Споруди для ведення вогню
- •Споруди для спостереження
- •Споруди для захисту особового складу
- •Організація та черговість виконання робіт по інженерному обладнанню опорних пунктів
- •Улаштування і утримання інженерних загороджень
- •3. Засоби та порядок маскування вогневих позицій
- •1. Організація та призначення бригадної артилерійської групи омбр
- •Основні тактико-технічні характеристики гармат, мінометів і бойових машин
- •Види вогню та їх характеристика.
- •Вогневі можливості, бойовий порядок в наступі та в обороні.
- •Можливості штатної і приданої артилерії батальйону (роти) при виконанні вогневих завдань під час бою
- •Можливості протитанкових артилерійських підрозділів
- •Бойовий порядок артилерійських та мінометних підрозділів
- •Бойовий порядок протитанкових артилерійських підрозділів включає:
- •Порядок виклику, перенесення та припинення вогню.
- •Приклад розпорядження:
- •Цілевказання, виклик та коректування вогню
- •Коректування вогню.
- •1. Організація та призначення зенітного ракетно-артилерійського дивізіону омбр.
- •Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
- •Вогневі можливості підрозділів ппо
- •Бойовий порядок підрозділів ппо в наступі та в обороні.
- •1. Місце і роль роти в бойовому порядку батальйону та бригади; можливі засоби посилення та їх використання.
- •Можливі засоби посилення роти та їх використання
- •2. Бойовий порядок, система опорних пунктів та вогневих позицій; система вогню та інженерних загороджень.
- •Система вогню
- •Система інженерних загороджень.
- •3. Порядок роботи командира роти щодо організації оборони в різних умовах.
- •3. Ведення оборонного бою.
- •1. Можливості роти по знищенню живої сили противника. Визначення бойових можливостей підрозділів
- •Складові частини бойових можливостей
- •Визначення та показники вогневої потужності
- •Визначення та показники ударної сили
- •Визначення та показники маневрених можливостей
- •Можливості роти по знищенню живої сили противника
- •2. Можливості роти по боротьбі із бронеоб’єктами противника.
- •Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в обороні*
- •3. Маневрені можливості роти
- •Час на висування та розгортання підрозділів для переходу в атаку
- •Маневрені можливості роти в обороні
- •Оборона роти в горах
- •Оборона роти у лісі.
- •2. Особливості організації та ведення оборонного бою взимку та вночі. Особливості оборони взимку
- •Особливості оборони вночі
- •1. Мета та завдання світлового забезпечення; сили та засоби світлового забезпечення.
- •Мета та завдання світлового забезпечення
- •Сили та засоби світлового забезпечення в роті, батальйоні
- •2. Використання сил та засобів світлового забезпечення в обороні та у наступі.
- •Використання сил та засобів світлового забезпечення в обороні
- •3. Протидія засобам світлового забезпечення противника.
- •Умовні позначення
- •Тактичне завдання для проведення групової вправи за темою № 30 «Механізована рота в обороні поза зіткненням з противником».
- •1. Місце і роль роти в бойовому порядку батальйону та бригади; засоби посилення.
- •2. Бойовий порядок, бойові завдання роти в наступі та їх зміст.
- •Бойові завдання роти в наступі
- •3. Порядок і зміст роботи командира роти після отримання завдання на наступ.
- •4. Ведення наступального бою.
- •1. Можливості роти по знищенню живої сили противника. Визначення бойових можливостей підрозділів
- •Складові частини бойових можливостей
- •Визначення та показники вогневої потужності
- •Визначення та показники ударної сили
- •Визначення та показники маневрених можливостей
- •Можливості роти по знищенню живої сили противника
- •2. Можливості роти по знищенню бронеоб’єктів противника.
- •Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в наступі*
- •3. Методика розрахунку ударної сили роти та її маневрених можливостей. Визначення та показники ударної сили
- •Маневрені можливості роти в наступі
- •1. Характеристика водних перешкод, види переправ, способи форсування водних перешкод ротою та їх характеристика.
- •Види переправ
- •Способи форсування водних перешкод
- •2. Ділянка форсування та її елементи.
- •3. Послідовність та зміст роботи командира роти після отримання завдання на форсування водних перешкод.
- •4. Здійснення форсування влітку та взимку.
- •Вантажопідйомність льоду для переправи
- •Наступ в горах
- •Наступ в лісі
- •2. Особливості організації та ведення наступального бою взимку та вночі. Особливості наступу взимку
- •Особливості наступу вночі
- •1. Тактичний повітряний десант, його склад та завдання.
