Гематогенні інфекції

Правець – гостре інфекційне захворювання, що характеризується важкою токсичною поразкою нервової системи з тонічними й клонічними судорогами, порушеннями терморегуляції. Збудник - Clostridium tetani - велика паличка. Часто виявляється в ґрунті в споровій формі. Збудники потрапляють в організм людини при різних травмах, іноді навіть при невеликих ушкодженнях шкіри, особливо нижніх кінцівок. В анаеробних умовах спори перетворюються у вегетативні форми, які починають розмножуватися й виділяти екзотоксин. Токсин викликає специфічну поразка передніх рогів спинного мозку.

Клініка. Інкубаційний період - від 3 до 30 (частіше 7-14) днів. Захворювання починається з неприємних відчуттів в області рани (тягнучі болі, посмикування м'язів навколо її). Найбільш характерний симптом - поява судорог. Рано виникає судорожне скорочення жувальних м'язів (тризм), а також мімічної мускулатури. Тонічне скорочення м'язів змінюється нападами клонічних судорог, що захоплюють м'язи спини, кінцівок, виникає опістотонус. Напади судорог провокуються найменшими зовнішніми подразненнями. Судорожні скорочення дихальних м'язів, діафрагми й м'язів гортані можуть привести до смерті хворого від асфіксії. Характерні головні й м'язові болі, лихоманка, підвищена пітливість, слабість. Свідомість збережена.

Профілактика. Планова імунізація правцевим анатоксином. Боротьба із травматизмом. При травмах (опіки, укуси, ушкодження шкіри й слизових оболонок) спочатку вводять 1мл адсорбованого правцевого анатоксину, а через 30 хвилин іншим шприцом й в іншу ділянку тіла вводять 3000 МЕ протиправцевої сироватки. Раніше імунізованим проти правця особам уводять тільки правцевий анатоксин. Хворий для навколишніх не небезпечний. Заходів у вогнищі не проводять.

Вірусний гепатит (хвороба Боткіна) – інфекційна хвороба, що має вірусну природу, що проявляється інтоксикацією, переважною поразкою печінки й у частині випадків жовтяницею. Термін «вірусний гепатит» поєднує три подібні по клінічних симптомах хвороби: вірусний гепатит А (інфекційний гепатит) що характеризується фекально-оральним механізмом передачі, вірусний гепатит В и С (сироватковий гепатит), що виникає при переливанні крові і її препаратів, а також передається за допомогою медичного інструментарію й статевим шляхом. Проникнення вірусів гепатиту відбувається через слизові оболонки шлунково-кишкового тракту (гепатит А) або парентерально (гепатит В и С). Гематогенно вірус проникає в печінку, де знаходить найбільш сприятливі умови для розмноження. Гістологічно знаходять повний некроз паренхіми печінки.

Клініка. Інкубаційний період при гепатиті А коливається від 15 до 45 днів (частіше 20-30 днів), при гепатиті В и С від 50 до 180 днів (частіше 60-120 днів). Вірусний гепатит може протікати в жовтяничній, безжовтяничній й субклінічній формах. Захворювання починається поступово із переджовтяничного (продромального) періоду, що триває 1-2 тижні. Частіше він починається з диспепсичного синдрому: поганий апетит, нудота, блювота, тупі болі в області печінки, іноді підвищення температури тіла й розлад стільця. При артралгічному синдромі на перший план виступають болі в суглобах, кістках. При астенічному синдромі найбільш характерні слабкість, зниження працездатності, порушення сну, підвищена дратівливість. Можливий катаральний синдром: нежить, кашель, першіння в горлі. Нерідко буває змішана картина. Наприкінці переджовтяничного періоду сеча стає темною, кал знебарвлюється, виявляється збільшення печінки. Під час жовтяничного періоду хворі скаржаться на загальну слабість, зниження апетиту, тупі болі в області печінки, болі в суглобах, шкірну сверблячка. Жовтяниця поступово наростає, її виразність, як правило, відбиває тяжкість хвороби. Розміри печінки збільшені, часто збільшена й селезінка. Видужання наступає повільно, іноді у вигляді окремих хвиль. При прогресуванні важкі форми можуть привести до розвитку прекоматозного стану й коми.

Профілактика. Методи попередження вірусного гепатиту А такі ж, як й інших кишкових інфекцій. Головним чином - це особиста гігієна. Для профілактики гепатиту В и С необхідно ретельне спостереження за донорами, проведення гемотрансфузій за строгими показниками, ретельна стерилізація інструментів, дотримання правил профілактики хвороб, що передаються статевим шляхом. Хворих ізолюють на строк не менш 28 днів від початку хвороби.