Метод дисконтування грошових потоків

Цей метод більш складний, детальний та дозволяє оцінити об′єкт в разі отримання від нього нестабільних грошовиш потоків.

Він застосовується, якщо:

1. передбачається, що майбутні грошові потоки будуть істотно відрізнятись від попередніх та поточних;

2. існують дані, які дозволяють обгрунтувати розмір потоків майбутніх коштів;

3. потоки доходів і витрат носять сезонний характер;

4. об′єкт оцінки – крупний, багатофункціональний комерційний об′єкт;

5. об′єкт будується чи лише вводиться в дію.

V = ∑ⁿ грошовий потік у році t / (1+K)¹

V – поточна вартість об’єкту

K – ставка дисконту

n – прогнозний період на протязі,якого об’єкт буде приносити дохід

Цей метод дозволяє оцінити об′єкт на основі поточної вартості доходу, що складається з прогнозованих грошових потоків та залишкової вартості.

Для розрахунку необхідні наступні дані:

• тривалість прогнозного періоду;

• прогнозні розміри грошових потоків;

• ставка дисконтування.

При оцінці цим методом розраховується декілька видів доходу:

• ПВД;

• ДВД;

• ЧОД;

• ГН до сплати податків;

• ГН після сплати податків.

Ставка дисконту – це коефіцієнт, який використовується для розрахунку поточної вартості грошової суми, що отримується чи сплачується в майбутньому.

Основні методи визначення ставки дисконтування:

• метод кумулятивного будування;

• метод порівняння альтернативних інвестицій;

• метод виділення;

• метод моніторінгу.

Переваги м-ду:

1. заснований на очікуваних майбутніх доходів, а також очікуваних витрат та кап.вкладень;

2. враховує ситуацію на р-ку через ставку дисконту;

3. враховує ризик інвестицій пов’язаних з досягненнями прогнозних результатів;

4. дозволяє врахувати економічне старіння підприємства вцілому у разі перевищення величини ринкової вартості отриманої м-дом вартості чистих активів порівняно з величиною ринкової вартості отриманих м-дом дисконтування.

9. Оцінка вартості бізнесу

Оцінка – це результат визначеня та аналізу якісних і кількісних характеристик об′єкта, що ним управляють (керують), а також самого процесу управління ним.

Оцінка дає можливість встановити, як працює підприємство, чи досягаються поставлені цілі, як зміни і вдосконалення в процесі управління впливають на повноту використання потенціалу підприємства, його ефективність.

Для оцінки потенціалу підприємства потрібна всеосяжна система показників, причому в основу користування такої системи має бути покладена структурна модель, що враховує не тільки фактичну динаміку, а й теоретичні передумови.

Оцінка вартості пот-лу підприємства – це упорядкований, цілеспрямований процес визначення в грошовому вимірі вартості об′єкта з урахуванням потенційного і реального доходу, який має місце в певний проміжок часу за умов конкретного ринку.

В оцінці пот-лу підприємства заінтересовані: кредитори, інвестори, держава, акціонери, управлінці, постачальники, страхові фірми.

Вони бажають реалізувати свої економічні інтереси і визначають головні цілі оцінки, а саме:

• підвищення ефективності поточного управління підприємством;

• визначення вартості цінних паперів у разі купівлі-продажу акцій підприємства на фондовому ринку;

• визначення вартості підприємства у разі його купівлі-продажу цілком або частинами;

• реструктуризація підприємтва;

• розробка плану розвитку підприємства;

• визначення кредитоспроможності підприємства і вартості застави при кредитуванні;

• укладання страхової угоди, в процесі чого виникає необхідність визначення вартості активів;

• встановлення бази оподаткування;

• прийняття обґрунтованих управлінських рішень;

• здійснення інвестиційного проекту розвитку бізнесу

Фактори, які впливають на оцінку вартості підприємства:

Щоб визначити вартість необхідно мати уявлення про фактори, які впливають на вартість об’єкту:

1. головний фактор – попит, пропозиція споживачів, які пов’язані з отриманням майбутнього прибутку та можливості перепродажу;

2. ступень контролю, який отримує новий власник. Підприємство може бути куплено у індивідуальну власність або контрольний пакет акцій;

3. Ліквідність відповідальності – ринок передбачає премію за активи, які можуть бути швидко перетворені в гроші з min ризиком загублення вартості;

4. Кваліфікація персоналу – враховується оцінщиком

5. Присутність наукової бази.