- •2. Райони, ділянки, рубежі, що призначаються при десантуванні, глибина та зміст завдання десанту. Райони, ділянки, рубежі, що призначаються при десантуванні
- •Бойовий порядок роти в тактичному повітряному десанті
- •Бойові завдання роти в тактичному повітряному десанті
- •3. Підготовка, десантування та дії роти в тилу противника.
- •Десантування роти
- •Ведення бою в тилу противника
- •Тактичне завдання
- •1. Місце та завдання роти в похідному порядку батальйону. Засоби посилення, побудова похідного порядку при діях в похідній охороні та у складі головних сил.
- •Завдання роти, діючої в головній, боковій (тильній) похідній заставі
- •Засоби посилення
- •Побудова похідного порядку
- •2. Послідовність та зміст роботи командира роти після отримання завдання на марш і дії в похідній охороні.
- •1. Характеристика зустрічного бою і умови його виникнення. Умови, що забезпечують досягнення перемоги у зустрічному бою. Маневр підрозділами у зустрічному бою.
- •Характерні риси зустрічного бою
- •Успіх у зустрічному бою досягається:
- •2. Місце, бойові завдання, засоби посилення і бойовий порядок роти у зустрічному бою.
- •Засоби посилення
- •3. Послідовність та зміст роботи командира роти щодо організації зустрічного бою.
- •4. Бій гпз та забезпечення розгортання головних сил батальйону при зустрічі з переважаючими силами противника. Дії роти у складі головних сил батальйону у зустрічному бою.
- •Тактичне завдання
- •Перелік питань
- •Теоретичні питання
- •Практичні питання
2. Використання сил та засобів світлового забезпечення в обороні та у наступі.
При організації оборони вночі командир роти проводить наступні заходи:
Посилюється бойова охорона, спостереження і за своїми загородженнями перед переднім краєм оборони.
Організовується підслуховування, а також виставляється безпосередня оборона всіх підрозділів (спостерігачі, парні патрулі).
Тримати більшу частину підрозділів і вогневих засобів, що займають опорні пункти на першій позиції, в постійній готовності до відкриття вогню і відбиттю атаки противника.
Готувати засвітло всі вогневі засоби, резерв і бронегрупу до дій вночі, визначити порядок застосування приладів нічного бачення.
Підготувати вогневі засоби, розташовані в глибині опорних позицій на передньому краї.
Визначити по яких ділянках місцевості перед переднім краєм, в проміжках між підрозділами і на флангах підготувати додатковий вогонь і передбачити інші заходи по забезпеченню проміжків між опорними пунктами, стиків і флангів.
Встановити порядок освітлення місцевості перед переднім краєм своєї оборони, а також противника в ході бою.
Визначити добре відомі вночі орієнтири, пізнавальні знаки своїх військ і способи орієнтування.
Поставити завдання підрозділам по знищенню і осліпленню засобів нічного бачення противника і його освітлювальних засобів.
При постановці бойових завдань засобам світлового забезпечення командир роти вказує:
рубежі (райони) і тривалість освітлення противника на підступах до оборони, при відбитті атаки противника перед переднім краєм і на флангах, при його вклиненні в оборону роти;
порядок освітлення і осліплення противника і постановки світлових орієнтирів при проведенні контратак;
основні, запасні і тимчасові вогневі позиції;
час готовності і сигнали початку, переносу і припинення вогню.
При організації наступу вночі командир роти крім звичайних питань визначає:
1.Видимі вночі орієнтири, азимут напрямку наступу і направляючий взвод.
2.Завдання по знищенню і подавленню приладів нічного бачення, радіолокаційних засобів і засобів світлового забезпечення противника.
3.Порядок позначення свого місцеположення, застосування приладів нічного бачення, світломаскування, освітлення місцевості і способи позначення проходів через загородження.
4.Заходи по захисту о/с від світлового випромінювання ядерного вибуху.
5.Порядок забезпечення підрозділів освітлювальними і сигнальними засобами, трасуючими снарядами і патронами з трасуючими кулями.
При постановці бойового завдання засобам світлового забезпечення командир роти вказує:
1.Обєкти (цілі) і час освітлення їх в період артилерійської підготовки атаки прямою наводкою, в період артилерійської підтримки атаки в інтересах наступаючих підрозділів і вогневих засобів що підтримують атаку.
2.Райони і рубежі освітлення при веденні бою в глибині оборони противника і відбитті його контратак.
3.Напрямок і періодичність постановки світлових орієнтирів (створів).
4.Вогневі позиції (місце в бойовому порядку), час готовності до відкриття вогню.
5.Порядок висунення і переміщення в ході наступу.
