- •1.Предмет і завдання курсу “Історія української культури
- •2. Періодизація історико-культурного процесу в Україні.
- •Первісне мистецтво на території України.
- •Трипільська культура в історії України.
- •Характеристика скіфського мистецтва: пам’ятки з курганів Чортомлик, Куль-Оба, Солоха, Товста Могила.
- •Матеріальна та духовна культура античного суспільства в Північному Причорномор’ї.
- •Язичницька релігія, міфологія і мистецтво давніх слов’ян.
- •Значення прийняття християнства для розвитку української культури
- •9. Архітектура та будівництво в середньовічній Русі
- •10. Образотворче мистецтво середньовічної Русі.
- •11. Музичне мистецтво в середньовічній Русі
- •12. Освіта та наукові знання в середньовічній Русі
- •13. Писемність та давньоруські літописи в середньовічній Русі
- •Осередки культурного життя в середньовічній Русі.
- •Особливості розвитку культури Галицько-Волинського князівства
- •31. Музика бароко
- •32. Бароковий театр
- •33. Барокове образотворче мистецтво
- •34. Барокова архітектура
- •35. Львівський університет
- •36. Просвітницька діяльність мазепи
- •37. Ораторсько-проповідницька проза, мемуарно-історичні твори, козацькі літописи Самовидця, г. Граб’янки, с. Величка.
- •39. Григорій сковорода
- •40. Котляревький і початок українського відродження
- •41. Харківський університет
- •42.Руська трійця
- •42. Просвітництво
- •43. Класицизм
- •44.Бортнянський березовський ведель
- •Живопис Боровиковського та Лосенка
- •Творчсть Шевченка
- •48. Перший професійний історик України Микола Костомаров та його культурна діяльність.
- •Життя і творчість Пантелеймона Куліша.
- •50. Валуївський циркуляр та Емський указ 1876 р. Та їх наслідки на розвиток української культури.
- •51. Український романтизм
- •52. Українська реалістична література другої половини хіх ст.
- •53. Народницький період на західноукраїнськиь землях. Культурне зростання Галичини в 40-80-х pp.
- •54. Художня творчість м.Пимоненка, с.Васильківського, м.Самокиша, і. Їжакевича, і.Труша.
- •55. Творчість о. Мурашка, м. Бурачека в контексті української та європейської культури.
- •Г. Нарбут і його мистецька школа
- •57. Шкільництво і освіта в другій половині XIX ст. Наукове товариство ім. Т.Шевченка, його видавнича діяльність.
- •58.Український авангард і європейська художня культура кінця XIX — початку XX ст.
- •59. Творчість українських митців — зачинателів нових течій у світовому мистецтві (о. Архипенко, к. Малевич, о. Богомазов, в. Пальмов, м. Бойчук).
- •Модерна українська література. І. Франко. Неоромантики. Український літературний експресіонізм.
- •74. Творчість українських композиторів: л.Ревуцького, б.Лятошинського, в.Косенка, м.Вериковського, г.Хоткевича, к.Богуславського та ін.
- •75. Досягнення в театральному мистецтві та кіно (Лесь Курбас, о. Довженко), театр “Березіль”.
Осередки культурного життя в середньовічній Русі.
Княжі та боярські двори. Княжий двір, сам князь і його придворні відігравали виняткову роль у формуванні й поширенні нових форм культури, зразків поведінки, особливостей ментальності елітарних верств, а відтак і суспільства в цілому. Нагадаймо, що саме князь Володимир Святославич і його найближче оточення стали ініціаторами переломної події, найважливішої для всього розвитку культури в Східній Європі — прийняття християнства з Візантії. Відповідними правилами етикету, не позбавленими елементів театральності, регулювалися і аудієнції в князя, і його участь в богослужіннях, і розваги володаря та його гостей, зокрема лови. Ймовірно, більшість князів ставилися до ловецтва з таким самим запалом, як Володимир Мономах: це було заняття, гідне монарха та його лицарів. Певні обряди передбачалися і на випадок одруження чи похорону князя. Родинні події були приводом для спілкування правителів з підданими і для підтвердження за кожним разом авторитету влади. Більшість князів значну частину часу проводили в подорожах, існував певний узвичаєний етикет зустрічей з місцевим населенням. Слід гадати, що завдяки таким зустрічам певні риси придворних звичаїв переймалися місцевими боярами і містичами. При княжих дворах спершу особливо впливовими були представники старої, ще родоплемінної знаті, але з часом князі почали протиставляти їм бояр, які висунулися завдяки князівській протекції, зокрема з числа тих, хто надав князям якісь послуги. Рисами, що особливо цінувались, були вірність, почуття обов’язку. Очевидно, деякі з важливих актів князь видавав, порадившись із наближеними до себе боярами. Про структуру князівських дворів, назви придворних посад збереглися лише дуже неповні відомості. У літописах згадуються посадники, тисяцькі, сотники, воєводи, княжі та боярські тіуни різного рівня. У XIII ст. свої тисяцькі були у всіх столицях князівств, навіть після об’єднання окремих з них під владою одного князя. Обов’язок тисяцьких — оборона міста; вони брали участь і у воєнних походах, виконували дипломатичні доручення. Представляючи місцеві боярські роди, тисяцькі інколи ставали організаторами опозиції князеві. Той, у свою чергу, намагався створити центральний апарат управління з вірних собі бояр. У ньому найпомітнішою фігурою, своєрідним заступником князя у військових, адміністративних і судових справах став двірський. До деяких посад, що їх бачимо при дворі Данила Романовича, є аналоги у Візантії і у західних сусідів. Так, печатник — своєрідний канцлер князівства — має спільні риси з візантійським логофетом. Відповідно до звичаїв на дворах західних сусідів стольник дбав про порядок на бенкетах, сідельничий піклувався про князівських коней. Особливо великий вплив на княжих дворах мало вище духовенство. Траплялися, зокрема в першій половині XIII ст., випадки, коли єпископи очолювали боярську "коромолу", частіше, однак, князям вдавалося призначати єпископів з числа своїх прихильників. У князівських і єпископських канцеляріях працювали освічені люди, знавці іноземних мов. Вони готували грамоти, вели дипломатичне листування. У Волинському літописі, крім кількох згадок про грамоти, наведено повний текст двох грамот Володимира Васильковича і однієї Мстислава Даниловича. Із численних копій грамот князя Лева Даниловича, що збереглись до наших днів, автентичний текст передають лише деякі .