- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •2. Функції геополітики.
- •3. Методи геополітичної науки.
- •4. Структура та рівні геополітики.
- •5. Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок з іншими науками.
- •6. Географічний детермінізм у геополітиці.
- •7. Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної геополітики.
- •8. Поняття про геополітичні атрибути, геополітичний потенціал та геополітичний статус держави.
- •9. Дефініція геополітики та основні підходи до її визначення.
- •10. Геополітика та політична географія: спільне і відмінне.
- •11. Сутність і значення геополітичного прогнозування.
- •12. Сила і могутність держави як категорії геополітики.
- •13. Баланс сил як поняття геополітики. Зміст та різновиди балансу сил.
- •15. Глобалістські концепції світового порядку Римського клубу.
- •17. Геополітичні погляди с.Коена.
- •19. Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення. '
- •1) Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення
- •20. Поняття гегемонії та основні етапи становлення гегемона.
- •21. Контроль над простором як категорія геополітики: зміст та різновиди.
- •22. Геополітична та геоекономічна роль рф у регіоні та світі.
- •23. Геополітичні та геоекономічні інтереси Китаю.
- •24. Геополітичні та геоекономічні інтереси Японії.
- •25. Геополітичні та геоекономічні інтереси Індії.
- •26. Геополітичні та геоекономічні інтереси Туреччини
- •29. Національний інтерес як категорія геополітики: зміст та основні класифікації.
- •30. Особливості та представники англійської школи геополітики.
- •31. Суб'єкти геоекономіки та особливості геоекономічної стратегії держав.
- •32. Локальні і регіональні війни в сучасному світі та їх геополітичне значення.
- •33. Теорія морської могутності а.Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
- •34. Французька школа геополітики: еволюція та представники.
- •II. Теорія життєвого простору (Ганс Брім, Генріх Замден)
- •III. Теорія географічного роздвоєння світу (Карл Шміт, „Планетарна напруга між сходом і заходом: протистояння землі і моря”, „Земля і море”).
- •36. Ідеологічна природа геополітики.
- •37. Американська геополітика: основні ідеї і представники.
- •38. Геополітичні погляди к.Гаусгофера.
- •39. Євразійство і неоєвразійство: передумови виникнення та основні положення.
- •Організація євразійців
- •Культурологічна доктрина
- •Сучасне неоєвразійство в Росії
- •40. Основні етапи розвитку геополітики.
- •Становление геополитической науки
- •Эпоха классической геополітики
- •Развитие геополитики в 1930-1990 гг.
- •4. Современная геополитика
- •41. Японська геополітика: основні ідеї та практична реалізація.
- •42. Особливості формування та загрози для сучасного світового порядку.
- •45. Поняття, складові та рівні організації світового порядку. Світовий та міжнародний порядок.
- •46. Особливості геополітичних поглядів ж.Атталі.
- •47. Геополітичне положення держави і його характеристики.
- •49. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •50. Державний кордон як поняття геополітики: дефініція, різновиди, значення.
- •51. Національна безпека держави та її геополітичні чинники. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники
- •52. Геополітичні погляди р.Челлена.
- •53. Зміст, різновиди і типи реалізації геостратегії.
- •54. Геополітична ситуація на пострадянському просторі.
- •55. Роль Європи у світових політичних й економічних процесах та основні сценарії її майбутнього.
- •56. Основні чинники трансформації світового порядку за ж.Бодуеном і о.Тоффлером.
- •57. Геополітичні інтереси держави та механізми їх реалізації.
- •58. Геополітична схема світу у концепції г.Маккіндера. Зміст другої концепції г.Маккіндера.
- •59. Сучасні російські геополітичні доктрини.
- •60. Геоекономічна система світового устрою о.Неклесси.
- •61. Держава як суб'єкт геоекономіки та особливості її геоекономічної стратегії.
- •64. Геополітична схема світу у концепції н.Спайкмена.
- •66. Геополітичні та геоекономічні інтереси Німеччини.
- •67. Геополітичні та геоекономічні інтереси Франції.
- •68. Поняття та різновиди геополітичного поля.
- •69. Циклічність розвитку владних відносин на світовій арені.