Світло являється основною демаскуючою ознакою, яка вказує на місцезнаходження і рід військ, а іноді і на характер їх діяльності. Тому необхідно з одного боку, приділяти велику увагу використанню даної ознаки при веденні розвідки і спостереження за противником в ході бою, а з іншого – суворо дотримувати світломаскування, а також застосовувати джерела світла для позначення оманних об’єктів.
Використання сил та засобів світлового забезпечення в наступі:
Об’єкти і цілі в обороні противника освітлюються періодично чи безперервно на протязі визначеного проміжку часу.
Періодичним вважається таке освітлення, яке дозволяє зорієнтуватись на полі бою, виявити і поразити 1-2 цілі вогнем прямої наводки чи скорегувати вогонь при стрільбі з ЗВП. Найбільш часто воно застосовується в ході наступу.
Безперервним вважається тривале освітлення. Здійснюється воно звичайно на широкому фронті при вирішенні найбільш важливих завдань – при атаці переднього краю оборони противника, оволодіти вузлами опору чи іншими важливими об’єктами, відбитті к/а противника, вводі в бій освітлювальних засобів.
Так, щоб освітити противника перед фронтом наступу у смузі шириною 2 км протягом 10 хв. при сприятливих метеоумовах, потрібно 40 шт. 122-мм освітлювальних снарядів (2*2*10 при тривалості горіння факелу 35-40 сек.).
Освітлювальні засоби |
Дальність стрільби |
R освіт-лення, м |
Сила світла, лк |
Тривалість свічення, сек |
|
Мінімаль-на, м |
Максимальна, м |
||||
30-мм реактивні освітлювальні патрони |
- |
450 |
50-60 |
100 |
9 |
40-мм реактивні освітлювальні патрони |
- |
500 |
100 |
140 |
25 |
82-мм освітлювальні міни |
710 |
3500 |
250 |
200 |
38 |
120-мм освітлювальні міни |
1060 |
3500 |
520 |
1,5 млн |
50 |
Реактивні установки ПРП-3 |
1000 |
3300 |
|
1 млн |
50 |
САБ-100-90 |
- |
- |
1500 |
3 млн |
6 хв |
САБ-100-МН |
- |
- |
|
4 млн |
7,5 хв |
Для надійної стрільби ПТКР освітлення цілей збільшується в 1,5-2 рази, що досягається більш інтенсивним веденням вогню освітлювальними снарядами (мінами). Норми витрат освітлювальних снарядів (мін) в цьому випадку збільшується відповідно 1,5-2 рази.
Освітлення не повинно демаскувати наступаючі війська. Пряме освітлення проводиться з допомогою прожекторів, піротехнічних освітлювальних засобів і пожеж.
При прямому освітленні освітлювальні авіаційні бомби, факели освітлювальних снарядів, мін і реактивні освітлювальні патрони спалахують над об’єктом (ціллю).
Освітлення за допомогою пожеж дає добрі результати в тому випадку, якщо пожежі розташовуються попереду і дещо збоку від об’єкту, що освітлюється.
Пряме освітлення звичайно застосовується на різко пересіченій місцевості, чи при наявності в розташуванні об’єкту, який освітлюється, високої рослинності, при веденні наступу у населених пунктах, а також коли необхідно добитись високого рівня освітлення, щоб осліпити вогневі засоби і живу силу противника в окопах і затруднити йому ведення спостереження і вогню, в т.ч. з застосуванням приладів нічного бачення.
На рівній відкритій місцевості, яка має світлий фон (сніг, скошений хліб, пожовкла трава, тощо), особливо коли противник розташовується поза укриттями (контратакує, відходить чи здійснює марш (маневр), може застосовуватись силуетне освітлення. При такому освітленні добре спостерігаються цілі, які мають колір, аналогічний фону місцевості. Для отримання силуетного освітлення факели освітлювальних засобів чи пожежі повинні розташовуватись за цілями, які освітлюються на віддалені від декількох сот метрів до 1 км, а іноді і більше.
Освітлення з допомогою прожекторів в наступі найбільш ефективно проводити прямим променем, так як воно дозволяє одночасно і осліплювати противника. Але при цьому прожектори необхідно використовувати так, щоб не освітлювати свій бойовий порядок. Позиції для них вибираються на флангах і в проміжках між атакуючими підрозділами чи розташовуються на висоті в тилу, щоб освітлювати противника через голову своїх військ.
В окремих випадках в ході атаки і наступі в глибині оборони противника для освітлення і осліплення його вогневих засобів, розташованих на невеликій відстані можуть застосовуватись також і танкові прожектори із знятими інфрачервоними фільтрами.
Розсіяне і відбите освітлення використовується для полегшення орієнтування підрозділів на полі бою, а в окремих випадках і для забезпечення стрільби.