1. Оцінка вартості майна проводиться для:

1. продажу окремої частини нерухомості;

2. отримання кредиту пі заставу частини нерухомості;

3. страхування нерухомості та визначення, у зв′язку з цим, його вартості;

4. передавання нерухомостьі в аренду;

5. оформлення частини нерухомості як внеску до статутного фонду новостворюваного підприємства;

6. оцінки майна, як окремого етапу в загальній оцінці вартості підприємства.

2. Оцінка вартості машин і обладнання проводиться в таких випадках:

1. продаж окремих одиниць обладнання;

2. оформлення застави;

3. страхування;

4. передача машин, обладнання в аренду;

5. організація лізингу машин, обладнання;

6. визначення амортизаційних відрахувань;

7. оформлення машин, обладнання як внеску до статутного фонду;

8. реалізація інвестиційного проекту.

3. Оцінка вартості гудвілу проводиться для:

1. передавання або продажу іншому підприємству;

2. надання франшизи іншим компаньйонам;

3. визначення збитку, що було завдано діловій репутації підприємства незаконними діями інших підприємств;

4. використання гудвілу як внеску до статутного фонду;

5. визначення вартості всіх нематеріальних активів при оцінці вартості підприємства.

Три основні теоретичні концепції оцінки вартості потенціала.

Вибір методу оцінки значно залежить від того, в якому фінансовому стані знаходиться підприємство в даний момент і які в нього перспективи. В залежності від стану і перспектив розвитку бізнеса розрахунок вартості потенціалу може спиратись на використанні наступних підходів:

• витратний підхід,

• дохідний підхід,

• порівняльный підхід.

Витратний підхід в оцінці розглядає вартість підприємства з точки зору понесених витрат. Вартість підприємства визнається рівною вартості активів підприємства, що залишились після погашення всіх зобов′язань.

Методи:

1.Метод порівняльної одиниці.

2.Метод поділу за компонентами.

3.Метод кількісного діагностування.

4.Метод урахування витрат на інфраструктуру.

5.Метод заміщення.

6. Метод індексації даних проекту за кошторисом.

Дохідний підхід вважається найбільш прийнятним з точки зору інвестиційних мотивів, оскільки під вартістю підприємства в ньому розуміється не вартість набору активів (будівлі, споруди, машини, обладнання, нематеріальні цінності і т.д.), а оцінка потоку майбутніх доходів.

Дохідний підхід припускає, що потенційний інвестор не заплатить за даний бізнес суму, що перевищує поточну вартість майбутніх доходів від даного бизнесу. Причому існує дві моделі будування потоку майбутніх доходів: грошовий потік для власного капіталу, і для всього інвестованого капіталу (враховує й власний й позичений капітал).

Методи:

1.Метод капіталізації доходу.

2.Метод дисконтування грошових потоків.

3.Метод залишкового доходу.

Порівняльный підхід припускає, що вартість підприємства визначається тим, за скільки воно може бути продано при наявності достатньо сформованого ринку. Іншими словами, наибільш ймовірним розміром вартості оцінюваного підприємства може бути реальна ціна продажу аналогічного підприємства, зафиксована ринком.

Методи:

1.Метод парних продажів.

2.Метод статистичного коректування.

3.Експертні методи.

4.Метод мультиплікаторів.

5.Метод порівняння.

В залежності від конкретної ситуації, результати кожного з трьох підходів можуть в большій чи меньшій мірі відрізнятися один від одного.

Вибір ітогової оцінки вартості залежить від призначення оцінки, існуючої інформації та ступеня її достовірності.