- •70. Геополітичні погляди п.Відаля де ля Блаша.
- •71. Основні положення та представники атлантизму.
- •72. Зміст геоекономіки і становлення її як окремого теоретичного напряму.
- •73. Основні методи геоекономіки.
- •76. Геополітична концепція мондіалізму та її варіанти.
- •78. Поняття про геополітичний простір та його учасників.
- •79. Сучасна геополітична ситуація на Близькому і Середньому Сході.
- •80. Геополітична модель світового порядку з.Бжезінського.
- •81. Геоекономіка-геополітика-геостратегія: співвідношення та взаємозв'язок.
- •82. Концепція світового порядку г. Кіссінджера.
- •83. Довгі цикли розвитку світової геополітики Дж.Модельского і в.Томпсона.
- •84. Цивілізаційна модель світового порядку с.Гантінгтона.
- •88. Особливості становлення та розвитку української геополітичної думки.
- •89. Геополітичні та геоекономічні інтереси сша в сучасному світі.
- •90. Геополітична ідея - геополітична концепція - геополітична доктрина: співвідношення та взаємозв'язок.
- •91. Сучасна геополітична ситуація в Східній та Південно-Східній Азії.
- •94. "Органічна школа" ф. Ратцеля. Поняття життєвого простору та закони розширення життєвого простору.
- •96. Основні моделі світового порядку.
- •97. Проблема озброєння і роззброєння: глобальний та регіональний аспекти.
- •98. Геополітичні погляди п.Кеннеді та п.Тейлора.
8. Поняття про геополітичні атрибути, геополітичний потенціал та геополітичний статус держави.
Геополітична конфігурація – розподіл держав у світі, виходячи із сукупної дії взаємопов’язаних географічних, політичних, соціально-економічних та військових факторів, які складаються поступово виходячи з геополітичних статусів держави.
Геополітичний статус – величина такого інтегрального показника, що найбільше повно і всесторонньо характеризує могутність держави, її можливість вирішувати проблеми, що виникають у певній сфері міжнародних відносин.
Геополітичний потенціал – сукупність її геополітичних атрибутів, що дозволяє цій державі реально, або потенційно впливати на геополітичну конфігурацію у будь-якому масштабі.
Геополітичні атрибути – це невідємні і найбільш суттєві ознаки (географічні, політичні, економічні, військові), що складають основу існування будь-якої держави. Види:
Географічні:
Вигідне географічне положення;
Велика територія;
Зручні виходи до моря та океану;
Сприятливий клімат;
Наявність природних ресурсів.
Політичні:
Здатність проводити незалежну політику і формувати зони геополітичного пливу;
Статус постійного чи ні, члена Ради Безпеки ООН;
Активна участь у діяльності НАТО та ін..
Домінування в роботі глобальних і регіональних політичних та економічних організацій.
Соціально-економічні:
Великі трудові ресурси;
Економіка, яка динамічно розвивається і здатність держави формувати зони економічного впливу;
Високий рівень ВВП, якості життя,, експорту капіталу, інше.
Розвинута економічна інфраструктура;
Прискорений розвиток передових технологій і галузей наук.
Військові:
Наявність потужних і мобільних збройних сил;
Володіння сучасними ракетно-ядерними озброєннями;
Виробництво сучасної високотехнологічної техніки;
Наявність військових угрупувань і баз закордоном.
Географ. атрибути – нац. інтереси – політ. воля керівництва – політ середовище – геопол. атрибути – геопол. потенціал – геопол. статус – геопол конфігурація.
9. Дефініція геополітики та основні підходи до її визначення.
Поняття ГП хар-є місце та конкретно-іст форми впливу територіально-просторових особливостей положення держав чи їх блоків на локальні, регіональні, континентальні чи глобальні процеси.
Існують два підходи до розуміння змісту цього поняття:
а) у вузькому розумінні ГП - це політологічна концепція, яка визнає у зовнішній політиці держав визначальну роль географічного фактора, а саме: просторове розташування країни, розмір її території, кількість та щільність населення, наявність, відсутність чи обмеженість природних ресурсів, особливості клімату. В цьому сенсі ГП прийнято розглядати як просторово-географічний аспект міжн відносин, пов'язаний із питаннями здійснення зовнішньої експансії держави за допомогою сили, передусім військової.