Прожектори доцільно застосовувати масовано і раптово при вирішенні найбільш важливих завдань, при атаці переднього краю противника, знищення його в опорних пунктах і вузлах опору, відбиття к/а його резервів.
Живучість прожекторів досягається частою зміною позицій, які готуються завчасно чи намічаються в період організації наступу, а танкових прожекторів – головним чином за рахунок їх короткочасного включення поперемінно на декількох танках і здійснюється після закінчення маневру танку по напрямку.
При підготовці і в ході наступу може виникнути необхідність освітлювати місцевість і об’єкти для виконання різного роду інженерних і інших робіт. В цьому випадку з метою недопущення демаскування джерел світла допускається лише при використанні надійних покрить, які не пропускають видимого світла і інфрачервоних променів, а також у несприятливу погоду (дощ, сніг, туман), в умовах , при яких виключається можливість їх спостереження з боку противника.
Прилади нічного бачення пасивного типу використовуються без обмежень. В темні ночі командир роти повинен передбачити незначне підсвічення місцевості освітлювальними засобами чи пожежами.
Інфрачервоні освітлювачі активних приладів нічного бачення до початку насту використовувати недоцільно. З допомогою приладів можна тільки вести розвідку з метою виявлення інфрачервоних освітлювачів противника.
В ході наступу індивідуальні освітлювачі приладів доцільно вмикати на короткий час – до 10 сек. При більш тривалій їх роботі противник отримує можливість вести ефективний вогонь по об’єкту, прицілюючись в освітлювач з допомогою нічного прицілу. Щоб понизити цю можливість, застосовується метод почергової роботи декількох освітлювачів. Застосовуються також освітлювачі колективної підсвітки, котрі переміщуються від укриття до укриття на флангах і в проміжках між підрозділами і освітлюють місцевість і противника на своєму напрямку.
Позначення вихідного пункту, маршрутів висунення і рубежів розгортання в залежності від умов місцевості і видимості в ночі здійснюється світловими і звичайними денними указками. Освітлювальні знаки вмикаються безпосередньо перед початком висунення чи перед проходженням підрозділами визначеного району і вимикаються після проходу військ.
Маршрут висування до РРРК звичайно позначається знаками на стойках висотою біля 1,5 м. Вони встановлюються ліворуч від маршруту у 1,5-2м від дороги (колії), щоб виключити наїзд на них машин.
Від РРРК до РПА в залежності від місцевості можуть встановлюватись знаки на високих стойках чи кліренсні знаки.
Від РПА до проходів в мінних полях використовуються звичайно кліренсні знаки. Їх встановлюють так, щоб забезпечувались найкращі умови для орієнтування. Кожен напрямок до проходу позначається світящимися і звичайними знаками, відрізняються по кольору і конфігурації.
Для позначення проходів в мінних полях використовуються кліренсні знаки, які встановлюються праворуч і ліворуч по границі проходу на відстані 15-20 км один від другого. На початку і в кінці проходу ставляться, як правило, світячі знаки. Сила світла всіх знаків повинна бути такою, щоб виключити спостереження противником за проходами з допомогою приладів нічного бачення. З цією метою по боках знаку з ґрунту (снігу) робляться валики, а зверху знак прикривається дахом із підручних матеріалів (фанери, жесті, тощо). В окремих випадках проходи можуть позначатись знаками на стойках (при високій траві, в кущах).
Вихідний рубіж, рубежі реагування, розгортання, РПА позначаються, як правило, знаками, які світяться – кожен своїм кольором чи комбінацією двох – трьох кольорових ліхтарів.
Роті в ході наступу вночі потрібно буде показувати рубіж, яким вона оволоділа, чи своє місцезнаходження, особливо при дії на її напрямку своєї авіації. Для цього встановлюються спеціальні сигнали, які подаються з допомогою світлосигнальних засобів чи інфрачервоних освітлювачів, і визначається порядок їх подачі.
Показ досягнутого рубежу звичайно проводиться освітлювальними постами рот (призначеними сигнальниками), розташованими через 500 м вздовж лінії фронту. Подача сигналу починається по команді старшого начальника і продовжується на протязі часу необхідного авіації для орієнтування і закінчується після її прольоту.
З допомогою засобів світлового забезпечення здійснюється взаємне розпізнавання своїх військ на полі бою.
Для кращого розпізнавання своєї техніки на баштах і кормі танків, бортах бойових машин наносяться білі пізнавальні знаки. В механізованих підрозділах застосовується нарукавні пов'язки білого кольору і інш. Це дозволяє дещо збільшити відстань, на якій можна відрізнити свої війська від військ противника, але не забезпечує повністю вирішення даного завдання.