б) у широкому ж розумінні ГП - це сукупність фізичних, соц, мат та моральних ресурсів держави, які складають той потенціал, використання якого дозволяє їй досягати своїх цілей на міжн арені.
З огляду на це прийнято розрізняти геополітичне і географічне положення держави.
Геополітика — це цілеспрямована діяльність суб'єкта мв у контексті всього спектра зовнішніх і внутрішніх факторів, що дають змогу цьому суб'єкту здійснювати контроль над простором із метою реалізації своїх життєво важливих інтересів.
Перший підхід акцентує увагу на географічному аспекті таких діяльності та відносин, а другий - на соціокультурному, не заперечуючи значення географічних його складових, але й не абсолютизуючи його. Різниця між двома підходами до поняття геополітика, зумовлена двома етапами становлення геополітичної думки:
Класична геополітика. Реалії постбіполярного світу.
Розрізняють власне класичну геополітичну думку кін. XIX - поч. XX ст., яка оформилася як німецька Г. та модерна Г.(Г. епохи холодної війни). Важливі складові модерної Г.: теорія ядерної зброї, теорія неоколоніалізму.
Головне розрізнення між класичною Г. та суч. Г. вбачають у тлумаченні префіксу “гео”.
Гаджиєв: Класична Г. тлумачить префікс “гео” буквально. Сучасна Г. тлумачить префікс “гео”, як синонім глобального, всепланетарного. Саме процеси глобального плану визначають зовнішню політику держави, а вміння використовувати ці процеси у власних інтересах визначають її ГП положення.
Геополітика – це політологічна концепція, що вбачає у політиці засадничу, визначальну роль географічних факторі: просторове розташування країни, розмір території, наявність чи відсутність, обмеженість природних ресурсів, клімат та кількість населення.
Філософський словник: Геополітика – це вчення про залежність політичних подій від особливості поверхні землі, ландшафту, простору.
О.Дугін: геополітика – наука про владу і для влади. Дисципліна політичної еліти.
П.Галуа: геополітика – сукупність фізичних та соціальних, матеріальних і моральних ресурсів держави, що складають той потенціал, використання якого, а в деяких випадках наявність, дозволяє державі реалізувати свої інтереси на міжнародній арені.
Ірина Пономарьова: геополітика – сукупність нового розуміння теорії та практики зовн політики держав, яке полягає у обгрунтуванні взаємозв’язаних геогр факторів, нац інтересів, ек і пол.-х пріоритетів, виключення силового підходу у міжнародно-правовому регулюванні міжнародних процесів.
Геополітика - наука, яка розглядає вплив географічних чинників на внутрішню й особливо зовнішню політику держав і націй. Однак таке тлумачення вже не є актуальним. На сьогодні є цілий ряд наукових шкіл, які по своєму трактують цей термін.
Геополітика це мистецтво і практика використання політичної влади над певною територією. Традиційно, цей термін застосовувався в основному в плані впливу географії на політику, але його використання розвинулася за останні сто років достатньо, щоб охопити більш широкий зміст. У наукових колах, вивчення геополітики припускає аналіз географії, історії та соціальних наук з урахуванням просторової політики і моделей на різних рівнях (від рівня держави на міжнародному).
Геополітика — це цілеспрямована діяльність суб'єкта міжнародних відносин у контексті всього спектра зовнішніх і внутрішніх факторів, що дають змогу цьому суб'єкту здійснювати контроль над простором із метою реалізації своїх життєво важливих інтересів.
Геополітика - це одна з галузей зовнішньої політики. Вона поділяється на ряд окремих підгалузей. Політика балансу сил - запобігання домінування в міжнародній системі одного, або групи держав. Отто фон Бісмарк з цього приводу висловився надзвичайно вдало: «Вся політика може бути зведена до формули - постарайся бути серед трьох у світі, де править крихкий баланс п'яти держав. Це єдиний справжній захист проти формування ворожих коаліцій».