У зв'язку з цим прийнято встановлювати спеціальні сигнали взаємного пізнавання, які подаються з допомогою сигнальних ракет, ліхтарів, інфрачервоних фар і інших освітлювачів. Звичайно призначається два сигнали – запросу про належність і відповіді.
Цілевказівки з допомогою засобів світлового забезпечення можуть здійснюватись шляхом освітлення цілей освітлювальними засобами з послідуючими орієнтуванням відносно місцевих предметів, пуском у напрямку цілей сигнальних ракет чи стрільбою трасуючими кулями і снарядами.
При невеликій щільності вогню краще використовувати трасуючі кулі, які мають дальність трасування приблизно 1000 м, чи трасуючими снарядами з дальністю трасування 1,5 – 3 км. Перед подачею цілевказівки бажано по засобах зв'язку попередити тих, кому вона дається, сповістити про характер цілі і з допомогою яких засобів буде вказано її місцезнаходження.
Найважливішими завданнями світлового забезпечення являються осліплення противника, що обороняється, і боротьба з його засобами світлового забезпечення.
Осліплення може проводитись за допомогою освітлювальних снарядів (мін), прожекторів, а також димових снарядів (мін, шашок) і пожеж.
Осліплення спостережних пунктів найбільш важливих вогневих засобів противника планується здійснювати в період висунення військ на РПА, в ході атаки і при бої за оволодіння опорними пунктами на передньому краї і в глибині, при вирішенні раптово виникаючих завдань (знищення засад противника, відбиття його к/а), а також при вводі в бій другого ешелону (резерву) тощо.
Осліплення повинно починатись і проводитись з таким розрахунком, щоб не створювати труднощі для використання своїх вогневих засобів, і закінчуватись з зайняттям підрозділами вигідного положення відносно противника.
Осліплення за допомогою освітлювальних снарядів (мін) проводиться таким чином, щоб їх факели спалахували недалеко від землі і горіли на ґрунті перед об'єктом, який осліплюють, на відстані 50 – 100 м від нього з інтервалом до 100 м.
За допомогою прожекторів можуть осліплюватись окремі цілі і підрозділи противника. У зв'язку з тим, що прожектори вразливі від вогню і разом з тим ефективні при осліпленні, використовувати їх доцільно в самі відповідальні моменти бою.
Окремі цілі (танки, ПТЗ, тощо) осліпляються короткими спалахами спрямованого на ціль, що осліплюється, вузького чи широкого променя на протязі 1 – 2 сек. з інтервалом 10 - 15 сек.
Осліплення опорних пунктів, контратакуючого противника чи його засад в залежності від умов місцевості, їх розташування і дальності до об'єкта проводиться переміщенням по напрямку вузького чи широкого променя. З виконанням завдання позиції прожекторів змінюються.
При плануванні осліплення противника з допомогою димових засобів слід враховувати напрямок і швидкість вітру, а також велику ефективність застосування димової завіси вночі, в результаті чого витрата димових засобів в декілька разів менша, ніж вдень.
Перед наступом командир роти вживає заходи до виявлення вогневих позицій артилерії і мінометів противника, що стріляють освітлювальними снарядами (мінами), і ПУ вогнем. Ці об'єкти планується подавляти в період артилерійської підготовки атаки.
Важливе місце для досягнення успіху в наступі займає боротьба з прожекторними установками і танковими прожекторами противника.
Прожекторні установки звичайно розміщуються на підвищених місцях на відстані 1 – 6 км. від переднього краю, а іноді і далі.
Танки з прожекторами розміщуються, як правило, на флангах опорних пунктів і вигідних позиціях в глибині.
Виходячи з можливої побудови оборони противника, перед фронтом наступу батальйону можуть знаходитись 1 - 2 прожекторні установки і 3 - 5 і більше танків з прожекторами в районі переднього краю і в найближчій глибині.
Знаючи організацію і озброєння противника, ведучи постійну розвідку, командир батальйону (роти) визначає кількість і місця розташування бойової техніки і озброєння, оснащених приладами світлового забезпечення, приймає рішення на їх пораження чи осліплення.
На тепловізійну апаратуру противника світлові поміхи особливої дії не чинять, тому основним способом боротьби з ними являється створення великої кількості оманних теплових об'єктів (цілей), які не дозволяють відрізнити дійсні цілі від оманних, чи постановки щільної димової завіси.
Таким чином, боротьба з засобами світлового забезпечення включає в себе: розвідку об'єктів; подавлення (знищення) об'єктів; осліплення об'єктів.